13 березня 2012 року 2а-332/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомІванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
до
про Іванківського спеціалізованого державного агролісогосподарського підприємства «Держагролісгосп»
стягнення податкового боргу,
Іванківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави, в особі Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби звернувся до суду з позовом про стягнення з Іванківського спеціалізованого державного агролісогосподарського підприємства «Держагролісгосп»податкового боргу у сумі 155159 грн. 77 коп.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів, а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави надано законом і прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості на користь Державного бюджету України.
У судове засідання, призначене на 13 березня 2012 року, представники осіб, які беруть участь у справі, не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять клопотання представника Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та заяву представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності.
Крім того, до суду надійшла заява представника відповідача від 13.02.2012 № 37 про визнання адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи особи, які беруть у ній участь, повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Іванківське спеціалізоване державне агролісогосподарське підприємство «Держагролісгосп»(ідентифікаційний код 31071239, місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. Поліська, буд. 43) зареєстроване державним реєстратором Іванківської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 06.08.2002, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців за № 1 337 120 0000 000264 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії А00 № 091778 (а.с. 18) та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 16-17).
Відповідач перебуває на податковому обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області, що підтверджується даними довідки позивача від 11.01.2012 № 5 (а.с. 15).
Судом встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів у загальному розмірі 129317 грн. 22 коп.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у грудні 2011 року позивачем, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та статті 75 Податкового кодексу України, проведено перевірку з питань своєчасності подання Іванківським спеціалізованим державним агролісогосподарським підприємством «Держагролісгосп»платіжних доручень до установ банку за період з 20.05.2011 по 05.12.2011.
За результатами перевірки складено акт від 08.12.2011 № 1074/15/31071239, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.12.2011 № 0003091500 та № 0003101500, якими відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем збір за спеціальне використання лісових ресурсів на суму, відповідно, 25432 грн. 83 коп. та 409 грн. 72 коп., у загальному розмірі -25842 грн. 55 коп.
Вказані вище податкові повідомлення -рішення отримані відповідачем 08.12.2011, про що свідчить підпис його представника на корінцях рішень (а.с. 12-13).
Враховуючи вимоги пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, відповідачу було виставлено першу податкову вимогу від 21.08.2008 № 1/223 на суму 99167 грн. 40 коп. та другу податкову вимогу від 08.01.2009 № 2/6 на суму 88898 грн. 14 коп.
Першу податкову вимогу було отримано представником відповідача 21.08.2008, про що свідчить його підпис на корінці вимоги (а.с. 14).
Другу податкову вимогу було отримано відповідачем 13.01.2009, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 14).
Податковий обов'язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 155159 грн. 77 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.2 статті 6 цього Кодексу, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
В силу приписів підпункту 9.1.13 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.65 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, збір за спеціальне використання лісових ресурсів належить до загальнодержавних зборів та справляється як плата за спеціальне використання лісових ресурсів.
Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (пункт 329.1 статті 329 Податкового кодексу України).
Згідно з приписами пункту 334.1 статті 334 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до пункту 334.2 статті 334 цього Кодексу, лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.
Пунктом 334.4 статті 334 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 цього Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем було подано до податкового органу податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 3 квартали 2011 року, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 7-8).
За даними вказаної податкової звітності, відповідачем самостійно визначено розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів, що підлягає сплаті ним за 3 квартали 2011 року, у загальній сумі 203414 грн. 42 коп.
З урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості у розмірі 74097 грн. 20 коп., узгоджену суму податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 129317 грн. 22 коп. платником податків у строк, визначений законом, не сплачено.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Як вже зазначалося судом вище, під час проведення перевірки з питань дотримання Іванківським спеціалізованим державним агролісогосподарським підприємством «Держагролісгосп»вимог податкового законодавства за період з 20.05.2011 по 05.12.2011, результати якої оформлені актом від 08.12.2011 № 1074/15/31071239, податковим органом виявлено несвоєчасну сплату відповідачем податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
Так, позивачем встановлено, що грошові кошти у сумі 4097 грн. 20 коп. сплачені Іванківським спеціалізованим державним агролісогосподарським підприємством «Держагролісгосп»із затримкою 16 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
У свою чергу, грошові кошти у загальному розмірі 127164 грн. 17 коп. сплачені відповідачем із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, податковий орган, виявивши при проведенні перевірки 08.12.2011 порушення відповідачем норм податкового законодавства, а саме: пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що полягало у сплаті відповідачем протягом листопада -грудня 2011 року збору за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 4097 грн. 20 коп. та 127164 грн. 17 коп. із затримкою, відповідно, 16 календарних днів та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, правомірно застосував до відповідача штрафні санкції на суму 409 грн. 72 коп. (4097 грн. 20 коп. х 10% = 409 грн. 72 коп.) та 25432 грн. 83 коп. (127164 грн. 17 коп. х 20% = 25432 грн. 83 коп.).
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (аналогічний порядок оскарження рішень контролюючих органів також передбачено статтею 56 Податкового кодексу України).
Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 21.08.2008 № 1/223, 08.01.2009 № 2/6 та податкові повідомлення -рішення від 08.12.2011 № 0003091500, 08.12.2011 № 0003101500, податковий борг є узгодженим.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем до Державного бюджету України, становить 155159 грн. 77 коп.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, та обліковою карткою платника податків (зворотній бік) зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів (а.с. 42-57).
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідач суду не надав та визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.
Судом встановлено, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому приймається судом.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 155159 грн. 77 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та позов визнав; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Іванківського спеціалізованого державного агролісогосподарського підприємства «Держагролісгосп» на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 155159 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 77 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.