21 листопада 2011 р.Справа № 2а-5955/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. по справі № 2а-5955/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" < Список > < Текст >
до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкового повідомлення рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Омбілік» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.12.2010 року № 0000332310/0, від 14.01.2011 року № 0000332310/1 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 461 581,00 грн., в тому числі за основним платежем 227 644,00 грн., за штрафними санкціями 233 967,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість»,Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, про що був складений акт від 08.12.2010 року №2635/23-03-33/34473765.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.4.1 ст. 4, п. 81.1, п. 81.2, п. 8-1.6, п.п. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме TOB "Омбілік Агро" занизило податок на додану вартість на загальну суму 227 614 грн., в т.ч. в листопаді 2009 року на суму 156 819 грн., в січні 2010 року на суму 43 796 грн., в червні 2010 року на суму 10 607 грн., в липні 2010 року на суму 178 грн., в серпні 2010 року на суму 10 715 грн., в вересні 2010 року на суму 5 499 грн.;
п. 8.1, п. 8.2, п.8.6, п.п. 8.15.2 п. 8.15 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено суму податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для, відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей на загальну суму 227 614 грн., в т.ч. за листопад 2009 року на суму 156 819 грн., березень 2010 року на суму 43 796 грн., червень 2010 року на суму 10 785 грн., серпень 2010 року на суму 10 715 грн., вересень 2010 року на суму 5 499 грн..
За результатами перевірки було прийняті податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.12.2010 року № 0000332310/0, від 14.01.2011 року № 0000332310/1 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 461 581,00 грн., в тому числі за основним платежем 227 644,00 грн., за штрафними санкціями 233 967,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість»
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 8-1.1 ст. 81 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8'.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно з п. 81.6 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
На підставі п. 81.2. ст. 81 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, та наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно п. 81.6 ст. 81 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Пунктом 8-1.13.3 наведеної вище статті передбачено, що послуги, що супроводжують сільськогосподарську продукцію, зокрема, послуги по представленню послуг сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім, надання такої техніки в оренду (лізінг).
Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування податкових зобов'язань за результатами господарських операцій позивача по виконанню агротехнічних послуг, наданих ТОВ імені газети «Ізвєстія»; ТОВ «Лан-ВСП»; ТОВ «Лан»; ТОВ «Високопільське СП», та неправильне застосування пільги з податку на додану вартість.
Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ імені газети «Ізвєстія», з якою була укладена угода № 22/06-1 від 22.06.2010 року про виконання агротехнічних робіт; з ТОВ «Лан-ВСП», з яким була укладена угода № 01/04 від 01.04.2010 року про виконання агротехнічних робіт, з ТОВ «Лан», з яким була укладена угода № б/н від 23.03.2009 року про надання агротехнічних послуг; з ТОВ «Високопільське СП», з яким убал укладена угода підряду № б/н від 23.03.2009 року по виконання агротехнічних послуг.
Позивач підтверджує виконання даних послуг актами виконаних робіт, дорожними листами трактора; реєстрами відправки зерна та іншої продукції з поля; накладними (повернення після підготування до первинної реалізації) №А-3.
Крім цього, представниками позивача надані документи для підтвердження статусу сільськогосподарського підприємства у контрагентів.
Під час дослідження актів виконаних робіт та дорожних листів трактора, колегія суддів дійшла до висновку про невідповідність них вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність».
Частина 2 наведеної вище статі каже, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.
Надані до матеріалів справи акти здачі-приймання виконаних робіт не містять посилань на конкретні поля, земельні ділянки на яких виконували зазначені агротехнічні послуги, а зазначають на кількість гектарів.
Так, акт №А-00000154 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між позивачем та ТОВ «Лан-ВСП» містить посилання лише на суму виконаних робіт та на загальний зміст послуг.
Обсяг наданих послуг контрагентам не можливо ідентифікувати під час співставлення з здійсненими операціями сільськогосподарської техніки позивача відповідно до наданих дорожних листів трактора, оскільки дані документи містять посилання на поля без визначення найменування, або на поля під найменуванням, але без вказання на їх місцезнаходження.
Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що під час оформлення дорожних листів трактора відсутні дані, за якими можливо ідентифікувати підписи посадових осіб, зокрема, механіка, бригадира, тракториста, що унеможливлює можливість визначити відношення працівника до складання бухгалтерського документа.
Окрім цього, колегія суддів зазначає про відсутність в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області інформації про наявність земельних ділянок у ТОВ «Ізвестія».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 3 882 950,00 грн., в т.ч. по загальній декларації на суму 35 161,00 грн. та скороченій декларації на суму 3 547 789,00 грн., перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року встановлено його заниження по загальній декларації на суму 227 614,00 грн. та завищення по скороченій декларації на суму 227 614,00 грн.
В своїй апеляційній скарзі представник позивача посилається на неправильне застосування судом першої інстанції пунктів 8-1.13.3 та 8-1.15 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів зазначає про те, що незастосування до даного спору судом першої інстанції приписів пункту 8-1.13.3 статті 8-1 вказаного закону не призвело до неправильного вирішеного спору, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають даним критеріям оскільки прийнято та вчинено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. по справі № 2а-5955/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Донець Л.О.
Судді(підпис)
(підпис)Кононенко З.О. Бондар В.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Донець Л.О.
Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2011 р.