Справа № 2а-26/2012 1220
"05" березня 2012 р.
05 березня 2012 року суддя Первомайського міського суду Луганської області Мазка Н.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до інспектора ДПС 2-го взводу Луганського міського управління МВС України в Луганській області Толстих Андрія Васильовича про оскарження дій посадової особи по справі про визначення скоєного адміністративного правопорушення малозначним та про зміну постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнював, посилаючись на те, що 26.12.2011 р. о 08 годині 20 хвилин відповідачем Толстих Андрієм Васильовичем винесена постанова серії ВВІ № 402374, згідно з якою він у м.Луганську на вул.Ліньова перед перестроюванням із ряду в ряд, не увімкнув світовий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п.9.2 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за що накладено штраф у розмірі 425 грн.
З даною постановою відповідача він не згоден.
Він працює водієм у Первомайській МПЛ № 2. Згідно наказу № 105 від 22.12.2011 р. був вимушений 26.12.2011 р. о 07 годині 00 хвилин виїхати у м.Луганськ. Рухаючись по вул. Ліньова у м. Луганську, зупинився на світлофорі, увімкнув правий покажчик повороту та почав рух трохи правіше. При цьому смуг напрямку на дорозі не було видно, оскільки випав сніг. Після проїзду перехрестя він був зупинений відповідачем та на відносно нього складений відповідачем протокол про адміністративне правопорушення та на місці була складена постанова про адміністративне правопорушення.
Його пояснення про те, що причиною не увімкнення світового покажчика повороту з'явився несподіваний відхід запобіжника блока управління покажчика поворотів, про що він не знав та не міг знати, а також що аварійної обставини не склав та руху будь яких транспортних засобів не завадив, дорожніх смуг не видно, оскільки випав сніг, відповідач слухати не став і не прийняв до відому ,при складенні постанови, що в нього є малолітня дитина, яка знаходиться на його повному матеріальному утриманні та дуже малий заробіток, який складає у середньому 1300 грн.
Відповідно до ст 7. КУпАП, забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Ст. 122 ч.2 КУпАП передбачено, що за порушення водіями транспортних засобів правил переїзду перехресть,зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобом ,порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду , безпечної дистанції інтервалу , розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміни його напрямку, використання цих приладів та переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку , не обладнаними технічними пристроями , що дозволяє вести переговори без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання ), а так само порушення правил навчальної їзди , тягнуть за собою накладання штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Факти зазначені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення , викладені однобоко та упереджено, він пояснив відповідачу в усній формі про істинні причини скоєння правопорушення, але той не став слухати.
Позивач вважає, що дане адміністративне порушення сталося хоча і з його вини , але воно не могло та не призвело до тяжких наслідків, в зв'язку з цим просить суд звільнити його від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Але при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, а саме: не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом'якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором не об'єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач просить визнати вчинене ним правопорушення малозначним та звільнити його від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Позивач підтримав вимоги, просить їх задовольнити. Відповідач позов не визнав, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов не визнав, в письмових запереченнях посилаючись на те, що згідно відеозапису, зробленого 26.12.201 р. ІДПС 2-го взводу Толстухіним вбачається, що 26.12.2011 р. приблизно о 8 годині 10 хвилин, співробітниками 2-го взводу ВДАІ м. Луганська був помічений автомобіль марки ВАЗ 2121 з держаним номерним знаком НОМЕР_2, водій якого при перестроюванні в правий ряд не подав сигнал світловим покажчиком повороту, чим порушив п.9.2 (б) ПДР України, а саме, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Позивач вказує, що він зараз тимчасово не працює, має важкий майновий стан та виховує маленьку доньку, однак під час зупинки він надав не надав належних документів, які б це підтвердили. ОСОБА_1 просить скасувати постанову та обмежитись усним зауваженням. Це свідчить про те, що в його діях був наявний склад адміністративного правопорушення.
П.2 ст. 71 КАС не має відношення до розгляду даної справи, оскільки позивач сам підтверджує, що він скоїв правопорушення, тобто дії працівників ДАІ цілком законні. Окрім того, ст.. 22 КУпАП розповсюджує свої дії на осіб, які вчинили правопорушення. Просить позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких обставин. Між сторонами склались правовідносини, які регулюються наступними вимогами нормативних актів.
Відповідно до вимог ст..ст.34, 35 КУпАП, при притягненні до адміністративної відповідальності повинні враховуватись обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ст.. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан. Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Також у відповідності зі ст.. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежить усним зауваженням.
Встановлено, що згідно постанови серії АМ 1 № 145070 від 26 грудня 2011 р. по справі про адміністративне правопорушення, 26 грудня 2011 р. о 08 годині 20 хвилин, в м. Луганську по вул.. А.Ліньова, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки В-21214 державний номер НОМЕР_1, перед перестроюванням із ряду в ряд, не ввімкнув світовий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п. 9.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн (а.с. 6, 7). Відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій доданий диск з відеозаписом, на якому відображено скоєне ОСОБА_1 правопорушення.
З наданого відповідачем диска з відеозаписом вбачається, що дійсно в м. Луганську на вул. А.Ліньова, позивач, рухаючись на автомобілі марки В - 21214, порушив вимоги п.9. 2 Правил дорожнього руху України.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міський районний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно до вимог ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки малозначним адміністративним правопорушенням може бути визнано діяння, яке чи не спричинило шкоду суспільним відносинам, які охороняються нормами, передбачують адміністративну відповідальність, а рівно правам та свободам громадян, чи за своїм характером не могли за своїм характером спричинити таку шкоду, або, якщо фактично і спричинили вкрай незначну шкоду. Пом'якшуючими відповідальність обставинами є те, що позивач визнав провину в скоєному адміністративному правопорушенні, обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено, що є вимогою, яка дає можливість досягти виховних та упереджуючи цілей без застосування мір адміністративного впливу.
Керуючись вимогами ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Змінити спосіб виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення АМ 1 № 145070 від 26.12.2011 р., винесену інспектором ДПС 2-го взводу Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Толстих Андрієм Васильовичем відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, визнавши скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення малозначним та усно зауважити про недопустимість антигромадської поведінки та повторення подібного у майбутньому. Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя