21 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/5049/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі № 2а-1870/5049/11
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області < Список > < Текст >
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Охтирка Сумської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов"язання вчинити дії,
У липні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області (наділ - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Охтирка Сумської області (надалі - відповідач), в якому просив суд:
- зобов'язати відповідача прийняти до відшкодування суми витрат позивача на виплату державної адресної допомоги та неврахованої суми витрат на виплату допомоги на поховання за травень 2011 року в сумі 19 935,54 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року за № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, що беруть участь у справі, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів заслухавши, доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту звірки за травень 2011 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Охтирка Сумської області не були прийняті до заліку суми витрат Пенсійного фонду на виплату державної адресної допомоги та не враховані суми витрат на виплату допомоги на поховання за травень 2011 року в сумі 19 935,54 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування суми витрат на виплату щомісячної державної адресної, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством не передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат по оплаті державної адресної допомоги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. за № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» запроваджена щомісячна державна адресна допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.
Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не визначено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.
Крім того, вказаний Порядок не врегульовує спірних відносин, що виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Таким чином, у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Охтирка Сумської області відсутній обов'язок відшкодовування витрат пов'язаних з виплатою і доставкою щомісячної державної адресної допомоги.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо стягнення сум витрат на поховання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено та необґрунтовано, що саме із страховим випадком пов'язана смерть особи, яка отримувала пенсію по інвалідності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.
Згідно ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Відповідно до Постанови від 6 березня 2006 року № 13 "Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" із змінами, внесеними від 25 серпня 2004 року № 1112, та постановою правління Фонду від 06.03.2006 року № 13 передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Таким чином, обов'язок відповідача, як належного страховика, полягає у відшкодуванні шкоди, у вигляді витрат на поховання, лише у разі настання страхового випадку, наявність якого пов'язується з причинним зв'язком смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, що підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Між тим, доказів, які б свідчили про наявність причинного зв'язку в даному випадку, позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі № 2а-1870/5049/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис)
(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.
< повний текст > < Дата > < р. >