про залишення позовної заяви без розгляду
29 лютого 2012 року 2а-493/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу
за позовомВсеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель"
доБориспільської міжрайонної прокуратури Київської області, Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області
третя особаКиївська обласна рада
провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Всеукраїнська громадська організація "Конгрес сприяння захисту українських земель" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області та Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - Київська обласна рада та з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд: зобов'язати Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області оскаржити акти на право власності на земельні ділянки на території цілісного лісу площею 20 га, введеного рішенням Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 381-19-V від 29 лютого 2008 року в адміністративні межі села Гнідин, видані на основі рішень сесій Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області в період з 29 лютого 2008 року по 16 липня 2009 року; скасувати рішення сесії Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 636-33-V від 22 травня 2009 року, яке суперечить Закону України "Про звернення громадян"; визнати протиправною бездіяльність Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області в сфері дотримання Закону України "Про звернення громадян" в питанні ненадання відповіді на листи Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" № 09/06-62 від 12 травня 2009 року та № 09/06-68 від 22 травня 2009 року відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян"; зобов'язати Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області надати повну відповідь на листи Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" № 09/06-62 від 12 травня 2009 року та № 09/06-68 від 22 травня 2009 року; визнати протиправною бездіяльність Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області у сфері захисту прав членів Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" в питанні розгляду звернень Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян"; визнати протиправною бездіяльність Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області у сфері дотримання статей 19, 20 Закону України "Про звернення громадян" в частині ненадання письмової відповіді Всеукраїнській громадській організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" на лист № 11/10-55 від 26 грудня 2011 року в зазначений Законом України "Про звернення громадян" термін та незалучення представника Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" до участі в перевірці відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-493/12/1070 та призначено до судового розгляду.
У судове засідання, призначене на 29 лютого 2012 року, з'явились представник позивача та представники відповідачів, у свою чергу уповноважений представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Натомість в матеріалах справи наявна заява від третьої особи про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Відповідно до приписів частини другої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливим розглянути питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду за відсутністю представника Київської обласної ради.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався із заяви громадянина ОСОБА_1.
Представник Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області та представник Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області заперечували проти поновлення строків звернення до суду та просили суд залишити позовну заяву Всеукраїнського громадської організації "Конгресс сприяння захисту українських земель" без розгляду, оскільки позивачу було відомо про порушення своїх прав ще в 2009 році.
Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить скасувати рішення сесії Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 636-33-V від 22 травня 2009 року, визнати протиправною бездіяльність Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області в питанні ненадання відповіді на листи Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" №09/06-62 від 12 травня 2009 року та № 09/06-68 від 22 травня 2009 року; зобов'язати Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області надати повну відповідь на листи Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" № 09/06-62 від 12 травня 2009 року та № 09/06-68 від 22 травня 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2009 року до голови Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" звернувся член цієї організації ОСОБА_1 із заявою, в якій просив вжити заходів з приводу захисту конституційних прав жителів територіальної громади с. Гнідин, які позбавлені доступу до Гнідинського лісу.
На підставі вищезазначеної заяви ОСОБА_1 позивач звернувся до голови Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області з листами № 09/06-62 від 12 травня 2009 року та № 09/06-68 від 22 травня 2009 року про надання відповіді на запитання відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Проте, як стверджує позивач, голова Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області відповіді на листи Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" № 09/06-62 від 12 травня 2009 року та №09/06-68 від 22 травня 2009 року не надав.
У зв'язку з ненаданням головою Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області відповідей, Всеукраїнська громадська організація "Конгрес сприяння захисту українських земель" звернулась до заступника прокурора Київської області з заявою за вих. № 09/06-74 від 04.06.2009 року, в якій, зокрема, просила: опротестувати рішення 33 сесії Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 636-33-V від 22 травня 2009 року, яким заборонено Гнідинському сільському голові Лазаренку О.Й. надавати будь-яку інформацію щодо діяльності Гнідинської сільської ради громадським організаціям, які очолює Стрільмо В.В.; зобов'язати Гнідинського сільського голову Лазаренка О.Й. надати відповіді Всеукраїнській громадській організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" на листи № 09/06-62 від 12 травня 2009 року та № 09/06-68 від 22 травня 2009 року. (а.с.45-46).
Тобто, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що про порушення своїх прав позивач дізнався у червні 2009 року
Беручи до уваги наведене та ураховуючи те, що жодних інших належних та допустимих доказів, які надавали суду обчислювати процесуальний строк від іншої дати, матеріали справи не містить, суд дійшов висновку, що позивач, починаючи з червня 2009 року, знав про порушення своїх прав щодо ненадання відповідей на листи № 09/06-62 від 12 травня 2009 року та № 09/06-68 від 22 травня 2009 року, а також про рішення Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 636-33-V від 22 травня 2009 року.
Крім того, в позовній заяві позивач просить зобов'язати Гнідинську сільську раду Бориспільського району Київської області оскаржити акти на право власності на земельні ділянки на території цілісного лісу площею 20 га, введеного рішенням Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 381-19-V від 29 лютого 2008 року в адміністративні межі села Гнідин, видані на основі рішень сесій Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області в період з 29 лютого 2008 року по 16 липня 2009 року.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в травні 2010 року позивач звернувся до Київської обласної державної адміністрації та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з проханням оскаржити акти на право власності на земельні ділянки на території цілісного лісу площею 20 га, введеного рішенням Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області № 381-19-V від 29 лютого 2008 року в адміністративні межі села Гнідин (а.с.50-51)
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачу про порушення своїх прав в частині не оскарження актів на право власності на земельні ділянки на території цілісного лісу площею 20 га стало відомо ще у травні 2009 року.
Згідно з приписами частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, у випадку звернення зацікавлених осіб до суду з адміністративним позовом мають застосовуватися лише ті процесуальні норми, що діють на момент вчинення певної процесуальної дії, незалежно від того, коли виникло те чи інше адміністративне правовідношення.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач дізнався про порушення своїх прав у червні 2009 року та в травні 2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією заяви до заступника прокурора Київської області за вих. № 09/06-74 від 04.06.2009 року та копіями листів до Київської обласної державної адміністрації та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, які датовані 12 травня 2010 року.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України).
Проте, до суду позивач звернувся лише 24 січня 2012 року, що підтверджується поштовим відбитком на конверті, тобто більш ніж через 2 роки та сім місяців від дати в першому випадку, а також більш ніж через 1 рік та шість місяців від дати в другому випадку, коли він дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а відтак, із істотним пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.
Позивач не звертався із заявою про поновлення пропущеного строку на звернення із адміністративним позовом до суду, оскільки не вважає такий строк пропущеним.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників всіх відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно звертатися до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Строк у шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, суд дійшов висновку, що наведені представником позивача обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Під час судового засідання представником позивача не наведено будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали його зверненню, починаючи з червня 2009 року та з травня 2010 року, а отже, суд не погоджується із доводами позивача щодо звернення до суду у межах встановленого строку.
Крім того, жодних фактичних обставин, які б дозволили відраховувати строк звернення до суду з даними вимогами від іншої дати або вважати причини пропуску строку на звернення до суду поважними представником позивача суду наведено не було.
За таких обставин суд вважає, що позивач із адміністративним позовом до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області звернувся з порушенням строків звернення до суду, визначених частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наслідки пропущення строків звернення до суду з адміністративним позовом визначено статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області підлягає залишенню без розгляду як така, що подана після закінчення встановлених законом строків її подачі.
Щодо позовної вимоги позивача до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області про визнання протиправною бездіяльність Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області у сфері захисту прав членів Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" в питанні розгляду звернень Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян", суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області про визнання протиправною бездіяльність в питанні захисту прав Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" на повну, об'єктивну та всебічну перевірку її звернень (справа № 2а-435/12/1070).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Оскільки позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області у сфері захисту прав членів Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" у справі № 2а-493/12/1070 є аналогічними до позовних вимог у справі № 2а-435/12/1070, виникли з тих же самих підстав, між тими ж самими сторонами, суд дійшов висновку, що в цій частині позовну заяву слід залишити без розгляду.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області у сфері дотримання статей 19, 20 Закону України "Про звернення громадян" в частині ненадання письмової відповіді Всеукраїнській громадській організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" в зазначений Законом України "Про звернення громадян" термін та незалучення представника Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" до участі в перевірці відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян", то вона є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльність Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області у сфері захисту прав членів Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" в питанні розгляду звернень Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян", а тому залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправної бездіяльності Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області у сфері захисту прав членів Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" є підставою для залишення без розгляду й похідної від неї вимоги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5, 6, 17, 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Всеукраїнської громадської організації "Конгрес сприяння захисту українських земель" до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області, Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - Київська обласна рада про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Балаклицький А. І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали - 05 березня 2012 р.