вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
08.09.08
Справа №2-а-282/08
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за адміністративним позовом
за позовом МП "Адоніс"
до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК
про визнання протиправними дій та про скасування постанови
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 представник позивача за довіреністю від 03.03.2008р. №5
від відповідача: не з'явився
Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося мале підприємство «Адоніс» із позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК про визнання дій посадових осіб відповідача по складанню акту перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажу НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними та скасування постанови відповідача про застосування фінансових санкцій від 27.05.2008р., якою накладено фінансові санкції на мале підприємство «Адоніс» у розмірі 1700грн. у зв'язку із відсутністю складу порушення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі.
В попередньому судовому засіданні, яке відбулося 24.07.08, представник позивача клопотав про долучення документів, а саме копії листа МП "Адоніс" від 18.07.08 №135\14 на адресу директора ТОВ "Кримстройторг" про пояснення факту виписки витратної накладної від 29 квітня 2008 року НОМЕР_3 із проставлянням дати ІНФОРМАЦІЯ_3 "від руки", копії листа ТОВ "Кримстройторг" від 22.07.2008р. №191 на адресу директора МП "Адоніс" із поясненнями про те, що у зв'язку з великою кількістю автомобілів, які загружалися в порядку черговості було припущення про те, що завантаження автомобіля позивача може відбутися наступного дня, отже дата проставлена рукою за фактом отримання товару; копії накладної від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3, копії накладної на внутрішнє переміщення від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_4 про підтвердження факту перевезення цементу на адресу ПП Забеліна; копії подорожнього листа із вказаним маршрутом №0782 від 20-26 квітня, 26-03 травня 2008 року на а\м МАЗ НОМЕР_5, які долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2008р. закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду на 18.08.2008р.
У судовому засіданні 18.08.08 представник позивача надав суду довідку Головного управління статистики в АР Крим НОМЕР_479 від 04.09.2008р. про включення позивача до ЄДРПОУ, яка долучена до матеріалів справи/
Відповідач відзиву на позов не надав, явку свого представника в судове засідання 18.08.08 не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. У зв'язку з нез'явленням представника відповідача, який є суб'єктом владних повноважень та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладений на 08.09.2008р.
03.09.2008р. до суду від позивача надійшло повідомлення про зміну найменування позивача, на підтвердження чого суду надані відповідні документи, а саме рішення власника №6 від 15.08.2008р. про перейменування МП «Адоніс», зміну місцезнаходження підприємства, створення статутного фонду; нове свідоцтво про державну реєстрацію приватного підприємства «МП Адоніс», Статут у новій редакції на ПП «МП Адоніс».
У судовому засіданні, яке відбулося 08.09.08 з'явився представник позивача, відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Враховуючи думку позивача про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.09.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.09.2008, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим було проведено перевірку щодо додержання Малим підприємством "Адоніс" законодавства про автомобільний транспорт.
За результатами вказаної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 (а.с. 10).
Відповідно до акту від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 під час перевірки виявлено порушення: надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійної картки.
На підставі вказаного акту перевірки за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем винесено постанову від 27.05.2008 № 047292 про застосування фінансових санкцій до МП "Адоніс" в сумі 1700 грн. (а.с. 9).
При цьому в постанові зазначено, що допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 та статтею 48 цього Закону, а саме ліцензійної картки.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови відповідача про застосування фінансових санкцій, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині скасування постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим про застосуванню фінансових санкцій від 27 травня 2008 року №047292 до ПП «МП Адоніс» фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
При цьому позивач в позовній заяві наполягає на скасуванні оскаржуваної постанови без визнання її протиправною, в той час як п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлює необхідність визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і його скасування.
Враховуючи необхідність визнання оскаржуваної постанови відповідача протиправною суд, керуючись положеннями частини 2 ст.11 КАС України виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Оцінюючи законність оскаржуваної постанови про накладення штрафних санкцій суд вважає необхідним перевірити обсяг повноважень відповідача щодо виявлення порушень в сфері законодавства про автомобільний транспорт, з'ясувати питання про відповідність дій службових осіб відповідача встановленому законодавством порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та правильність висновків службових осіб відповідача про встановлення правопорушення з боку позивача.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та інші повноваження.
Стаття 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Судом встановлено, що цією статтею закону регулюються виключно правовідносини в сфері здійснення пасажирських перевезень і ця стаття не регулює питання, пов'язані із наданням послуг з нерегулярних перевезень вантажів.
Отже посилання відповідача в оскаржуваній постанові на порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" є необгрунтованим, оскільки зазначена стаття не регулює спірні правовідносини сторін.
Частиною 1 статті 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Слід зазначити, що зазначена стаття виділяє два різних способи, яза допомогою яких здійснюються вантажні перевезення, а саме вантажні перевезення на договірних умовах та вантажні перевезення для власних потреб. В залежності від цього законодавець визначає перелік документів для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, серед яких є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України та перелік документів для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, а саме: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
В оскаржуваній постанові від 27.05.2008р. службовими особами відповідача не зазначено, яким способом позивач здійснював вантажні перевезення: на договірних умовах чи для власних потреб, однак вказує на відсутність ліцензійної картки, необхідність якої передбачено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ти самим роблячи припущення, що позивач здійснював вантажні перевезення на договірних умовах. Однак, такий висновок службових осіб при винесенні постанови є передчасним та таким, що не підтверджується матеріалами справи.
Згідно договору купівлі-продажу НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2, укладеного між ТОВ «Кримстройторг» та позивачем укладений договір купівлі-продажу товарів (а.с.12-13).
На виконання зазначеного договору у позивача є в наявності такі документи: витратна накладна НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3, накладна на внутрішнє переміщення від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_4 про підтвердження факту перевезення цементу на адресу ПП Забеліна; подорожній лист із вказаним маршрутом №0782 від 20-26 квітня, 26-03 травня 2008 року на а\м МАЗ НОМЕР_5 (а.с. 14, 37, 38)
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача у судовому засіданні позивач здійснював вантажні перевезення саме у зв'язку із задоволенням власних потреб, що виключає необхідність мати ліцензійну картку.
Отже судом, встановлено, що у позивача на момент проведення перевірки були в наявності документи, пр. цьому для засвідчення факту використання транспортного засобу на законних підставах та для власних потреб їх було достатньо.
Інших документів для здійснення вантажних перевезень для власних потреб законодавством не передбачено, тому висновки відповідача про відсутність ліцензійної картки у позивача є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами перевірки та вірним тлумаченням законодавства в сфері автомобільного транспорту.
Надані позивачем в ході судового розгляду справи документи повністю підтверджують факт здійснення вантажних перевезень ПП «МП «Адоніс» для власних потреб, а саме для проведення виробничої діяльності підприємства.
Крім того, суд відмічає про процесуальні порушення з боку відповідача, які мали місце при прийнятті рішення на підставі акту перевірки, а саме під час винесення оскаржуваної постанови.
Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача до відповідача із листом від 20.05.08р. про перенесення розгляду акту перевірки на інший строк (а.с. 25), а також позивач листом від 23.05.08р. просив врахувати при винесенні постанови докази використання автомобіля саме в виробничій діяльності підприємства (а.с.26), що не було зроблено відповідачем і чим було порошно право позивача на захист своїх інтересів.
Відповідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено неправомірно, а тому в частині скасування постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим про застосування фінансових санкцій від 27 травня 2008 року №047292 до ПП «МП Адоніс» фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд встановив, що в спірних правовідносинах відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень, є належним відповідачем у справі.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим по складанню акту перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажу НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, суд прийшов до висновку про їх необґрунтованість, зважаючи на таке.
Право відповідача на проведення рейдової перевірки щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт передбачене ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до п.14. Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Згідно п.15 зазначеного Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до п.16 цього Порядку рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Головавтотрансінспекція".
Суд встановив, що під час проведення рейдової перевірки позивача з боку відповідача не було допущено порушень вимог чинного законодавства щодо порядку проведення перевірки та оформлення її результатів
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 24.07.2008р., ІНФОРМАЦІЯ_3 автомобіль позивача марки МАЗ держномер НОМЕР_5 був завантажений на Бахчисарайському комбінаті «Стройіндустрія» від ТОВ «Кримстройторг». 30.04.2007р. цей автомобіль поїхав до м.Алушти для реалізації товару підприємцю Забєліну Г.О. В районі Ангарського перевалу ІНФОРМАЦІЯ_1 автомобіль був зупинений працівниками відповідача. Під час проведення перевірки у водія транспортного засобу позивача була відсутня витратна накладна НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 36), а була в наявності лише накладна на внутрішнє переміщення НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 37), а тому у службових осіб відповідача були відсутніми підстави вважати факт здійснення вантажних перевезень для власних потреб підтвердженим.
Отже в частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача по складанню акту перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажу НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу слід відмовити у задоволенні позову через непідтвердження протиправності дій суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до частини 3 статті 89 КАС України судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила ухвалою суду в разі залишення позовної заяви без розгляду.
Приймаючи до уваги, що суд задовольняє позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно частині задоволених вимог в розмірі 1 гривні 70 копійок.
Повний текст постанови суду складений та підписаний 15.09.2008 року.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Автономній Республіці Крим про застосуванню фінансових санкцій від 27 травня 2008 року №047292 відносно застосування до Приватного підприємства «МП «Адоніс» фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Приватного підприємства "МП Адоніс" (95051, АР Крим, м. Сімферополь, провулок Елеваторний, буд. 10 А) з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31115095700002; Банк: ГУ ДКУ в АРК Сімферополь; МФО 824026; Отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; ОКПО 34740405) судовий збір у розмірі 1 гривні 70 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кушнова А.О.