13 лютого 2012 року 2а-5224/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача -Созінова Ю.В.,
від відповідача -Дрига П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Гранд С»
до Державного агентства земельних ресурсів України
про визнання незаконним та скасування наказу про визнання ліцензії
недійсною
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Гранд С»з адміністративним позовом до державного агентства земельних ресурсів України з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу про визнання ліцензії недійсною.
Ухвалами суду від 25 листопада 2011 року у даній адміністративній справі було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 грудня 2011 року. В судове засідання 14 грудня 2011 року з'явились представники сторін, однак в судовому засідання було оголошено перерву у зв'язку з відсутністю у представника позивача належних документів, які підтверджують його право на таке представництво. В судові засідання 17 лютого та 23 січня 2012 року з'явились представники сторін, було розпочато слухання справи по суті, однак в судовому засіданні було оголошено перерву у зв'язку витребування судом у сторін доказів по справі. В судовому засіданні 13 лютого 2012 року суд завершив розгляд справи по суті.
Представник позивача позов підтримав, просив суд:
- скасувати наказ №151, виданий Державним агентством земельних ресурсів від 20 вересня 2011 року;
- визнати дійсною ліцензію серії АВ №553832, видану ПП «Гранд»4 листопада 2010 року на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою;
- зобов'язати начальника Головного управління Держкомзему у Київській області довести рішення суду до відома керівників територіальних органів земельних ресурсів Київської області.
Свої позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що висновок відповідача щодо зміни позивачем місця знаходження не відповідає дійсності, а тому визнання відповідачем недійсною ліцензії позивача у зв'язку з такою зміною та, відповідно, у зв'язку з не переоформленням ліцензії, - є неправомірними.
Представник відповідача проти позову заперечив, в судовому засіданні 14 грудня 2011 року подав до суду викладені у письмовій формі заперечення на адміністративний позов. Зі змісту цих письмових заперечень та усних пояснень представника відповідача слідує, що відповідач приймаючи оскаржуваний наказ діяв межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством. Представник відповідача пояснив, що під час проведення комісією Головного управління Держкомзему у Київській області з 29 по 31 серпня 2011 року позапланової перевірки додержання позивачем ліцензійних умов, було встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність за іншою адресою, ніж та, яка зазначена в ліцензії серії АВ №553832, видану ПП «Гранд С»4 листопада 2010 року на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою. У зв'язку з зазначеним та тим, що позивач не подав відповідачу заяву про переоформлення зазначеної ліцензії з врахуванням нового місцезнаходження, комісія Головного управління Держкомзему у Київській області застосувала наслідки, передбачені нормою частини 10 статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 1 червня 2000 року №1775-ІІІ, а саме -прийняла рішення про визнання недійсною ліцензії серії АВ №553832, видану ПП «Гранд»4 листопада 2010 року.
Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
4 листопада 2010 року позивачу було видано ліцензію АВ №553832 на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою.
Наказом Держкомзему від 15 червня 2011 року №459 «Про проведення планових перевірок за додержанням ліцензійних умов»відповідно до положень статті 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», було створено комісію у складі працівників Головного управління Держкомзему у Київській області для проведення планових перевірок у ІІІ кварталі 2011 року щодо дотримання суб'єктами господарювання, зареєстрованих на території Київської області, вимог чинного законодавства у сфері ліцензування при виконанні ними робіт із землеустрою, земле оціночних робіт, в тому числі приватного підприємства «Гранд-С».
На підставі вказаного наказу учасникам комісії було оформлено посвідчення від 23 червня 2011 року №528 для проведення планової перевірки приватного підприємства «Гранд-С».
Головним управлінням Держкомзему у Київській області на адресу позивача направлено повідомлення від 4 липня 2011 року №07-02-3/12591 про проведення планової перевірки за додержанням ліцензійних умов провадження робіт із землеустрою.
Відповідно до наказу Держкомзему від 15 червня 2011 №459 комісією Головного управління Держкомзему у Київській області з 29 по 31 серпня 2011 року здійснено позапланову перевірку додержання ліцензійних умов приватного підприємства «Гранд-С»місцезнаходження якого згідно з ліцензією серії АВ №553832 від 4 листопада 2010 року, виданої позивачу на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, - село Путрівка, вулиця Польова, будинок №37, Васильківський район, Київська область.
Перевірка проводилась у присутності заступника директора приватного підприємства «Гранд-С»Артюка О.І.
Під час проведення перевірки комісією встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність за іншою адресою -вулиця Володимирська, 25 місто Васильків, Київська область.
За результатами перевірки комісією Головного управління Держкомзему у Київській області складено акт перевірки додержання позивачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт від 31 серпня 2011 року.
15 вересня 2011 року Комісією з питань ліцензування робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів Держземагенства України, на підставі акту перевірки додержання приватним підприємством «Гранд-С»ліцензійних умов від 31 серпня 2011 року, прийнято рішення про визнання недійсною ліцензії серії АВ №553832, виданої позивачу, що слідує з протоколу№5 від 15 вересня 2011 року №5.
Наказом №151 від 20 вересня 2011 року Державне агентство земельних ресурсів України року було визнано ліцензію серії АВ №553832, видану позивачу на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою недійсною.
Надаючи правову оцінку відносинам, які складають предмет позову в даній судовій справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 Положення «Про Державне агентство земельних ресурсів України», затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011, - Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 зазначеного вище Положення, Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, а відповідно до п.27 -проводить у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів господарської та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання відповідних ліцензійних умов.
Відповідно до п.26 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування»від 14 листопада 2000 року №1698, - Держземагенство України є органом ліцензування таких видів господарської діяльності як проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, порядок здійснення державного контролю у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначені в Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», орган ліцензування затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням затверджує орган ліцензування за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт затверджені наказом Держкомзему від 5 серпня 2009 року №423, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2009 року №821/16837.
Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт затверджений Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 2 липня 2010 року № 511 «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт»(далі -Наказ №511).
Відповідно до п. 1.3 Наказу №511, комісією -є комісія з перевірки ліцензіата, створена згідно з наказом Держкомзему, до складу якої входять посадові особи Держкомзему та/або його територіальних органів, фахівці центральних і місцевих органів виконавчої влади (за погодженням з їх керівниками). Територіальні органи Держкомзему - утворені в установленому порядку територіальні органи Держкомзему в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи, через які Держкомзем здійснює свої повноваження. Перевірка ліцензіата - захід державного нагляду (контролю), який проводиться Держкомземом з метою перевірки додержання вимог законодавства та Ліцензійних умов суб'єктами господарювання, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт.
Позивач є ліцензіатом в розумінні дій, які були вчиненні відповідачем у зв'язку з визнанням недійсною ліцензії. Пунктом 1.3 Наказу №511 передбачено, що ліцензіатом -є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт.
Згідно з пунктом 2.1 Наказу №511, для здійснення планової чи позапланової перевірки Держкомзем видає наказ, який має містити найменування ліцензіата, щодо якого буде здійснена перевірка, предмет перевірки, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які ввійшли до складу комісії з перевірки Ліцензійних вимог. Наказ підписується керівником Держкомзему або його заступником. На підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника Держкомзему і засвідчується печаткою Держкомзему.
Відповідно до п. 2.7 Наказу №511 Держкомзем здійснює планові перевірки за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення такої перевірки не пізніш як за десять днів до дня проведення.
Відповідно до п. 6.1 Наказу №511, за результатами планових та позапланових перевірок складаються відповідні акти: акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт; акт про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.
Відповідно до п. 1.3 Наказу №511, акт -це оформлений у встановленому порядку документ, який складається посадовими особами Комісії з перевірки ліцензіата за результатами перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов (акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов; акт про повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності).
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до норми абзацу 3 частини 1 статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», зміна місцезнаходження юридичної особи є підставою для переоформлення ліцензії.
При цьому, суд звертає увагу, що вищезазначена норма передбачає як підставу для переоформлення ліцензії не внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження юридичної особи, а фактичну зміну місцезнаходження. Окрім того, ця норма передбачає обов'язок ліцензіата переоформити ліцензію незалежно від того, чи зміна місцезнаходження юридичної особи відбувається на певний термін чи на невизначений строк. Тому, суд вважає невірним пояснення позивачем причини не переоформлення ліцензії, з яких слідує, що зміна місцезнаходження позивача має тимчасовий характер та не відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до норми частини 2 статті 16 зазначеного вище Закону, - у разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
З норми частини 10 статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»слідує, що не переоформлена в установлений (десятиденний) строк ліцензія є недійсною.
З матеріалів справи (повідомлення від 31 серпня 2011 року) слідує, що в ході здійснення перевірки позивач письмово повідомив голову комісії Головного управління Держкомзему у Київській області про те, що позивач здійснює свою діяльність не за юридичною адресою, вказаною в ліцензії, а за адресою: м. Васильків, вул. Володимирська, 25.
Тобто, позивач фактично визнав зміну підприємством місцезнаходження, однак ніяких дій по переоформленню ліцензії, як це вимагає стаття 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»позивач не вчиняв.
Відповідно до статуту позивача з врахуванням змін від 10 грудня 2003 року, до завдань та предмету діяльності підприємства (позивача) належить:
- проведення робіт щодо землеустрою;
- проведення експертної грошової оцінки земель;
- виконання оціночних робіт щодо визначення величини земельного податку на земельні ділянки;
- підготовка технічної документації щодо продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
- ведення чергового кадастрового плану;
- запровадження та експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного ведення державного земельного кадастру;
- здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єктів з охорони земель.
Зі змісту статуту не передбачено який вид діяльності позивача є основним видом діяльності.
З пояснень представника позивача слідує, що діяльність позивача щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт є одним із напрямків діяльності позивача.
Разом з тим, з пояснень представника позивача слідує, що діяльність позивача щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт позивач здійснює не за юридичною адресою, зазначеною в ліцензії серії АВ №553832, виданої ПП «Гранд С»4 листопада 2010 року на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, а за адресою - вулиця Володимирська, 25 місто Васильків, Київська область, тобто позивач змінив фактичне місцезнаходження де здійснює діяльність щодо проведення робіт із землеустрою.
Так, зокрема, представник позивача пояснив, що землевпорядники, які забезпечують діяльність підприємства позивача щодо землеустрою знаходяться і працюють за адресою: вулиця Володимирська, 25, місто Васильків, Київська область.
Суд виходить з того, що стаття 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» застосовується до відомостей, визначених в ліцензії щодо того виду господарської діяльності, щодо якої така ліцензія видана.
Зі статті 93 Цивільного кодексу України слідує, що фактичне місце ведення діяльності підприємства є достатньою підставою встановлення його як «місцезнаходження юридичної особи», незалежно від того, чи було це місце відображено в реєстрі в передбаченому законом порядку та незалежно від строку перебування (ведення діяльності) юридичної особи за адресою цього місця.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що відповідач визнаючи недійсною ліцензію серії АВ №553832, виданої ПП «Гранд С»4 листопада 2010 року на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, - діяв правомірно та в межах своїх дискреційних повноважень, тому суд не знайшов підтвердження підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Терлецька О.О.
Повний текст постанови складено та підписано - 17 лютого 2012 р.