01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.06.2008 № 12/75
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : Павленко С.В.- за дов.
Від відповідача: Костенкова О.П.- за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Саратон"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.04.2008
у справі № 12/75
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Саратон"
до Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго"
про визнання недійсними рішень
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 03 квітня 2008р. на підставі п.1 частини 1 ст.80 ГПК України припинено провадження у справі № 12/75 за позовом ТОВ Багатопрофільна фірма «Саратон» до ВАТ Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» про визнання недійсними рішень ВАТ Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», які визначені у протоколах №354 від 26.12.2007р. та № 355 від 26.12.2007р. Комісії по розгляду справ про порушення ПКРЕЕ, у зв»язку з тим, що спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.
Позивач, не погодившись з ухвалою, оскаржив її до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення Комісії за своєю юридичною природою не є актами ненормативного характеру у розумінні ст.12 ГПК України і не мають обов'язкового характеру для будь-кого, оскільки видані не органом владних повноважень та не погоджується з тим, що оскаржувані рішення є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання правил користування електричною енергією.
Скаржник посилається на абзац п»ятий пункту 6.42 Правил користування електричною енергією ( далі - ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за № 417/1442 , у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. №910 зі змінами, в якому визначено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Крім того, позивач посилається на п.6.43 ПКЕЕ, відповідно до якого спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
Позивач наполягає на тому, що керівним нормативним документом, який регулює взаємовідносини, які виникають в галузі постачання електричної енергії, прямо визначено і право споживача оскарження рішення комісії і, обов'язковий характер цього рішення, як для споживача, так і для постачальника електроенергії.
Відповідач у письмових поясненнях на адресу Київського апеляційного господарського суду не погоджується з доводами, які викладені в апеляційній скарзі, вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята відповідно до норм чинного законодавства, судом абсолютно правильно застосовані норми матеріального права і при цьому не порушені норми процесуального права.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір такої категорії, з яким звернувся позивач до місцевого господарського суду, не підлягає вирішенню в господарських судах України, з огляду на наступне:
Позивачем подано позов до суду першої інстанції про визнання недійсними рішень Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», які визначені в протоколах № 354 від 26.12.2007 року та № 355 від 26.12.2007 року Комісії по розгляду справ про порушення Правил користування електричною енергією.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між сторонами був укладений Договір про постачання електричної енергії №2113 від 03.09.2003р.
30.01.2008р. позивач отримав рекомендованим листом протоколи засідання Комісії по розгляду справ про порушення ПКЕЕ юридичними споживачами.
На підставі рішення комісії позивачу було виставлено рахунки № AD 2113 від 26.12.2007р. на суму 922,63грн. та №AD 2113 від 26.12.2007р. на суму 4 465,35 грн.
Позивач не погоджується з існуванням заборгованості перед відповідачем, з причиною складання актів про порушення користування електроенергією, на даний час не ознайомлений з висновками спеціаліста з цього питання, вважає рішення Комісії не чинними.
Відповідач у відзиві на позов вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки позивач не надав нормативного обґрунтування заявлених позовних вимог та звертає увагу на те, що рішення Комісії, які зафіксовані протоколами, були оформлені з додержанням всіх вимог діючого законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту судом цивільних прав та інтересів суб»єктів господарювання.
Крім того, права і законні інтереси суб»єктів господарювання захищаються відповідно до вимог ст.21 Цивільного кодексу України шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб»єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб»єкта господарювання або споживачів.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і
виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав, КРІМ:
-спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при
погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги ( виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України,
Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським
товариством та його учасником ( засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками ( засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів ( Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 30.06.93 р. № 3345-ХП, від 02.03.95 р. № 82/95-ВР, від 13.05.97 р. №251/97 -ВР, від 18.01.2001 р. № 2249-Ш, від 15.12.2006 р. № 483-У).
За своєю юридичною природою оскаржувані рішення Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», які визначені в протоколах №354 від 26.12.2007 року та № 355 від 26.12.2007 року Комісії по розгляду справ про порушення ПКЕЕ, не є актами ненормативного характеру у розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України, не мають обов'язкового характеру та видані органом юридичної особи - Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», а не державним органом чи органом місцевого самоврядування.
Згідно з п.п.6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень, виявлених у споживача електричної енергії, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань з розгляду актів про порушення визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, рішення Комісії оформлюється протоколом, який разом з іншими документами надається споживачу.
У Постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 року по конкретній справі №3/576н викладена правова позиція з цього питання, згідно з якою:
-рішення Комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання ПКЕЕ;
-зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення тільки постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами ст.43 ГПК.
За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду була прийнята після повного з'ясування та доведеності всіх обставин, що мають значення для справи, тому не вбачає підстав для її скасування, а апеляційна скарга є необґрунтованою , у зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 03.04.2008р. у справі №12/75 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма «Саратон» - без задоволення.
2.Матеріали справи № 12/75 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді