18 листопада 2011 р. Справа № 2033/2а-3318/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.
< за участю секретаря судового засідання > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.05.2011р. по справі № 2033/2а-3318/11
за позовом ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання бездіяльності неправомірною, зобов"язання вчинити певні дії,
15.04.2011 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просив поновити процесуальний строк звернення до суду за захистом порушених прав; визнати дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати державної пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та забезпечити виплату державної пенсії, з урахуванням раніше сплачених сум, призначену відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розрахункового мінімуму встановленого ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із збільшенням її у 3,5 рази відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з послідуючим її перерахунком та виплатою відповідно до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб починаючи з 01.01.2006 постійно на весь час виплати пенсії; зобов'язати відповідача провести нарахування та забезпечити виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі обчисленому відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Україну від 21.02.2001 № 159, за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по теперішній час.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова щодо невиконання вимог Постанови КМ України №894 від 13.07.2004 р. «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та Постанови КМ України № 1293 від 27.12.2005 р. «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо встановлення підвищення основної щомісячної пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2006 р.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова встановити підвищення основної щомісячної пенсії ОСОБА_2 як інваліда 2 групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Постанови КМ України № 894 від 13.07.2004 р. «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши її розмір на 12%, починаючи з 01.01.2006 р.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату основної щомісячної пенсії ОСОБА_2 як інваліда 2 групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Постанови КМ України №894 від 13.07.2004 р. «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з підвищенням її на 12%, та провести відповідні виплати за період з 01.01.2006 р., з урахуванням фактично сплачених сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова встановити підвищення основної щомісячної пенсії ОСОБА_2 як інваліда 2 групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Постанови КМ України № 1293 від 27.12.2005 р. «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши її розмір у 3,5 рази, починаючи з 01.01.2006 р.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату основної щомісячної пенсії ОСОБА_2 як інваліда 2 групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до Постанови КМ України № 1293 від 27.12.2005 р. «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з підвищенням її у 3,5 рази, та провести відповідні виплати за період з 01.01.2006 р., з урахуванням фактично сплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Виходячи з приписів ст. 183-2 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядаються в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 виданого 25.10.1992 року. (а.с.8).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК НОМЕР_2, позивач має ІІ групу інвалідності (а.с.10) та отримує пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на підвищення пенсії у 3,5 рази передбачене постановою Кабінету Міністрів України “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27.12.2005 року № 1293 та на збільшення пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року “Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 12%.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 15.04.2011 року із вимогами щодо захисту її порушених прав, що мали місце з 01.01.2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка, діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 16.10.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до 16.10.2010 року підлягає скасуванню, з залишенням цієї частини позовної заяви без розгляду.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача за період з 16.10.2010 року, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.
Суть вказаних спірних правовідносин полягає у правомірності виплати основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з підвищенням її на 12% та зі збільшенням її у 3,5 рази.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796), Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523 “Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, й пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004р. №894 “Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшено з 1 вересня 2004 року на 12 відсотків пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, державної допомоги та сум індексації), призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, вказаною постановою Кабінету Міністрів України визначено, що збільшенню підлягають призначені пенсії і ці пенсії мають бути призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Саме такий розмір пенсії був встановлений та виплачувався позивачу Управлінням Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 грудня 2005 р. № 1293 збільшено у 3,5 рази розмір пенсії по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений ч. 4 ст. 54 для інвалідів ІІ групи, до яких відноситься позивач, не може бути нижчим ніж 500 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
За конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлений мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи не нижчий ніж 8 мінімальних пенсій за віком, а не Постанова Кабінету Міністрів України “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 грудня 2005 р. № 1293, яка встановлює мінімальний розмір пенсії для інвалідів ІІ групи не нижчий ніж 500 грн., та постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004р. №894, що істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
При цьому колегія суддів зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 р. № 1293 не може застосовуватись лише в частині збільшення розміру пенсії по інвалідності у 3,5 рази та не застосовуватись в частині встановлення мінімального розміру пенсії, передбаченого ч. 4 ст. 54 для інвалідів ІІ групи в сумі 500 грн.
У Законі №796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом №796-ХІІ, є безпідставним.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача щодо покладення на відповідача обов'язку при нарахуванні йому пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 про підвищення пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 3,5 рази, є безпідставними, оскільки зазначеним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу здійснено нарахування пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що значно перевищує розмір пенсії, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293.
Крім того, вказана постанова №1293 має разовий характер та не може бути підставою для збільшення призначеної пенсії у 3,5 рази у даних правовідносинах.
В подальшому, 05.10.2006 року, до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено ч.3 ст. 67, якою передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.05.2011р. по справі № 2033/2а-3318/11 в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 15.10.2010 року - скасувати, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.05.2011 року по справі № 2033/2а-3318/11 в частині задоволення позовних вимог за період з 16.10.2010 року скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити. < Текст >
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
< Звіт про виконання >
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >