21 листопада 2011 р. Справа № 2а-1670/5641/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.,
суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
представника відповідача Домбровського Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. по справі № 2а-1670/5641/11
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 (далі за текстом -позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі за текстом-відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.09.2010 №0006702303/2220 та рішення про застосування фінансових санкцій від 27.09.2010 № 0006672303/2221.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст.ст. 86, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець 28.10.1998 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлень № 3629 від 06.09.2010 року та № 3630 від 06.09.2010 року проведено перевірку за дотриманням ФОП ОСОБА_2 порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Перевіркою встановлено порушення п.п. 1, 2 , п.11, п.12, п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме : не проведення розрахункових операцій РРО на загальну суму 27,65 грн.; не відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 153,42 грн.; відсутність ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 1865,10 грн.; не забезпечено режим попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та облік їх кількості за місцем реалізації.
За результатами перевірки складено акт № 1523/16/31/23 від 07.09.2010 року який підписано без заперечень.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 27.09.2010 року прийнято рішення про застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій № 0006702303.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності застосування до позивача штрафу на підставі пункту 1 статті 17 та статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
З Акту перевірки від 07.09.2010 року вбачається, що перевірка позивача проводилась у присутності ОСОБА_3 -особи, яка проводила розрахунки.
Перевіркою встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 153,42 грн.
ОСОБА_3 -особа, яка проводила розрахунки, ніяких заперечень щодо зафіксованих в Акті перевірки порушень не зазначила.
Разом з цим, ОСОБА_3 власноруч було складено опис грошових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків. Згідно зазначеного опису в касі проведення розрахунків знаходились готівкові кошти в сумі 205, 07 грн., в той час як сума коштів зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 24 грн. (а с. 70)
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня .
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності факту порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення зазначених норм.
Щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пунктів 1, 4, 6 статті 17 та статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товарів, колегія суддів зазначає наступне.
Перевіркою позивача встановлено непроведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 27,65 грн.; незабезпечення режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та облік їх кількості за місцем реалізації.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Між тим, позивачем вимоги зазначеної норми виконані не були, що доводять, відомості наведені в Акті перевірки, підписаному без зауважень ОСОБА_3 В апеляційній скарзі позивач факт зазначених порушень не спростовує, а лише посилається на порушення процедури проведення перевірки відповідачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності факту порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення зазначених норм.
Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем приписів п. 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та правомірності застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення цієї норми, з огляду на таке.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269 передбачено ведення суб'єктами малого підприємництва, яким є позивач, Книги обліку доходів та витрат.
Як вбачається із форми Книги обліку доходів і витрат, встановленої додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, Книга має наступні розділи: “період обліку”, “кількість виготовленої продукції, наданих послуг”, “витрати на виробництво продукції”, “ціна продажу продукції”, “сума виручки”, “чистий дохід”.
Обов'язкове ведення іншої документації обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, нормами чинного законодавства не встановлено порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців. Натомість Книга обліку доходів і витрат, ведення якої передбачено для фізичних осіб-підприємців, не дозволяє фіксувати рух товарних запасів.
Отже, твердження податквого органу про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не забезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 1865,10 грн., не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та зроблений без урахування особливостей регулювання господарської діяльності позивача.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про правомірність та обґрунтованість рішення відповідача №0006702303/2220 від 27.09.2010 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 3730 грн., тому колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в цій частині через невідповідність вимогам ч. 3 ч. 2 КАС України.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності проведення податковим органом перевірки, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який є спеціальним законом у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій.
За змістом статей 15, 16 зазначеного Закону визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно з законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що фахівцями ДПА в Полтавській області, на підставі направлень №3629, 3630 від 06.09.2010 року та на підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні», „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 "Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в України" від 15.12.2004 № 637 проведено перевірку за дотриманням ФОП ОСОБА_2 порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с 67-68).
Перевірка проводилася в присутності ОСОБА_3 -особи, яка проводила розрахунки.
Результати перевірки оформлені відповідним актом, підписаним як представниками податкового органу так і ОСОБА_3.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при проведенні планової перевірки ФОП ОСОБА_2 податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.
При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на порушення відповідачем ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки зазначені норми визначають підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норми матеріального права з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 195, ч.3 ст. 198, ч.ч.3,4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. по справі № 2а-1670/5641/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0006702303/2220 від 27.09.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 3730 грн. та прийняти нову постанову, якою позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 в цій частині - задовольнити.
Скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006702303/2220 від 27.09.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 3730 грн.
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. по справі № 2а-1670/5641/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 28.11.2011 р.