30 листопада 2011 р.Справа № 1622/2а-4707/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 06.05.2011р. по справі № 1622/2а-4707/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов'язання нарахування та виплати недоотриманої додаткової пенсії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду 05.04.2011 року з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати дії з боку Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві незаконними щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві з 01.10.2010 року здійснити перерахунок та виплату за рахунок державного бюджету ОСОБА_1 заборгованості з недоотриманої додаткової пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія).
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 06.05.2011р. позовні вимоги < Текст >. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві у здійсненні перерахунку та виплаті додаткової пенсії позивачу як постраждалому внаслідок Чорнобильській катастрофи ІІ категорії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»протиправною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві перерахувати та призначити додаткову пенсію позивачу, як постраждалому наслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести виплату нарахованих сум з урахуванням проведених виплат з 01.10.2010 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії на підставі копії посвідчення серії НОМЕР_1 та отримує додаткову пенсію встановлену як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Задовольняючи позовні вимоги < Текст >, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»відповідно до вимог ч. І ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 2, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсі виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону №796.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 530 “Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року та № 836 від 26.07.1996 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги УПФУ щодо правомірності нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України є помилковими та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається, інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 06.05.2011р. по справі № 1622/2а-4707/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя < підпис >Подобайло З.Г.
Судді < підпис >
< підпис > Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
< Список > < Текст >