29 листопада 2011 р. Справа № 2а-2882/10/2033
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бенедик А.П. , Мінаєвої О.М.
< за участю секретаря судового засідання > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10.11.2010р. по справі № 2а-2882/10/2033
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов'язання вчинити певні дії,
22.10.2010 року позивач - ОСОБА_1 - звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просила зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію за віком з 01.01.2010 року, відповідно з поданою заяви, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2009 рік - 1650,43 грн.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова з 01.01.2010 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по стажу та заробітку відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України за 2009 рік та провести відповідні виплати починаючи з 11.01.2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Відповідачем відповідно до поданої позивачем заяви здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст.40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати - показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, про що повідомлено позивача листом від 11.10.2010р. за вих. № 1745/О-14 (а.с. 5).
Позивач вважає здійснення відповідачем перерахунку пенсії у такий спосіб неправомірним.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача при перерахунку пенсії включати до складової заробітної плати позивача показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся з позовом до суду.
Між тим, колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю таких висновків суду, виходячи з наступного.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”(надалі-Закон № 1058) передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 Закону № 1058 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Колегія суддів зазначає, що правове розуміння понять “середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України” та “показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії”є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати ці поняття не можна. Таке ототожнення судом першої інстанції є помилковим та безпідставним.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України “Про пенсійне забезпечення”та Закон України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, положення постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не вірно надав правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1, п.3 ч.1 ст. 202, ч.2 ст.205, ст..ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10.11.2010р. по справі № 2а-2882/10/2033 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі. < Текст >
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
< Звіт про виконання >
Головуючий суддя(підпис)Курило Л.В.
Судді(підпис)
(підпис)Бенедик А.П. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.
< повний текст > < Дата > < р. >