29 лютого 2012 року 2а-723/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представників позивача: Горбаченко Л.В., Смехньової Л.Б.;
представників відповідача: Гавриш Г.В., Лагошни І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа»до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг про визнання протиправною та скасування Постанови від 20.01.2012 № 7, -
Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»(надалі - позивач) звернулось з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування Постанови від 20.01.2012 № 7.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що представниками відповідача на КП «Васильківтепломережа»в терміни з 06.01.2012 до 16.01.2012 була проведена позапланова перевірка дотримання ліцензіатом -позивачем ліцензійних умов згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії АГ 500105, з транспортування теплової енергії - АГ 500106, з постачання теплової енергії - АГ 500107.
Зазначила, що позапланова перевірка ліцензованої діяльності КП «Васильківтепломережа»проводилась на підставі наказу Національної комісії від 05.01.2012 № 1, згідно до вимог ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі -Закон № 877-V) та в зв'язку зі зверненням народного депутата України ОСОБА_5 від 05.11.2011 № 26/6, депутата Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_6 від 28.11.2011.
За результатами вказаної перевірки було встановлено ряд порушень, з якими позивач не згоден, а саме: встановлено порушення ліцензійним умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), що затвердженні наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства з питань житлово -комунального господарства України від 30.12.2008 № 167/417; ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затвердженні наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства з питань житлово -комунального господарства України від 30.12.2008 № 168/418 та ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджені наказом Міністерства з питань житлово -комунального господарства України від 24.11.2009 № 370.
Повідомила суд, що в ході перевірки підприємством надана вся документація, яка засвідчує фінансову -господарську діяльність комунального підприємства за вказаний період, на підтвердження позиції підприємства щодо додержання порядку ліцензійних умов, пов'язаних з провадження господарської діяльності підприємства (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії) та на додержання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для населення та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води згідно Постанови КМУ від 10.07.2006 № 955.
За результатами проведення вищевказаної перевірки було складено акт від 16.01.2012 № 1.
Також вказує, що після отримання акту перевірки від 16.01.2012 № 1 та вивчення висновків щодо встановлених порушень комісією, комунальне підприємство скориставшись своїх правом, наданим п.п.6 ст. Закону № 877-V надало зауваження на акт перевірки.
Крім того, під час розгляду справи щодо порушення ліцензійних умов позивачем на відкритому засіданні Національної комісії 20.01.2012 по висновкам позапланової перевірки, які знайшли своє відображення в акті № 1 від 16.01.2012, на думку позивача, до уваги письмові заперечення підприємства не було взято, як і доводи.
Позивач вважає, що відповідачем не взято до уваги думку позивача, заперечення було відхилено без розгляду, тобто для накладення штрафу за виявлені недоліки на комунальне підприємство з точки зору комісії, було достатньо тільки даних позапланової перевірки, без урахування думки суб'єкта господарювання та вимог чинного законодавства, яке діяло в періоді, який перевірявся.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили та просили відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своєї правової позиції вказали, що при проведені позапланової перевірки дотримання ліцензіатом -позивачем ліцензійних умов згідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії АГ 500105, з транспортування теплової енергії - АГ 500106, з постачання теплової енергії - АГ 500107 виявлено ряд порушень, що оформлено актом.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржувану постанову від 20.01.2012 № 7.
На думку відповідача обставини справи відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування та не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем у позовній заяві не наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, тому вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та представників відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»створено відповідно до рішення Васильківської міської ради від 26.04.2002 № 18-1-24 та має статус юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 № 245210 від 22.07.2008.
Відповідно до Статуту підприємства метою його діяльності є забезпечення якісного та безперебійного постачання теплової енергії, централізованого опалення, гарячого водопостачання споживачам міста: підприємствам, організаціям, установам, відомчого і комунального житла та іншим.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»державний нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку комунальних послуг здійснюється шляхом перевірки стану виконання суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та ліцензійних умов.
Так, на підставі звернення народного депутата України ОСОБА_5 від 05.11.2011 № 26/6-3, надісланого листом Генеральної прокуратури України від 22.12.2011 № 07/1/1-18903-11, та звернення депутата Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_6 від 28.11.2011, надісланого листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 № 58443/1/1-1 була проведена перевірка ліцензіата КП «Васильківтепломережа».
Перевірка проводилась на підставі наказу Комісії від 05.01.2012 № 1, згідно зі ст. 7 Закону № 877- V.
В ході перевірки позивача були виявлені порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.12.2008 № 167/417 (надалі - Ліцензійні умови з виробництва), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 30.12.2008 № 168/418 (надалі - Ліцензійні умови з транспортування), та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 24.11.2009 № 370 (надалі - Ліцензійні умови з постачання): п. 2.1.3 Ліцензійних умов з виробництва, п. 2.1.6 Ліцензійних умов з транспортування та п. 2.1.3 Ліцензійних умов з постачання в частині ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності окремо з виробництва, з транспортування та з постачання теплової енергії; п. 2.5 та 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині зарахування плати за теплову енергію від усіх категорій споживачів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, а також дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата, зокрема вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ»; п. 2.1.2 та 3.2.5 Ліцензійних умов з виробництва, п. 2.1.4 та 3.2.5 Ліцензійних умов з транспортування та п. 2.1.2 та 3.2.5 Ліцензійних умов з постачання в частині забезпечення обліку виробленої, поставленої споживачам теплової енергії та теплової енергії, що транспортується магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а також у частині наявності засобів вимірювальної техніки, призначених для вимірювання параметрів теплоносія та обсягів споживання теплової енергії, методик, інструкцій, які необхідні для забезпечення та перевірки встановлених параметрів теплоносія і технологічних операцій; п. 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, п. 3.1 Ліцензійних умов з транспортування та п. 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата, зокрема ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору; п. 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, п. 3.1 Ліцензійних умов з транспортування та п. 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата, зокрема ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»щодо застосування тарифу, встановленого Васильківською міською радою, а не тарифу, затвердженого постановою НКРЕ.
Як вбачається з матеріалів справи, за висновками проведеної перевірки, на підставі акту 16.01.2012 № 1 позапланової перевірки дотримання ліцензіатом КП «Васильківтепломережа»ліцензійних умов Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 20.01.2012 № 7 зобов'язано ліцензіата усунути виявлені порушення та накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн. на КП «Васильківтепломережа».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Щодо порушення позивачем п. 2.1.3 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, п. 2.1.6 Ліцензійних умов з транспортування теплової енергії, п. 2.1.3 Ліцензійних умов з постачання теплової енергії в частині ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності окремо з виробництва, з транспортування та з постачання теплової енергії.
Відповідно змін та доповнень до п. 3.2. статті 3 Статуту КП «Васильківтепломережа», затверджених Рішенням сесії Васильківської міської ради № 0810-08-ІУ від 01.042011, предметом діяльності даного підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використання нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими тепловими мережами) та постачання теплової енергії.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 12 Господарського кодексу України основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є, зокрема, ліцензування.
Пунктом 42 ч. 5 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 № 1775-ІІІ ліцензуванню підлягають, зокрема, такі види господарської діяльності як виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.
Абзацом 3 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»встановлено повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, де чітко зазначено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг здійснює ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами). Суб'єкти господарювання, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії (Ліцензіати) при здійсненні вищевказаних видів господарської діяльності повинні дотримуватись вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 2 п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІУ підприємство має право самостійно обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Крім того, Розділом 2 Ліцензійних умов з виробництва закріплено умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, при виконанні яких можливе здійснення господарської діяльності з виробництва теплової енергії, де зокрема, в п. 2.1.3 зазначено, що ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності з виробництва теплової енергії здійснюється окремо від обліку інших видів діяльності.
Згідно п. 3.5.1 Ліцензійних умов з виробництва, при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися відповідних вимог, в тому числі, вести бухгалтерський облік господарської діяльності з виробництва теплової енергії окремо від обліку інших видів діяльності та надавати органу ліцензування, на запит, фінансову (бухгалтерську) звітність за результатами господарської діяльності з виробництва теплової енергії.
Також Ліцензійні умови з транспортування встановлюють технологічні, організаційні, кваліфікаційні та спеціальні (особливі) вимоги провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.
Відповідно до п. 1.3 розділу 1 ліцензійні умови є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно - правової форми та форми власності, які провадять (мають намір провадити) діяльність з транспортування теплової енергії.
Крім того, Розділом 2 Ліцензійних умов з транспортування, закріплено умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії, при виконанні яких можливе здійснення господарської діяльності з транспортування теплової енергії, де зокрема в п. 2.1.6 зазначено, що ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності з транспортування теплової енергії здійснюється окремо від обліку інших видів діяльності. Згідно п. 3.5.1 ліцензійних умов з транспортування при провадженні господарської діяльності з транспортування теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися відповідних вимог, в тому числі, вести бухгалтерський облік господарської діяльності з транспортування теплової енергії окремо від обліку інших видів діяльності та надавати органу ліцензування, на запит, фінансову (бухгалтерську) звітність за результатами господарської діяльності з транспортування теплової енергії.
Ліцензійні умови з постачання встановлюють технологічні, організаційні, кваліфікаційні та спеціальні (особливі) вимоги провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Крім того, розділом 2 Ліцензійних умов з постачання закріплено умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, при виконанні яких можливе здійснення господарської діяльності з постачання теплової енергії, де зокрема, в п. 2.1.3 зазначено ведення окремого бухгалтерського обліку господарської діяльності з постачання теплової енергії від обліку інших видів діяльності.
Згідно п. 3.5.1 ліцензійних умов з постачання при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися відповідних вимог, в тому числі, вести бухгалтерський облік з постачання теплової енергії окремо від обліків та звітів з інших видів діяльності та надсилати органу ліцензування на запит фінансову (бухгалтерську) звітність за результатами господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 584 затверджено Порядок ведення окремого обліку доходів і витрат на підприємствах, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з п. 2 цього порядку підприємства ведуть окремий облік доходів і витрат за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню.
В Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 в п. 5 зазначено, що формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
Відповідно абз. 5 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме для забезпечення достовірного відображення подій та операцій у фінансовій звітності та для більш прозорого ведення господарської діяльності передбачено законодавством вимоги щодо ведення бухгалтерського обліку з виробництва теплової енергії, з транспортування теплової енергії та з постачання теплової енергії окремо від обліку інших видів діяльності.
Щодо зарахування плати за теплову енергію від усіх категорій споживачів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ»плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ комунальними підприємствами теплоенергетики, тепловими електростанціями, теплоелектроцентралями, котельнями та іншими суб'єктами господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії, крім підприємств, що належать до системи автономного та децентралізованого теплопостачання.
КП «Васильківтепломережа»отримувало природний газ:
- до жовтня 2011 року - від ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відповідно до договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 № 06/10-2517 ТЕ-17 та відповідно до договору про закупівлю природного газу за державні кошти від № 06/10-2518 БО.
- з жовтня 2011 року від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Київоблгаз»: відповідно до договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 01.10.2011 №70070012-ТКЕ-ТЕ/11 та відповідно до договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб устайов та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від №70070013-ТКЕ-БО/11.
Як вбачається з позовної заяви КП «Васильківтепломережа»та згідно з випискою банку до жовтня 2011 року розрахунки за використаний природний газ із ДК «Газ України»здійснювалися через поточні рахунки із спеціальним режимом використання згідно з затвердженим нормативом відрахування коштів.
З листопада 2011 року після укладання договорів на закупівлю природного газу з ПАТ «Київоблгаз»рух коштів через поточні рахунки із спеціальним режимом використання було припинено, що є порушенням п. 2.5 та 3.1 Ліцензійних умов з постачання у частині зарахування плати за теплову енергію від усіх категорій споживачів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, а також дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата, зокрема вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ».
В обґрунтування своєї позиції щодо припинення перерахування позивач посилався на власне переконання щодо невідповідності постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ»чинним нормативно-правовим актам.
Комунальне підприємство «Васильківтепломережа»мотивує переукладення договору з іншою газопостачальною організацією через наявність боргів перед державною компанією, а саме ДК «Газ України», за попередні роки.
Проте, наявність боргів та суб'єктивне переконання невідповідності акту Кабінету Міністрів України законодавству не є підставою для порушення Ліцензійних умов та постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ».
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Виключно скасування акта Кабінету Міністрів України у випадках передбачених законодавством має наслідком припинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання скасованого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Проте, постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ»є чинною і обов'язковою для виконання.
Щодо порушення п. 2.1.2 та 3.2.5 Ліцензійних умов з виробництва, п. 2.1.4 та 3.2.5 Ліцензійних умов з транспортування та п. 2.1.2 та 3.2.5 Ліцензійних умов з постачання в частині забезпечення обліку виробленої, поставленої споживачам теплової енергії та теплової енергії, що транспортується магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а також у частині наявності засобів вимірювальної техніки, призначених для вимірювання параметрів теплоносія та обсягів споживання теплової енергії, методик, інструкцій, які необхідні для забезпечення та перевірки встановлених параметрів теплоносія і технологічних операцій.
Згідно п. 3.1. Ліцензійних умов з виробництва суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з виробництва теплової енергії, повинні забезпечити організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги, а також дотримуватись вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу їх діяльності.
Однією з організаційних вимог згідно п. 3.2.5 Ліцензійних умов з виробництва є наявність засобів вимірювальної техніки і випробувань, методик, інструкцій, які необхідні для забезпечення та перевірки встановлених параметрів теплоносія і технологічних операцій.
Пунктом 2.1.4 Ліцензійних умов з транспортування провадження господарської діяльності визначено, що транспортування теплової енергії можливе, зокрема, при забезпеченні обліку теплової енергії, що транспортується магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.
Відповідно до п. 3.1 Ліцензійних умов з транспортування суб'єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з транспортування теплової енергії, повинні забезпечити організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги, а також дотримуватись вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу їх діяльності.
Однією з організаційних вимог згідно п. 3.2.5 Ліцензійних умов з транспортування є наявність засобів вимірювальної техніки, призначених для вимірювання параметрів теплоносія та обсягів споживання теплової енергії, методик, інструкцій, які необхідні для забезпечення та перевірки встановлених параметрів теплоносія і технологічних операцій.
Відповідно до довідки від 11.01.2012 № б/н КП «Васильківтепломережа»про оснащення засобами обліку відпуску теплової енергії на котельнях на 01.01.2012 на балансі Підприємства знаходяться 16 котелень.
На момент перевірки на котельнях були відсутні засоби обліку відпуску теплової енергії, що не відповідає п. 2.1.2 та 3.2.5 Ліцензійних умов з виробництва, п. 2.1.2 та 3.2.5 Ліцензійних умов з постачання та п. 2.1.4 та 3.2.5 Ліцензійних умов з транспортування в частині забезпечення обліку виробленої, поставленої споживачам теплової енергії та теплової енергії, що транспортується магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а також у частині наявності засобів вимірювальної техніки, призначених для вимірювання параметрів теплоносія та обсягів споживання теплової енергії, методик, інструкцій, які необхідні для забезпечення та перевірки встановлених параметрів теплоносія і технологічних операцій.
Відповідно до довідки КП «Васильківтепломережа»від 11.01.2012 № б/н про наявність засобів обліку теплової енергії на вводі в житлові будинки на 01.01.2012 при загальній кількості будинків 134 оснащено тепловими лічильниками чотири житлові будинки, що становить 3 % від загальної кількості. Крім того, підприємство не має інвестиційної програми на 2011 рік, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої в установленому уповноваженими органами порядку, яка б передбачала придбання та встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії.
Як вбачається з пояснень позивача відсутність засобів обліку відпуску теплової енергії на котельнях пояснюється тим, що підприємство не має вільних коштів для їх придбання.
Проте, відповідно до ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» одним із принципів держаної політики є забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.
Відповідно до п. 23 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, планований прибуток визначається як сума коштів, що перевищує суму повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення необхідних інвестицій.
Згідно п. 24 цього Порядку схвалена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об'єктів і пооб'єктних обсягів інвестування (включаючи придбання та встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії), джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.
Тому посилання на відсутність вільних коштів не є обґрунтованим, оскільки підприємство не здійснювало жодних заходів направлених на розроблення та схвалення інвестиційної програми підприємства.
На думку суду позиція позивача стосовно того, що питання встановлення засобів обліку теплової енергії потребує особливого вивчення спеціалістів та законотворчих органів держави, не є підставою для порушення вимог Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Щодо порушень п. 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, п. 3.1 Ліцензійних умов з транспортування та п. 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата, зокрема ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору.
Статтею 1 цього Закону надається визначення: виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 цього Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Частиною 1 ст. 19 визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
До липня 2011 року виконавцями житлово-комунальних послуг було визначено КП «Васильківжитлоексплуатація»та ЖКК військового містечка № 11 відповідно до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради від 26.11.2008 № 568, яким було зобов'язано їх до 01.09.2009 укласти угоди з виробниками послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовід ведення - КП «Васильківтепломережа»та КП «Васильківський комбінат комунальних послуг». З липня 2011 року виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 06.07.2011 № 297 визначено КП «Управління житлово-комунального господарства м. Василькова», що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для потреб споживачів та послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, вивезення ТПВ, і зобов'язано його до 01.09.2011 укласти угоди з виробниками послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - КП «Васильківтепломережа»та КП «Васильківський водоканал».
Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»чітко визначені обов'язки виробника, зокрема щодо укладення договору з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно ч. 4 ст. 26 Закону у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті, в якій закріплені істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг.
На момент перевірки рішення про визначення виконавців комунальних послуг Виконавчого комітету Васильківської міської ради не виконані в частині укладення угод між виробниками та виконавцями комунальних послуг.
При цьому, нарахування і стягнення плати за централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води кінцевим споживачам, якими є власники квартир, орендарі чи квартиронаймачі у багатоквартирних будинках, здійснюється КП «Васильківтепломережа» без укладення відповідних договорів, в супереч діючому законодавству, оскільки КП «Васильківтепломережа» не є виконавцем вказаних послуг.
Даний факт свідчить про порушення позивачем ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, що в свою чергу є порушенням п. 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, п. 3.1 Ліцензійних умов з транспортування та пункту 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата.
Щодо порушень п. 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, п. 3.1 Ліцензійних умов з транспортування та п. 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата, зокрема ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»щодо застосування тарифу, встановленого Васильківською місцевою радою, а не тарифу, затвердженого постановою НКРЕ.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1073/2011, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках: ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов; встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; встановлення для суб'єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води; інші засоби, передбачені чинним законодавством України.
Суб'єкти господарювання у сфері теплопостачання, яким встановлюються тарифи Комісією: підприємства - ліцензіати Комісії - суб'єкти господарювання із сумарною потужністю джерел ТЕ понад 20 Гкал/год.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
На позачерговому відкритому засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 14.01.2010 було прийнято рішення коригувати тарифи на теплову енергію в частині перегляду паливної складової діючих тарифів (у зв'язку із зміною цін на природній газ) для суб'єктів господарської діяльності в сфері виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.
Відповідно до Закону України «Про електроенергетику», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 14.03.95 № 213/95 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України», постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 14.12.2010 № 1809 з 01.01.2011 року було скориговано для КП «Васильківтепломережа»тариф на теплову енергію для населення в розмірі 304,79 грн. за 1 Гкал (без податку на додану вартість).
Разом з тим, Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 01.03.2011 № 116 «Про встановлення тарифів на теплову енергію (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії), централізоване теплопостачання та гаряче водопостачання (підігрів води) для населення було встановлено для КП «Васильківтепломережа»: тариф на теплову енергію (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії) для населення при наявності приладів обліку теплової енергії в розмірі 538,85 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал (для будинків без централізованого гарячого водопостачання) та 539,33 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 Гкал (для будинків з централізованим гарячим водопостачанням) при затвердженому Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики тарифі на теплову енергію для населення, в розмірі 304,79 грн. без урахування податку на додану вартість (365,75 грн. з урахуванням податку на додану вартість) за 1 Гкал; тариф за послуги з центрального опалення (двоставковий тариф) при відсутності приладів обліку теплової енергії в розмірі 9,49 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 кв. м. загальної площі в опалювальний період та в розмірі 3,47 грн. з урахуванням податку на додану вартість за 1 кв. м. загальної площі в міжопалювальний період; тариф на гаряче водопостачання - в розмірі 83,38 грн. з урахуванням податку на додану вартість з 1 особи при відсутності лічильника та 26,29 грн. з ПДВ за 1 куб. м. при наявності лічильника.
Вищевказані тарифи прийняті на підставі висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 930, 932 від 21.09.2010 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на житлово - комунальні послуги та відповідних розрахункових матеріалів, направлених КП «Васильківтепломережа»та до Васильківської міської ради листом від 27.10.2010 № 748.
Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до комунальних послуг, тарифи на які затверджуються органами місцевого самоврядування, відносяться послуги з централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізованого опалення та вивезення побутових відходів, тобто кінцеві споживачі (зокрема населення) отримують не теплову енергію, як товарну продукцію, а послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»при встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями.
Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955, а з червня місяця 2011 року - Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, визначено, що тариф на централізоване опалення та гаряче водопостачання включає в себе витрати на придбання теплової енергії у виробника, які плануються виходячи з необхідних обсягів надання послуг з централізованого опалення та цін підприємств-постачальників.
Таким чином, в межах своїх повноважень Васильківська міська рада мала встановити лише тарифи на централізоване опалення та гаряче водопостачання для населення на 2011 рік, виходячи з затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики для КП «Васильківтепломережа»тарифу на теплову енергію для населення в розмірі 304,79 грн. за 1 Гкал (без урахування податку на додану вартість).
Враховуючи вищевказане, рішення Васильківської міської ради від 01.03.2011 № 116 є обов'язковим нормативним актом для виконавця зазначених послуг, а не для виробника теплової енергії, яким є КП «Васильківтепломережа».
Законом України «Про теплопостачання»передбачено, що теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Тарифи на комунальні послуги для населення у житловому фонді встановлюються для суб'єкта господарювання, що визначений виконавцем послуг у житловому фонді відповідно до Наказу Державного комітету України з питань ЖКГ «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді»від 25.04.2005 № 60.
До липня 2011 року виконавцями житлово-комунальних послуг було визначено КП «Васильківжитлоексплуатація»та ЖКК військового містечка № 11 відповідно до рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради від 26.11.2008 № 568, а з липня 2011 року виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 06.07.2011 № 297 визначено КП «Управління житлово-комунального господарства м. Василькова, що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для потреб споживачів та послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, вивезення ТПВ».
У 2011 році розрахунки з бюджетними установами та іншими споживачами за відпущену теплову енергію здійснювались КП «Васильківтепломережа»згідно з тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 14.01.2011 № 45 в розмірі 898,74 грн. з урахуванням податку на додану вартість для бюджетних установ та підприємств, а також в розмірі 989,26 грн. з урахуванням податку на додану вартість для інших споживачів.
З 1 жовтня 2011 року при розрахунках з бюджетними установами та іншими споживачами за відпущену теплову енергію Комунальним підприємством «Васильківтепломережа»застосовувались тарифи в розмірі 852,05 грн. з урахуванням податку на додану вартість для бюджетних установ та підприємств та в розмірі 858,81 грн. з урахуванням податку на додану вартість для інших споживачів, затверджені постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг від 30.09.2011 № 39.
Розрахунки з житлово-будівельними кооперативами за відпущену теплову енергію при наявності засобів обліку здійснюються згідно з тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 01.03.2011 № 116 в розмірі 538,85 грн. з урахуванням податку на додану вартість (для будинків без централізованого гарячого водопостачання) та 539,33 грн. з урахуванням податку на додану вартість (для будинків з централізованим гарячим водопостачанням), тоді як відповідно до вимог діючого законодавства КП «Васильківтепломережа»при розрахунках з житлово-будівельними кооперативами за відпущену теплову енергію повинно застосовувати тариф на теплову енергію для населення в розмірі 304,79 грн. за 1 Гкал (без урахування податку на додану вартість), затверджений постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 14.12.2010 № 1809.
За 2011 рік житлово-будівельним кооперативам, що мають засоби обліку теплової енергії (два будинки), було відпущено 396,835 Гкал теплоенергії. В результаті застосування тарифу на теплову енергію для населення, що перевищує затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при розрахунках з двома житлово-будівельними кооперативами, які мають засоби обліку теплової енергії, позивачем було отримано додатково дохід в розмірі 68 692,14 грн.
При відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії розрахунки з житлово-будівельними кооперативами за відпущену теплову енергію здійснювались позивачем, виходячи із загальної площі квартир будинку і тарифу на послуги з централізованого опалення за 1 кв. м. , затвердженого рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 01.03.2011 № 116, що є порушенням вимог пункту 24 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, згідно з яким у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Крім того, застосування тарифу, встановленого Виконавчим комітетом Васильківської місцевої ради, а не тарифу, затвердженого постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, вказує на порушення п. 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, п. 3.1 Ліцензійних умов з транспортування та п. 3.1 Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог чинного законодавства України, що регулюють сферу діяльності ліцензіата, зокрема ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність прийнятого постанови від 20.01.2012 № 7, оскільки позивачем допущено ряд порушень ліцензійних умов з виробництва, з транспортування та з постачання теплової енергії.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 березня 2012 р.