18 січня 2012 року 2а-5191/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Cквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Володарське відділення)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сажа»
про стягнення заборгованості ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Сквирська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області (Сквирське відділення) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сажа»про стягнення податкового боргу у розмірі 1 011, 44 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 1 011, 44 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з неподанням позивачем податкової декларації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 29.11.2011.
29 листопада 2011 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи в судове засідання, не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.12.2011.
14 грудня 2011 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились, керуючись приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд справи на 18.01.2012.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання від 29.11.2011 № 19580, про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач 18.01.2012 в судове засідання повторно не з'явився.
Однак, конверти № 0113312904348 та № 0113312405015, яким позивачу направлялась ухвала суду та повістка повернулись до суду з відміткою пошти -«за зазначеною адресою не проживає».
Ухвала суду та повістка направлялись відповідачу за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 09000, Київська область, Сквирська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 27.
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи наведене суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сажа»зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 08.08.2006 та перебуває на обліку як платник податків з 08.08.2006 за № 861.
У серпні 2011 року позивачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з податку на прибуток.
За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 03.08.2011 № 535/1501-34514806.
В ході перевірки встановлено порушення відповідачем пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: неподанням платником податків податкової декларації.
3 серпня 2011 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002621501, на підставі акта перевірки від 03.08.2011 № 535/1501-34514806, на суму 1020, 00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача 03.08.2011, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оскільки у відповідача був наявний борг щодо сплати штрафних санкцій за неподання податкової декларації з податку на прибуток, позивач, надіслав відповідачу вимогу 25.08.2011 № 181, на суму 1 011,44 грн., яка була отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги.
Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості відповідача, і станом на день розгляду справи заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 011,44 грн., (враховуючи часткове погашення: 1020,00 грн. -8, 56 грн. = 1 011, 44 грн.) позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сажа» (ідентифікаційний код - 34514806) до Державного бюджету України заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 011 (одна тисяча одинадцять) грн. 44 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апе ляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
.
Суддя Терлецька О.О.