29 листопада 2011 р.Справа № 2а-15837/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. по справі № 2а-15837/10/2070
за позовом Малого підприємства "К/Т Грамс: промисловість, будівництво, сільське господарство" < Список > < Текст >
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Мале підприємство "К/Т ГРАМС: промисловість, будівництво, сільське господарство", звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000080180/0 від 26.11.2010р. та повідомлення-рішення №0000080180/1 від 27.12.2010р. винесене за результатами розгляду скарги відповідача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. по справі №2а-15837/10/2070 позов був задоволений. Скасовані податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області №0000080180/0 від 26.11.2010р. та №0000080180/1 від 27.12.2010р. про визначення зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61889,10 грн., з яких за основним платежем на суму 41259,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 20629,70 грн.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. по справі №2а-15837/10/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. по справі №2а-15837/10/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін, колегія суддів встановила, що за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "СК "Техспецбуд" за період з 01.12.2008р. по 30.04.2010р., Харківською ОДПІ складено акт перевірки №4616/180/2124175 від 09.11.2010р., яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п.7.2.1 п.7.2 та п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в квітні 2009 року, червні 2009 року та серпні 2009 року на загальну суму 41259, 40 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000080180/0 від 26.11.2010р. яким МП "К/Т ГРАМС" визначено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61889,10 грн., з яких за основним платежем на суму податку на додану вартість у розмірі 41259,40 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 20629,70 грн., а за результатами адміністративного оскарження податковим органом було винесено та направлено на адресу платника податків податкове повідомлення-рішення №0000080180/1 від 27.12.2010р.
Висновок податкового органу про заниження суми податку на додану вартість обґрунтований наявністю пояснень директора ТОВ "СК "Техспецбуд" ОСОБА_1, який зазначив, що господарську діяльність він не вів, договори не укладав, податкові накладні не підписував, що на думку відповідача, свідчить про те, що податкові накладні видані контрагентом підписані не посадовою та не уповноваженою на те особою, тому у позивача відсутні правові підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, визначених в податкових накладних виданих контрагентом позивача.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між МП "К/Т ГРАМС" та ТОВ "СК "Техспецбуд" були укладені договори підряду №1/1 від 21.01.2009р., №11 від 03.06.2009р. та №13 від 14.07.2009р. на виконання ремонтно-будівельних робіт.
Згідно з умовами вказаних договорів, МП "К/Т ГРАМС" є замовником, а ТОВ "СК "Техспецбуд" підрядником. Ремонтно-будівельні роботи були виконані та прийняті згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та відомостей ресурсів, а саме за актами №1/1-1 від 14.04.2009р. на суму 79822,62 грн. (у тому числі ПДВ 13303,77 грн.), №1/1-2 від 15.04.2009р. на суму 77869,20 грн. (у тому числі ПДВ 12978,20 грн.), №1/1-3 від 16.04.2009р. на суму 19918,33 грн. (у тому числі ПДВ 3319,72 грн.), №11 від 29.06.2009р. на суму 30130,22 грн. (у тому числі ПДВ 5021,70 грн.), №13 від 18.08.2009р. на суму 39816,08 грн. (у тому числі ПДВ 6636,01 грн.). На адресу замовника були виписані податкові накладні: №0414.003 від 14.04.2009р. на суму 79822,62 грн., №0415.003 від 15.04.2009р. на суму 77869,20 грн., №0416.001 від 16.04.2009р. на суму 19918,33 грн., №0629.001 від 29.06.2009р. на суму 30130,22 грн., та №0818.001 від 18.08.2009р. на суму 39816,08 грн., в яких сума податку на додану вартість виділена окремим рядком.
Оплата за виконану ТОВ "СК "Техспецбуд" роботу перерахована позивачем в повному обсязі згідно платіжних документів.
Надалі отримані від виконавця ТОВ "СК "Техспецбуд" роботи були використані в господарській діяльності позивача.
Так, між МП "К/Т ГРАМС" та основними замовниками були укладені наступні договори підряду:
- договір №50/1 від 14.11.2008р. з ЗАТ "Комплекс Безлюдівський мясокомбінат" на проведення реконструкції будинку цеху, загальна вартість виконаних робіт відповідно до акту №50/1 складає 242334,32грн.
- договір №бн від 25.06.2009р. з Благодійним фондом "Меценат" на проведення ремонтно-будівельних робіт в приміщенні КУОЗ "Міської клінічний пологовий будинок із неонатологічним стаціонаром", загальна вартість виконаних робіт відповідно до акту від 17.08.2009р. складає 293736,32 грн.
- договір №10 від 03.06.2009р. з ТОВ "КП Хартранспас" на проведення ремонтно-будівельних робіт першого поверху адміністративного будинку ТОВ "КП Хартранспас", загальна вартість виконаних робіт відповідно до акту №10-1від 30.06.2009р. складає 59519,45грн.
Виконані ремонтно-будівельні роботи були прийняті основними замовниками у повному обсязі згідно актів прийняття виконаних робіт за формою КБ-2, довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, відомостей ресурсів та розрахунків прямих видатків та витрат.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Вказаним Законом передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку.
Так, згідно з п. п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 даного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:
- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”;
- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.
Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.
Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-вр від 03.04.1997 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.
Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СК "Техспецбуд" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Чугуївської міської ради 25.04.2006р., код ЄДРПОУ 34328794, юридична адреса: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жадановського, буд.7, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію.
ТОВ "СК "Техспецбуд" знаходиться на обліку як платник податку в Чугуївській ОДПІ та зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100159141.
Колегія суддів зазначає, що первинні документи від імені ТОВ "СК "Техспецбуд" підписані ОСОБА_1, який відповідно до відомостей із ЄДР був зазначений керівником даного суб'єкта господарювання.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги з посиланням на пояснення директора ТОВ "СК "Техспецбуд" ОСОБА_1., наданих ним 15.02.2010 року на ім'я прокурора м. Харкова, як на підтвердження факту відсутності будь-яких договірних відносин з позивачем, про те, що він не має відношення до господарської діяльність підприємства, є безпідставними, з огляду на те, що в установленому порядку вказані пояснення не оформлені, ніким не завірені. Під час надання вказаних пояснень, ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань не попереджався. Крім того, з наданих пояснень не вбачається, за яких умов та за яких обставин ОСОБА_1 надавав вказані пояснення.
Таким чином, ТОВ "СК "Техспецбуд" на момент здійснення спірних операцій з позивачем було зареєстровано в установленому законом порядку, мало свідоцтво платника ПДВ, та, відповідно, право виписувати податкові накладні.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних документів, які б свідчили про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ "СК "Техспецбуд" за ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст.205 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст.358 Кримінального кодексу України). Крім цього в матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано. Також відповідачем не надано доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором між позивачем та ТОВ "СК "Техспецбуд".
В свою чергу позивач надав документальне обґрунтування фактичного здійснення операції по придбанню товарів (робіт послуг).
Крім цього колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне.
Обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Таким чином порушення з боку партнерів позивача по господарським операціям не можуть бути підставою покладення відповідальності на позивача
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень -рішень.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011р. по справі № 2а-15837/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.