07 лютого 2012 року 2а-4408/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарях судового засідання -Талалакіну С.М., Наталенко Ю.О. за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»
до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі Київської області №0000292300 від 25.03.2011 р., -
ТОВ «Славянский дом»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Бородянському районі Київської області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000292300 від 25.03.2011 р.
У обґрунтування своїх вимог вказує, що з 09.02.2011 р. до 10.03.2011 р. ДПІ у Бородянському районі Київської області було проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. ТОВ «Славянский дом». За результатами вказаної перевірки складено Акт виїзної планової податкової перевірки від 16.03.2011 р. №193/23-30684452 (далі по - Акт перевірки), у якому зафіксовано виявлені порушення п.4.1 ст.4, пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97- ВР (далі -Закон «Про ПДВ»), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 130161,00 грн.
Податковим повідомленням-рішенням форми «Р»від 25.03.2011 р. №0000292300, збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Славянский дом»з податку на додану вартість на суму 162701,25грн. (в т.ч. 130161,00 грн. за основним платежем та 32540,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
Вказує, що в порядку досудового адміністративного оскарження, до ДПА в Київській області було подано первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 25.03.2011 р. №0000292300, однак Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПА в Київській області від 02.06.2011 р. №1350/10/25-017/119-687 податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 р. №0000292300 залишено без змін, а первинну скаргу залишено без задоволення.
Зазначає, що 16.06.2011 р. до ДПА України було подано повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 25.03.2011 р. №0000292300, однак рішенням від 18.07.2011 р. №15015/6/25-0115 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі від 25.03.2011 р. № 0000292300 і рішення ДПА у Київській області від 02.06.2011 р. №1350/10/25-017/119-687 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Зазначає, що з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням винесеним на підставі Акту перевірки позивач не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому таким, що підлягає скасуванню.
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, свої вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач -ДПІ у Бородянському районі Київської області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю.
У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Славянський дом»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. складено Акт перевірки та винесено податкове повідомлення-рішення №0000292300 від 25.03.2011 р.
Вказує, що перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту безпідставно включено суму ПДВ в розмірі 127661 грн., у т.ч. травень 2010 р. - 16512 грн., липень 2010 р. - 52292 грн., серпень 2010 р. - 58857 грн., по отриманим від ТОВ «Ідеалплюсінвест»податковим накладним, які оформлені з порушенням вимог пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ»а саме: згідно інформації бази даних „Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено розбіжності по взаємовідносинах між ТОВ «Славянский Дом»та ТОВ «Ідеалплюсінвест»та відповідно контрагента позивача внесено запис про не підтвердження статусу відомостей про юридичну особу, контагент не подає звітність до ДПІ за своїм місцезнаходженням з дня реєстрації.
Зазначає, що крім того, проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість всього у сумі 2500,00 грн., у тому числі за грудень 2010 р. у сумі 2500,00 грн.
У судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 09.02.2011 р. до 10.03.2011 р. ДПІ у Бородянському районі Київської області проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. ТОВ «Славянский дом»відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на підставі направлення від 09.02.2011 р. №13 та наказу від 24.01.2011р. №21, виданих ДПІ у Бородянському районі Київської області.
За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки, в якому зазначалось про порушення ТОВ «Славянский дом»вимог п.4.1 ст.4, пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 130161,00 грн.
Зокрема у Акті перевірки зазначалось, що підприємством до складу податкового кредиту безпідставно включено суму ПДВ в розмірі 127661,00 грн., у тому числі травень 2010 р. -16512,00 грн., липень 2010 р. - 52292,00 грн., серпень 2010 р. -58857,00 грн., грудень 2010 р. -2500,00 грн.
Вказане порушення на думку податкового органу виразились у тому, що контрагентом-постачальником позивача - ТОВ «Ідеалплюсінвест»не задекларовано деклараціями з податку на додану вартість обсяги поставок (реалізації) сировини в розмірі 638304 грн. в тому числі ПДВ 127660,80 грн.
У зв'язку з цим податковим повідомленням-рішенням форми «Р»від 25.03.2011 р. №0000292300 позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 127660,80 грн. та, згідно ст.123 ПК України, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31915,25 грн. (Епізод 1).
Крім того, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. в сумі 12169762 грн. на підставі документів, що відображають розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію: рух коштів по рахунку 311 «Рахунки в банках», рух коштів по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»коштів, та інших рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності», в результаті чого встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість всього у сумі 2500,00 грн., у тому числі за грудень 2010 р. у сумі 2500 грн.
У зв'язку з цим позивачу податковим повідомленням-рішенням форми «Р»від 25.03.2011 р. №0000292300 визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 2500,00 грн., та згідно ст.123 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 625,00 грн. (Епізод 2)
Загалом податковим повідомленням-рішенням форми «Р»від 25.03.2011 р. №0000292300, ТОВ «Славянский дом»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 162701,25 грн. (в т.ч. 130161,00 грн. за основний платіж та 32540,25 грн. за штрафні (фінансові) санкції).
Надаючи правову оцінку висновкам податкового органу суд вважає за необхідне вказати наступне.
Епізод 1
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2010 р. між ТОВ «Ідеалплюсінвест»(Продавець) то ТОВ «Славянский дом»(Покупець) укладено договір №290410. Згідно п.1 вказаного договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: пакувальні матеріали та сировина для м'ясного і овочевого виробництва (згідно додатку №1 до Договору).
Безпосередньо оплата за вказаним договором здійснювалась шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку позивача на користь ТОВ «Ідеалплюсінвест»в сумі 498072,00 грн. (в т.ч. ПДВ 127660,80 грн.) на розрахунковий рахунок №2600712220346 «Укркомунбанк», МФО 304988.
На вказану суму ПДВ ТОВ «Ідеалплюсінвест»було виписані податкові накладні на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 127660,80 грн.
Вказану господарську операція податковий орган вважає безтоварною оскільки згідно інформації бази даних „Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено розбіжності по взаємовідносинах між ТОВ «Славянский Дом»та ТОВ «Ідеалплюсінвест»та відповідно контрагента позивача внесено запис про не підтвердження статусу відомостей про юридичну особу та не подає звітність до ДПІ за своїм місцезнаходженням з дня реєстрації.
Вказані висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.
На час укладення та виконання вказаних договорів підряду контрагент позивача мав належний обсяг право- та дієздатності, зокрема ТОВ «Ідеалплюсінвест»було зареєстроване в ЄДРПОУ як юридична особа (код 36991476) та знаходилось за місцем реєстрації, одним з основних виді діяльності підприємства зокрема є, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля деревиною, оптова торгівля іншими проміжними продуктами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, надання інших комерційних послуг.
Згідно ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 р. №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суд вважає, що зазначені вище недоліки у правовому статусі контрагентів позивача (відсутність за місцем реєстрації, підписання податкових накладних невстановленими особами, тощо) саме по собі не тягне за собою протиправності віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, за умови реального здійснення господарських операцій платником податку.
Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.
Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ідеалплюсінвест»підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових та видаткових накладних, рахунками фактур, які наявні у матеріалах справи.
Вказані документи складені у відповідності з вимогами чинного законодавства та були надані до перевірки, однак перевіряючими враховані не були.
Крім того факт проведення господарських операцій з поставки овочевої продукції між TOB «Славянский дом»та TOB «Ідеалплюсінвест»підтверджується тим, що вказаний вид діяльності є основним видом діяльності контрагента позивача (витяг наявний у матеріалах справи). TOB «Ідеалплюсінвест»спеціалізується на посередництві в торгівлі товарами широкого асортименту, оптовою торгівлею іншими проміжними продуктами, іншими видами оптової торгівлі.
Відповідач також обґрунтовує безтоварність операції відсутністю товарно-транспортних накладних та відсутністю довіреності на отримання ТМЦ.
Відповідно до п. 8.1 Договору №290410 від 29.04.2010 р. поставка здійснюється на умовах: ЕХW франко-склад Продавця м. Київ (Інкотермс 2000).
На ст. 32 Акту перевірки зазначено, та відповідачем не заперечується, що ТОВ «Славянский дом»має власні вантажні автомобілі, якими було здійснено доставку продукції з франко-складу ТОВ «Ідеалплюсінвест».
В той же час перевезення транспортом не замовлялося, вантажовідправник і вантажоотримувач є ТОВ «Славянский дом», яке набуло права власності на товар, відповідно до п. 8.2 Договору, а саме з моменту його отримання від продавця, що підтверджується видатковими та податковими накладними.
Враховуючи, що ТОВ «Славянский дом»перевозив власні ТМЦ на власному автотранспорті для власних потреб, що не пов'язане з замовленням автоперевізника, тому наявність товарно-транспортних накладних є необов'язковим.
Крім того, під час перевірки перевіряючими було встановлено, що шляхові листи автомобільного транспорту товариства, у т.ч. й за перевіряємий період в яких відображено рух транспортних засобів, однак, порушень щодо оформлення документу не виявлено, зауважень не надійшло.
Відсутність довіреності на отримання сировини та пакувальних матеріалів матеріально-відповідальним особам ТОВ «Славянский дом» пояснюється власноручним отриманням продукції від ТОВ «Ідеалплюсінвест»Генеральним директором ТОВ «Славянский дом»Лізуновою О.В., дії якої, на підставі п. 7.14 Статуту товариства, вчинюються від імені товариства без довіреності.
Відповідно з відомостями ЄДРПОУ Лізунова О.В. має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності та не має обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
Задовольняючи позовні вимоги, в цій частині, суд також виходив з того, що сторонами по справі не заперечується фізичні, технологічні можливості ТОВ «Славянский дом»до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, приміщень для зберігання товарів, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю товару у відповідні строки, можливість використання придбаних товарів (послуг) у господарській діяльності позивача.
Зважаючи на викладене суд вважає, що договір поставки між позивачем та ТОВ «Ідеалплюсінвест»мав реальний характер, та був фактично виконані сторонами.
Згідно Закону «Про ПДВ»право виписувати податкові накладні мають лише особи зареєстровані як платники ПДВ.
Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону №168/97-ВР реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.
Під час укладення та виконання договору ТОВ «Ідеалплюсінвест»(свідоцтво платника ПДВ 100280589) було зареєстровано платником ПДВ.
Згідно п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429) (далі - Положення), яке було чинне на момент існування спірних правовідносин, анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Пунктом 35 Положення №79 також встановлено, що з метою інформування платників податку ДПА України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua) інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
Як вбачається з інформації розміщеної на офіційному сайті ДПА України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ідеалплюсінвест»анульовано лише 13.01.2012 р., тобто вже після укладення та виконання договору та включення позивачем сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів у вказаних підприємств до податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ст.7 Закону «Про ПДВ»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.2.6.п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, всі первинні документи, які підтверджують право позивача на отримання податкового кредиту були надані відповідачу та були предметом його перевірки, що підтверджується Актом перевірки. В Акті перевірки відсутнє належне обґрунтування виявлених порушень пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ».
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відповідач обґрунтовував правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Ідеалплюсінвест», відповідно до цього суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене протиправно в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 127660,80 грн. та застосованні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31915,25 грн. і має бути скасоване в цій частині.
Епізод 2
Як вбачається з Акту перевірки та письмових заперечень відповідача проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. в сумі 12169762,00 грн. на підставі документів, що відображають розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію: рух коштів по рахунку 311 «Рахунки в банках», рух коштів по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»коштів, та інших рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності», в результаті чого встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість всього у сумі 2500,00 грн., у тому числі за грудень 2010 р. у сумі 2500,00 грн. Порушення виявлено шляхом співставлення Рядка 01.1 Декларації на прибуток підприємства за 4 квартал 2010 р. та Рядка 1 (колонка А) декларацій з податку на додану вартість за 4 квартал 2010 р. на підставі аналітичного бухгалтерського обліку (Розд. 3.1 Акту перевірки).
На порушення п.4.1. ст.4 Закону «Про ПДВ», підприємством занижено базу оподаткування податком на додану вартість в розмірі 2500,00 грн. за грудень 2010 р.
У зв'язку з цим позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 2500,00 грн., та згідно ст.123 ПК України, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 625,00 грн.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач не навів жодного доказу щодо протиправності висновків податкового органу щодо донарухвання податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 р. в розмірі 2500,00 грн. та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 625,00 грн.
За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 72, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області №0000292300 від 25.03.2011 р. у частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 127660,80 грн. та штрафних фінансових (санкцій) в розмірі 31915,25 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 лютого 2012 р.