30 грудня 2011 року 2а-5355/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі
Київської області
до Комунального підприємства «Ржищівжитлосервіс»
про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області з позовом до Комунального підприємства «Ржищівжитлосервіс»про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій у розмірі 1 375, 04 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідача встановлено заниження підприємством заробітної плати на суму 1708,22 грн. та донараховано страхові внески 601,30 грн., у зв'язку з чим до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за приховування (заниження) сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески) та за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, у разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скорочено провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.
Відповідач, повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення від 14.12.2011 № 0113312901837.
Від відповідача до суду відзиву на позовну заяву або заперечень на позовну заяву не надходило.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
У липні 2011 року посадовою особою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на підставі направлення від 15.07.2011 № 34 проведено планову перевірку Комунального підприємства «Ржищівжитлосервіс»з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008 по 01.06.2011, за результатами якої складено Акт від 20.07.2011 № 34.
Згідно даних вказаного Акта перевірки, відповідачем у лютому, червні та листопаді 2010 року і січні та березні 2011 року подано недостовірності відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в результаті чого занижено суму заробітної плати у розмірі 1708,22 грн. та страхових внесків на суму 601,30 грн.
Вказаний Акт підписаний без заперечень керівником Комунального підприємства «Ржищівжитлосервіс»Колесниковою Н.М. та головних бухгалтером Некоз Т.М.
На підставі вказаного Акта перевірки Управлінням Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області прийнято рішення від 20.07.2011 № 217 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, згідно з яким відповідачу визначено суму фінансових санкцій у розмірі 1708, 22 грн., а також рішення від 20.07.2011 № 218 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно з яким позивачу донараховано страхові внески у сумі 601, 30 грн.
Дані рішення отримані відповідачем, про що свідчать дані розписки керівника та печатки Комунального підприємства «Ржищівжитлосервіс».
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон України № 1058-IV).
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону України № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Як було зазначено судом, відповідачем занижено суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 20 Закону України № 1058-IV, страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі: ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу;
Частиною першою статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, відповідач мав переплату у розміру 656,50 грн., у зв'язку з чим,загальна сума заборгованості відповідача по сплаті фінансових санкцій становить 1375,04 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»прийнято та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу від 20.07.2011 № Ю 286 на суму заборгованості 2632,94 грн., з яких недоїмка із внесків становить 601,30 грн. та фінансові санкції (штрафи) 2031,64 грн.
Зазначена вимога вручена відповідачу 20.07.2011, про що свідчить підпис директора та печатка Комунального підприємства «Ржищівжитлосервіс» Колесникової Н.М. на корінці вимоги (а.с. 25).
При цьому, вказані рішення про застосування фінансових санкцій та вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду. Якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (стаття 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (статті 13 і 14 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Процедура подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлена Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-2 (надалі -Порядок №21-2).
Станом на день розгляду справи доказів щодо оскарження вимоги, яка сформована позивачем відповідачу, її узгодження або про сплату суми заборгованості, яка в ній зазначена в повному обсязі, суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо сплати в самостійному порядку суми фінансових санкцій у розмірі 1 375,04 грн.
Приписами статті 67 Конституції України визначений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального підприємства «Ржищівжитлосервіс» (ідентифікаційний код - 33065520) на користь Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області заборгованість у розмірі 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) грн. 04 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.