13 лютого 2012 року 2а-6064/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області
до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантажопідйомні технології»
про стягнення податкової заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області (далі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажопідйомні технології» (далі -відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 9 016,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість у зв'язку з несплатою суми узгодженого зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
13 лютого 2012 року сторони в судове засідання, не з'явились.
17.01.2012 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач до суду не надав заперечень чи відзиву на позовну заяву, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 08700, Київська область, місто Обухів, вул. Калініна, буд. 57.
Однак, конверт № 0113312904143, яким позивачу направлялась ухвала суду повернувся до суду з відміткою пошти -«за зазначеною адресою не знаходиться».
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантажопідйомні технології» зареєстроване виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області як юридична особа 28.04.2005 та перебуває на обліку як платник податків з 11.05.2005 за № 2301.
Відповідачем до податкового органу було подано податкові декларації, в яких відповідачем самостійно обчислено податкове зобов'язання по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, а саме:
- за січень 2009 року у сумі 4 674,00 грн. (податкова декларація № 3222 від 20.02.09);
- за квітень 2009 року у сумі 946,00 грн. (податкова декларація № 16378 від 20.05.09);
- за травень 2009 року у сумі 2 302,00 грн. (податкова декларація № 48878 від 21.10.09);
- за червень 2009 року у сумі 6 697,00 грн. (податкова декларація № 45880 від 21.10.09);
- за серпень 2009 року у сумі від'ємне значення -1492, 00 грн. (уточнюючий розрахунок № 64846 від 31.12.2010);
- за жовтень 2009 року у сумі від'ємне значення - 3 661,00 грн. (уточнюючий розрахунок №64841 від 31.12.10);
- за листопад 2009 року у сумі 63,00 грн. (податкова декларація № 63794 від 22.01.10);
- за травень 2010 року у сумі 5,00 грн. (податкова декларація № 26462 від 21.06.10);
- за червень 2010 року у сумі 619,00 грн. (податкова декларація № 34930 від 20.07.10);
- за липень 2010 року у сумі 587,00 грн. (податкова декларація № 41747 від 30.08.10);
- за серпень 2010 року у сумі 699,00 грн. (податкова декларація № 4542 від 20.09.10);
- за вересень 2010 року у сумі 3,00 грн. (податкова декларація № 53913 від 20.10.10);
- за листопад 2010 року у сумі 9,00 грн. (податкова декларація № 64389 від 20.12.10).
Податковим органом була проведена камеральна перевірка відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт від 27.10.2009 року № 2437/1503/33428266/385 та акт від 16.02.2010 року № 254/1503/33428266/83.
За результатами перевірки, відповідно до висновку, було встановлено наступні порушення відповідачем, а саме: несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, листопад 2009 року .
За результатами перевірки, за порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” п.п 7.8.1. п.7.8. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення ,форми „Р” від 27.10.2009 № 0004121503/0/4428 на загальну суму 680,00 грн. ( 170,00 грн. х 4 податкових періоди), вручено особисто директору товариства про, що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення форми „Р” від 16.02.2010 № 0000931503/0/1351 на загальну суму 170,00 грн., вручене директору товариства про, що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.
Крім того, позивачем було проведено невиїзну (камеральну) перевірку відповідача щодо своєчасності сплати податку на додану вартість про що складено акт від 09.11.2009 № 2546/1503/33428266/450.
За результатами вказаної перевірки податковим органом встановлено порушення відповідачем п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного Відповідачем у податкових деклараціях за січень, лютий, березень, травень 2009 року.
За порушення п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", на підставі 17.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем відповідачу було визначено штрафну(фінансову) санкцію згідно податкового повідомлення-рішення форми „Ш” від 09.11.2009 року № 0004861503/0/4363 на загальну суму 97,75 грн., яке вручено директору уповноваженій особі ТОВ «Вантажопідйомні технології»; податкового повідомлення-рішення форми „Ш” від 09.11.2009 року № 0004851503/0/4364 на загальну суму 105,25 грн., яке вручено особисто директору товариства; податкового повідомлення-рішення форми „Ш” від 09.11.2009 року № 0004811503/0/4365 на загальну суму 1 805,13 грн., яке вручено особисто директору товариства.
Як зазначив позивач у позовній заяві, вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.
Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Оскільки, відповідачем сума заборгованості не сплачена, відповідачем нараховану пеню на суму заборгованості відповідача та залишок несплаченої пені становить 1 782, 27 грн.
Враховуючи вищевикладене, податковий борг Відповідача по податку на додану вартість станом на день подання позову становить - 7 686,94 гривень. ( 5 904,67 + 1 782, 27 грн.).
Щодо заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті податку на прибуток, судом встановлено наступне.
Згідно з поданими податковими деклараціями відповідачем самостійно обчислено податкове зобов'язання по податку на прибуток, а саме:
- за 2008 рік у сумі 4 728,00 грн. (податкова декларація № 57500 від 09.02.09);
- за І квартал 2010 року у сумі 204,00 грн. (податкова декларація №20104 від 11.05.10);
- за І півріччя 2010 року у сумі 70,00 грн. (податкова декларація № 39461 від 09.08.10);
- за III квартал 2010 року у сумі 263,00 грн. (податкова декларація № 57713 від 09.11.10);
- за 2010 рік у сумі 88,00 грн. (податкова декларація № 77864 від 09.02.11).
Державною податковою інспекцією в Обухівському районі була проведена камеральна перевір відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт від 19.02.2009 року № 241.
За результатами перевірки, відповідно до висновку, було встановлено наступні порушення відповідачем, а саме: несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців, 11 місяців 2007 року та 2007 рік.
За результатами перевірки, за порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п п.16.4. ст. 16 Закону України "Про податок на прибуток”, відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми „Р” від 19.02.2009 року № 0001451502/0 на загальну суму 510,00 грн. ( 170,00 грн. х 3 податкових періоди), яке вручено уповноваженій особі відповідача.
Крім того, позивачем було проведено невиїзну (камеральну) перевірку відповідача щодо своєчасності сплати податку на прибуток, про що складено акт від 29.07.2009 року № 1779.
За результатами перевірки встановлено порушення відповідачем п п.16.4. ст. 16 Закону України “Про податок на прибуток”, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного Відповідачем у податкових деклараціях за 2008 рік.
За порушення п п.16.4. ст. 16 Закону України “Про податок на прибуток”, на підставі 17.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем відповідачу було визначено штрафну(фінансову) санкцію згідно податкового повідомлення-рішення форми „Ш” від 29.07.2009 року № 002981502/3596 на загальну суму 600,00 грн., яке вручено уповноваженій особі відповідача.
Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Оскільки відповідачем сума заборгованості не сплачена в повному обсязі, відповідачем нарахована пеня на суму заборгованості відповідача та залишок несплаченої пені становить 287,49 грн.
Податковий борг відповідача перед позивачем по податку на додану вартість станом на день подання позову становить - 1 329,63 грн. (1042,14 + 287,49 грн.).
Таким чином, податковий борг відповідача до бюджету станом на день розгляду справи становить 9 016,57 грн.
Спеціальним законом (який підлягав застосуванню до спірних правовідносин до 01.01.2011) з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).
Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 та підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, що самостійно визначене платником податків в декларації (розрахунку), а також податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим з дня подання такої декларації (розрахунку), або у день, отримання платником податків податкового повідомлення.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статі 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 6.2.3 та підпунктом 6.2 статті 6 вказаного Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків вимоги.
Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки суму податкового боргу, позивачем прийнято та надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 25.02.09 № 1/242 на суму 3 422,88 грн. (отримано уповноваженою особою відповідача) та другу податкову вимогу від 28.04.09 № 2/412 на суму 7 125,70 грн.( направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано 11.06.2009, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні про вручення).
Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий бор, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 9 016, 57 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажопідйомні технології» (код ЄДРПОУ 33428266) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 9 016 (дев'ять тисяч шістнадцять ) грн. 57 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
.
Суддя Терлецька О.О.