30 січня 2012 року 2а-5218/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»
до Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області
про скасування рішення від 24.08.2011 № 213,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»(надалі -позивач) з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Славутичі Київської області (надалі -відповідач) про скасування рішення від 24.08.2011 № 213.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення норм статті 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», якою передбачено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам НАК «Нафтогаз України»за їх недоїмкою по платежах до бюджетів усіх рівнів, також тим, що пункт 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване рішення, було виключено на підставі Закону України № 2664-IV від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
В судове засідання 30.01.2012, сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились.
Від представника позивача до суду надійшла телеграма про розгляд справи за відсутності позивача. Відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Сторони по справі є суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Як платник внесків до Пенсійного фонду України позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Славутич Київської області.
Позивачем 30.08.2011 отримано від відповідача оскаржуване рішення № 213 від 24.08.2011 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України, яким до позивача застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі 10% на суму 365 221, 76 грн. та пені в розмірі 0, 1 % в сумі 1 040 773, 57 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги (далі - договір про реструктуризацію заборгованості).
Згідно з статтею 5 цього ж Закону, на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
Як слідує з тексту позовної заяви та не заперечувалось відповідачем у наданих письмових запереченнях проти позову, станом на 01.08.2011 КП «Управління житлово-комунального господарства»було укладено 1310 Договорів про реструктуризацію заборгованості на загальну суму 3 278 273,14 грн., отже у відповідача були відсутні правові підстави для застосування фінансових санкцій та нарахування пені позивачу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, воно винесено на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але Законом України від 08.07.2010 № 2664-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», котрий набрав чинності з 01.01.2011, частини з першої по дев'яту статті 106 Закону № 1058-IV виключено, у зв'язку з чим застосування відповідачем даної норми законодавства при винесенні оскаржуваного рішення є протиправним.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову і не довів правомірність винесення оскаржуваного рішення № 213 від 24.08.2011 з одночасним повним та належним обґрунтування позивачем свої позовних вимог та доведенням підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Платіжним дорученням № 3585 від 28 жовтня 2011 року документально підтвердженні судові витрати здійсненні позивачем, а тому вони підлягають з Державного бюджету України на його користь.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Славутич Київської області № 213 від 24.08.2011.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
.
Суддя Терлецька О.О.