про залишення позовної заяви без розгляду
29 лютого 2012 року 2а-436/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу
за позовомВсеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель"
доКиївської обласної державної адміністрації, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області
третя особаДочірнє підприємство "Агробуд"
проскасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
Всеукраїнська громадська організація "Конгрес сприяння захисту українських земель" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Дочірнє підприємство "Агробуд" про визнання незаконними та скасування розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 10.12.2003 року № 789 "Про надання в оренду земельної ділянки" та розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.02.2004 року №69 "Про надання в оренду земельної ділянки", а також про визнання недійсним та скасування договору оренди, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Дочірнім підприємством "Агробуд", щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 14,9638 га в адміністративних межах с. Гнідин Бориспільського району Київської області ВВА №907403 від 20.02.2004 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-436/12/1070 та призначено до судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 29 лютого 2012 року, з'явились представники позивача, представник Київської обласної державної адміністрації та представник третьої особи, у свою чергу уповноважений представник Бориспільської районної державної адміністрації Київської області у судове засідання не з'явився.
Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до приписів частини другої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливим розглянути питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду за відсутністю представника Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.
У судовому засіданні представники позивачів наполягали на тому, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався наприкінці 2011 року.
Представник Київської обласної державної адміністрації та представник Дочірнього підприємства "Агробуд" заперечували проти поновлення строків звернення до суду та просили суд залишити позовну заяву Всеукраїнського громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" без розгляду.
Заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 10.12.2003 року № 789 та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 02.02.2004 року № 69, а також скасувати договір оренди ВВА № 907403 від 20.02.2004 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Дочірнім підприємством "Агробуд".
З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2009 року до голови Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" звернувся член цієї організації ОСОБА_1 із заявою, в якій просив провести перевірку з приводу незаконного промислового видобутку Дочірнім підприємством "Агробуд" піску в адміністративних межах с. Гнідин Бориспільського району Київської області без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Беручи до уваги наведене та ураховуючи те, що жодних інших належних та допустимих доказів, які надавали суду обчислювати процесуальний строк від іншої дати, матеріали справи не містить, суд дійшов висновку, що позивач, починаючи з 01 вересня 2009 року, знав або повинен був дізнатися про порушення своїх прав в частині промислового видобутку Дочірнім підприємством "Агробуд" піску в адміністративних межах с. Гнідин Бориспільського району Київської області.
Згідно з приписами частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, у випадку звернення зацікавлених осіб до суду з адміністративним позовом мають застосовуватися лише ті процесуальні норми, що діють на момент вчинення певної процесуальної дії, незалежно від того, коли виникло те чи інше адміністративне правовідношення.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач дізнався про порушення своїх прав у вересні 2009 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви ОСОБА_1 про вимогу провести перевірку щодо промислового видобутку Дочірнім підприємством "Агробуд" піску в адміністративних межах с. Гнідин Бориспільського району Київської області.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України).
Проте, до суду позивач звернувся лише 20 січня 2012 року, що підтверджується поштовим відбитком на конверті, тобто більш ніж через 2 роки та 4 місяці від дати, коли він дізнався про можливі порушення його прав, свобод чи інтересів, а відтак, із істотним пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.
Позивач не звертався із заявою про поновлення пропущеного строку на звернення із адміністративним позовом до суду, оскільки не вважає такий строк пропущеним.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників всіх відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно звертатися до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Строк у шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, суд дійшов висновку, що наведені представниками позивача обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Під час судового засідання представниками позивача не наведено будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали його зверненню, починаючи з 01 вересня 2009 року, а отже, суд не погоджується із доводами позивача щодо звернення до суду у межах встановленого строку.
Крім того, жодних фактичних обставин, які б дозволили відраховувати строк звернення до суду з даними вимогами від іншої дати або вважати причини пропуску строку на звернення до суду поважними представниками позивача суду наведено не було.
За таких обставин суд вважає, що позивач із адміністративним позовом звернувся з порушенням строків звернення до суду, визначених частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наслідки пропущення строків звернення до суду з адміністративним позовом визначено статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" до Київської обласної державної адміністрації, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Дочірнє підприємство "Агробуд" про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки підлягає залишенню без розгляду як така, що подана після закінчення встановлених законом строків її подачі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5, 6, 17, 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" до Київської обласної державної адміністрації, Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Дочірнє підприємство "Агробуд" про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Балаклицький А. І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали - 05 березня 2012 р.