29 листопада 2011 р.Справа № 1812/2а-34/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області, Управління праці та соціального заисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації на постанову від 14.02.2011р. по справі № 1812/2а-34/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального заисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації , Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області
про перерахунок пенсії,
14 лютого 2011 року постановою Недригайлівського районного суду Сумської області позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду в Недригайлівському районі Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні йому з (1 липня 2010 року) перерахунку та виплати додаткової пенсії як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської райдержадміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні за 2010 рік перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5(п'яти) мінімальних заробітних плат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Недригайлівському районі Сумської області здійснити ОСОБА_1 з 1 липня 2010 року ( в межах строку позовної давності) перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51, ч. 3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням уже виплачених сум..
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської райдержадміністрації здійснити ОСОБА_1 як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії за шкоду заподіяну здоров'ю за 2010 рік перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 (п"яти) мінімальних заробітних плат, з урахуванням уже виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстнації, Управління Пенсійного фонду Укаїни в Недригайлівському районі Сумської області подало апеляійну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Обгрунт овуючи заявлені вмиоги, відповідач вказує, що при обчисленні пенсії діяв на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанов Кабінету Міністрів України № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року, № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Крім того, зазначає, що суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної дежравної адміністрації просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення, а саме: судом першої інстанції не враховано, що відповідач при обчисленні сум щорічної допомоги на оздоровлення позивачу керувався приписами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нормами бюджетного законодавства України. Крім того, відповідач посилався на те, що не є головним розпорядником бюджетних коштів, тому здійснює виплати на виконання судових рішень лише в межах затвердженого кошторису та відповідно до бюджетних асигнувань.
Суд апеляційної інстанції на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виплатив позивачу в 2010 році щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому дії відповідача щодо відмови в перерахунку допомоги є неправомірними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правомірними, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач єучасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987р. категорії ", відповідно до копії посвідчення серії А №НОМЕР_1 (а. с. 17), має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ч.4 ст. 48 Закону № 796, в 2010 році щорічна допомога на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі по тексту - Закон № 796), в редакції чинній на час проведення виплат, нарахована та виплачена у 2010 році у розмірі 100, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України №796.
Статтею 48 Закону №796 в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено перелік компенсаційних виплат особам за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, та встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення, яка для осіб, які є учасниками ліквідації наслідків на ЧАЕС другої категорії становить п'ять мінімальних заробітних плат;
Як вбачається з матеріалів справи, щорічна допомога на оздоровлення у 2010 році -нарахована позивачу у сумі 100,00 грн. та виплачена 14.07.2010р.
Доказів сплати позивачу суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, встановленому Законом №796, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача щодо отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі, встановленому ст. 48 Закону № 796, порушені .
Таким чином, здійснюючи нарахування та виплату позивачу у 2010р. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому ніж це передбачено ч.4 ст.48 Закону №796, відповідач діяв неправомірно.
Доводи апеляційної скарги УПСЗН Недригайлівської районної державної адміністрації про відсутністьу останнього повноважень на виплату призначених за рішенням суду сум щорічної дпомоги на оздоровлення у зв'язку з тим, що відповідач не є головним розпорядником бюжетних коштів та проводить виплати відповідно до затвердженого кошторису, висновків суду не спростовують.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірнимидій та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в недригайлівському районі Сумської області провести перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії а шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.07.2010р., суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України 796-ХІІ, а відповідач у вказаний період неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даної пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2, що підтверджено копією посвідчення серії А№НОМЕР_1 (а. с. 17) та має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796-ХІІ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону України №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
При обчисленні додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Позивачу призначена та виплачується додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до якої розрахунок проводиться виходячи з розміру 19,91 грн., а також з 22.05.2008р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 208.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", виходячи з розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,тим, що належать до категорії 2, - 15 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Проте, згідно ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не положення постанови Кабінету Міністрів України, від 3 січня 2002 року N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі, визначеному Законом № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області в апеляційній скарзі про відсутність неправомірності в його діях щодо нарахування пенсії позивачу, оскільки при обчисленні пенсії відповідач діяв на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанов Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на факт неправомірного застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області, Управління праці та соціального заисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову від 14.02.2011р. по справі № 1812/2а-34/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Сіренко О.І.