Донецький окружний адміністративний суд
29 лютого 2012 року Справа № 2а-35264/08/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Полежай Ю.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 2а-35264/08/0570 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про зобов'язання вчинити певні дії, -
Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки звернулось до суду з заявою про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2009 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про зобов'язання вчинити певні дії за нововиявленими обставинами, мотивуючі вимоги тим, що 19 червня 2011 набув чинності Закон України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011р. За прийнятим 26.12.2011 рішення Конституційного Суду України « 20-рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» вищезазначені норми визнанні такими, що відповідають Конституції України (є конституційними). Враховуючи вищенаведене та з огляду на зміст резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 06.07.2011 № 20-рп/2011, заявник зазначає, що підстави для застосування судами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», при вирішенні справ за адміністративними позовами про перерахунок пенсій відповідно до наведених норм зазначених Законів, відсутні.
Також, заявник зазначає, що на підставі прийнятого 26.12.2011 рішення Конституційного Суду України № 20-п/2011 виникає юридичне обґрунтоване твердження, що при вирішенні справ за адміністративними позовами дітей війни суди повинні були застосовувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначеним категоріям громадян.
Отже, заявник стверджує, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 26.12.2011 № 20-рп/2011 виникли істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З огляду на викладене просив суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2009 № 2-а-35264/08/0570 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача (заявника) до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання. За таких обставин, на підставі ч.2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача (заявника).
Позивач у судовому засіданні просив суд залишити без задоволення заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заслухавши пояснення позивача та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2009 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений повністю. Рішення суду набрало законної сили 16.03.2009 р.
Суд зазначає, що завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи з фактичного та (або) правового боку у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд. Стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
До нововиявлених обставин частина друга статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України відносить: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
В основу доводів заявника покладений сам факт прийняття рішення Конституційним Су дом України, яким визнані таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу 7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-6 з наступними змінами.
Суд зазначає, що істотне значення для справи у спірних відносинах мають виклю чно обставини, які пов'язані з правом позивача та обов'язком відповідача здійснювати підви щення до пенсії, як особі, що є дитиною війни.
Законом України від 14.06.2011р. № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 пев ним змістом, яким, зокрема, встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19.06.2011р., оскільки опублікуванні в газеті «Голос Укра їни» за 18.06.2011р. №110 (5110). На виконання пункту 7 Закону України «Про внесен ня змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011р. № 3491-6 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997р. № 503/97 набрала чинності з 23.07.2011р.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту терміни застосування по ложень статі 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до 23.07.2011р. здійснюються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23.07.2011р. у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з на явного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Суд вважає, що нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи, які не існували під час розгляду справи, а також обставини, що зазнали змін після прийнятого рішення суду, що має місце у межах спірних відносин. Їх ви явлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Виходячи з вищенаведеного, сам факт прийнятті рішення Конституційним Судом України про конституційність положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-6 не містить в собі нововиявлених обставин та не відповідає вищенаведеним ознакам.
Суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Конституційного Суду України само по собі за певних умов є підставою для перегляду судового рі шення за нововиявленими обставинами (п. 5 ч. 1 ст. 245 КАС України). Проте умо ви, наведені даною нормою, також відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Заявником не наведено жодних обґрунтувань та фактів того, що обставини, які стали йому відомі вже після винесення Донецьким окружним адміністративним судом постанови від 27.02.2009 р., є нововиявленими, тому у задоволені заяви Управління про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 165, 245-253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 2а-35264/08/0570 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 29 лютого 2012 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Крилова М.М.