22 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/5476/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.,
в присутності:
представник позивача Демиденка В.А.,
представника відповідача Скабук Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-Інвест" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі № 2а-1670/5476/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-Інвест" < Список > < Текст >
до Полтавської митниці < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач- - ТОВ "МАГ-Інвест", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 18 від 11.05.201 р. на суму 41 929, 53 грн., (в т.ч. основний платіж 33 543,62 грн., штрафна (фінансова санкція) 8 385,91 грн., №19 від 11.05.2011 року на суму 12 128, 85 грн., (в т.ч. основний платіж 12 127,85 грн., штрафна (фінансова) санкція 1 грн.), №20 від 11.05.2011 р. на суму 45 671,47 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що вважає безпідставними висновки перевіряючи, посилаючись на невідповідність їх законодавству, а тому вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач, ТОВ "МАГ -Інвест", подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про необ'єктивність оскаржуваної постанови, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушення судом першої інстанції принципу безсторонності, повноти та всебічності, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на доводи, викладені в апеляційній скарзі. В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити вимоги поданої апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Полтавською митницею була проведена невиїзна документальна перевірка правильності застосування преференційного режиму оподаткування товарів за результатами якої було складено акт № Н/0005/11/806000000/НОМЕР_1 від 06.04.2011 року (а.с.25).
Зазначеним актом було встановлено, що митне оформлення товару «насіння соняшнику ГОСТ 22391-89»за ВМД№№806010006/2008/018056, 806010006/2008/018055 від 05.12.2008 та 806010001/2011/001541 від 10.02.2011 було задекларовано із застосуванням преференційного режиму оподаткування, відповідно до умов Угоди про вільну торгівлю між урядом України та урядом республіки Вірменія (далі - Угода).
Оскільки товар підпадає під дію Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита та насіння деяких видів олійних культур»від 10.09.1999 року (насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене, код УКЗЕД 120600), експортне мито було сплачено умовно, а сума пільг по експортному миту за вказаними ВМД склала 45671грн.47коп.
В підтвердження українського походження товару підприємством було надано сертифікати про походження форми СТ-1.
Згідно транспортних документів (СМК), а також відповідно п.6.2 договору від 20.01.11 №20/01/11, відправником товарів є ТОВ «МАГ-Інвест» Україна, одержувачем -ПП ОСОБА_1 Вірменія (ВМД №806010001/2011/001541 від 10.02.2011 року). По ВМД №№806010006/2008/018056, 806010006/2008/018055 від 05.12.2008 року одержувач товару-ПП «Ватьян Султаник»Вірменія, Таушська обл., село Баграташен.
Відповідно до п.9 Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000 року, товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях країн-учасниць Угоди у разі, якщо цей товар:
-відповідає критеріям походження, встановленими цими Правилами;
-експортується на підставі контракту між резидентами країн-учасниць Угоди;
-вивозиться з митної території однієї країни-учасниці Угоди на митну територію іншої країни-учасниці Угоди (товар не повинен покидати території держав-учасниць Угоди, крім випадків якщо таке транспортування неможливо внаслідок географічного положення держави-учасниці Угоди або окремої її території).
Зазначеним актом (а.с.25) було встановлено, що оформлений по ВМД №806010001/2011/001541 від 10.02.2011 року вантаж було переміщено за межі митної території України через пункт пропуску «Євпаторійський морський порт» з використанням паромного сполучення Євпаторія -Зонгулдак (Туреччина) на т/х «КОРАХ СЕ1ЧК-У», а оформлений по ВМД №806010006/2008/018056, №806010006/2008/018055 від 05.12.2008 року вантаж було переміщено через пункт пропуску «Скадовський морський торгівельний порт» з використанням паромного сполучення Скадовськ -Зонгулдак (Туреччина) на т/х «ІЛЛ80У 2».
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними, не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно статті 195 Митного кодексу України, вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів.
Законом України від 05.02.1992 «Про єдиний митний тариф» встановлено на єдиній митній території України обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території.
Вивізне (експортне) мито на насіння соняшнику нараховується за ставками, встановленими Законом України від 10.09.1999 «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».
Таким чином колегія суддів зазначає, що преференційний товар при переміщенні з митної території України на митну територію Вірменії залишав територію держав-учасниць Угоди, тобто, позивачем не було забезпечено виконання Правил визначення країни походження товарів в частині прямого переміщення з країни експорту в країну імпорту.
Оскільки Туреччина не є учасником вищезазначеної Угоди, поставка товару у такий спосіб не надавала права позивачу на його звільнення від сплати вивізного мита, передбаченого Угодою та статті 195 Митного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки № Н/0005/11/806000000/НОМЕР_1 від 06.04.2011 року, яким було встановлено факт неправомірного застосування звільнення від сплати ТОВ «МАГ-Інвест» вивізного мита, Полтавською митницею було складено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення №№18, 19 від 11.05.2011 року на загальну суму 45671грн.47коп.
При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що за фактом оформлення вищевказаних вантажних митних декларацій ТОВ «МАГ-Інвест» отримало пільгове звільнення по сплаті вивізного мита, проте, умови отримання зазначеної пільги були порушені, а тому твердження позивача стосовно дотримання ним вимог пункту 9 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів СНД щодо користування режимом вільної торгівлі на митних територіях держав-учасниць Угоди, є помилковим.
Колегія суддів вважає необґрунтованим твердження позивача щодо неможливості переміщення ним товару до Вірменії через Грузію у 2008 році у зв'язку з існуванням військового конфлікту на території Грузії у 2008 році , оскільки по-перше позивачем не доведено, що період та тривалість цього конфлікту співпадає з періодом переміщення товару через митну територію Грузії, а по-друге відсутні докази щодо існування перерв у роботі будь-якого морського порту Грузії у зв'язку з військовим конфліктом.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо військових конфліктів чи інших об'єктивних перешкод для переміщення товару через митну територію Грузії у 2011 році, проте, оформлений по ВМД №806010001/2011/001541 від 10.02.2011 року вантаж знову було переміщено до Вірменії через Турцію.
Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
При цьому, згідно п. 54.3.6 ст. 54 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зокрема, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Здійснення митного контролю після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів передбачено ст. 69 Митного кодексу України, відповідно до якої, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
На виконання статті 69 МК України, Кабінетом Міністрів затверджено Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, відповідно до якої перевірка проводиться після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України згідно із статтею 69 Митного кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії посадових осіб Полтавської митниці щодо проведення зазначеної перевірки, складання акту та прийняття податкових повідомлень - рішень № 18 від 11.05.201 р. на суму 41 929, 53 грн., (в т.ч. основний платіж 33 543,62 грн., штрафна (фінансова санкція) 8 385,91 грн., №19 від 11.05.2011 року на суму 12 128, 85 грн., (в т.ч. основний платіж 12 127,85 грн., штрафна (фінансова) санкція 1 грн.), №20 від 11.05.2011 р. на суму 45 671,47 грн. є правомірними, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а твердження Позивача про їх незаконність необґрунтовані, безпідставні та такі, що не відповідають дійсності.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року по справі № 2-а-1670/5476/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-Інвест" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі № 2а-1670/5476/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Катунов В.В.
Судді< підпис >
< підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.