29 листопада 2011 р.Справа № 2029/2а-1938/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.02.2011р. по справі № 2029/2а-1938/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради < Текст >
третя особа Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації < за участю > < Текст >
про стягнення недоплаченої компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю,
Позивач, ОСОБА_1, 03 лютого 2011 року звернувся з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, третя особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якій просив суд визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача недоотриманої різниці одночасної компенсації при зміні групи інвалідності з 3 на 2 в сумі 5530, 20 грн. за 2006 рік.
07 лютого 2011 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, третя особа - Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської області про стягнення недоплаченої компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю - залишено без розгляду.
На зазначену ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2011 року та винести рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк звернення до суду з адміністративним позовом та згідно з положенням частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції через таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 03.02.11 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце в 2006 році.
Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Зі змісту вказаної норми колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підставою для залишення позову без розгляду за правилами ст. 100 КАС України є відсутність підстав для поновлення строку на звернення до суду за наявності відповідної заяви особи, яка подала позов.
З матеріалів справи не встановлено, що позивач вважає пропущеним строк звернення до суду та, подавши відповідну заяву, просить його поновити. Відповідна заява відсутня.
Враховуючи відсутність відповідної заяви про поновлення строку, коли суд вважає, що строк для звернення до суду пропущено, суд повинен відповідно до вимог п.5 ч. 1 ст.106 КАС України залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, однак судом не було надано позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків.
Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки через відсутність заяви про поновлення строку звернення до суду відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
Позивач в апеляційній скарзі просить винести рішення про поновлення строку для звернення до суду з позовом, проте зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України входять до компетенції суду першої, а не апеляційної інстанції.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції неправомірно залишив позов ОСОБА_1 без розгляду, чим порушив при винесенні рішення норми процесуального права, тому ухвала від 07.02.2011 р. підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,п.4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.02.2011р. по справі № 2029/2а-1938/11 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст > до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, третя особа Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації < за участю > < Текст > про стягнення недоплаченої компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
< Текст >
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя(підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис)
(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.
Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.