17 листопада 2011 р. Справа № 2а-1670/3685/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.
представників: позивача - Дробота Р. Д., Сиволап В. Г., Курнакової Н. О., відповідача - Анохіна А. Ф., Криворучка Р. В., третьої особи - Кривохижі Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі № 2а-1670/3685/11
за позовом Управління майном комунальної власності міста
до Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області
третя особа - Полтавська міська рада
про визнання нечинним пунктів вимоги,
Управління майном комунальної власності міста звернулось до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області, третя особа - Полтавська міська рада, в яком уз урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати нечинними пункти 2, 3, 4, 5 вимоги КРУ в Полтавській області про усунення виявлених порушень № 16-06-3-14/2251 від 04.04.2011.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 року позовні вимоги задоволено.
Пункти 2, 3, 4, 5 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області про усунення виявлених порушень № 16-06-3-14/2251 від 4 квітня 2011 року визнано протиправними та скасовано.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Управління майном комунальної власності міста витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається порушення судом першої інстанції приписів Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизація невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закону України «Про Державну програму приватизації», рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі № 7-рп/2009, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України..
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем в термін з 20.12.2010 по 10.03.2011 проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності Управління майном комунальної власності міста за період з 01.10.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт № 06-21/95 від 15.03.2011.
На підставі акту перевірки винесено вимогу КРУ в Полтавській області № 16-06-3-14/2251 від 04.04.2011, в пунктах 2, 3, 4, 5 якої позивача зобов'язано:
- у пункті 2 вимоги - передачу в оренду не житлових приміщень та розрахунки за них проводити відповідно до вимог Порядку передачі в оренду майна комунальної власності міста Управлінням майном комунальної власності міста та повернення його орендодавцю, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна міста, Положення про порядок і умови надання пільг щодо орендної плати орендарям не житлових приміщень, які належать до комунальної власності міста, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992;
- у пункті 3 вимоги -забезпечити отримання фінансових ресурсів державним бюджетом в загальній сумі 17892, 53 грн. та місцевим бюджетом в загальній сумі 89462,63 грн. шляхом стягнення з Орендарів, а саме з: підприємства "Полтава Капітал-Буд" за оренду приміщення по АДРЕСА_3, за період 01.01.2009 по 30.06.2009 (недоотримано: державним бюджетом - 3274,59 грн., місцевим бюджетом - 16372,94 грн.); фізичною особою -підприємцем ОСОБА_8 за оренду приміщення по АДРЕСА_2, за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 (недоотримано: державним бюджетом - 2128,98 грн., місцевим бюджетом -10644,89 грн.); фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 за оренду приміщення по АДРЕСА_1 за період з 01.03.2009 по 01.09.2009 (недоотримано: державним бюджетом - 12488,96 грн., місцевим бюджетом - 62444,80 грн.), що недоотримані внаслідок невиконання ними робіт по ремонту орендованих приміщень, на які було надано пільговий коефіцієнт при нарахуванні орендної плати. Для отримання несплачених коштів провести претензійно-позовну роботу з Орендарями та перерахувати кошти до відповідних бюджетів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні коштів бюджетами, шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130 -136 Кодексу законів про працю України. В подальшому у відповідності до Положення про Управління майном комунальної власності міста, яке затверджено рішенням 37 сесії Полтавської міської ради 5 скликання від 19.02.2009, здійснювати контроль за: утриманням приміщень комунальної власності (вбудованих, прибудованих, окремо розташованих та інші), які є предметом договору оренди з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та юридичними особами; оплатою за користуванням майном (в тому числі орендної плати та податку на додану вартість);
- у пункті 4 вимоги - забезпечити отримання фінансових ресурсів державним бюджетом в загальній сумі 11619,54 грн.. та місцевим бюджетом в загальній сумі 58097,73 грн.., яке виникло внаслідок припинення нарахування і сплати орендної плати орендарями за користування комунальним майном з моменту укладання договору купівлі-продажу приміщень до набуття за законом права власності на майно, з них:
- ФОП ОСОБА_10 по договору оренди № 118/6 від 27.10.2008 за період з 12.02.2010 по 21.02.2010 в загальній сумі 2052,45 грн. (до державного бюджету - 342,07 грн., до місцевого бюджету -1710,38 грн.);
- ТОВ "Інстал" по договору оренди № 60/1 від 12.10.2009 за період з 29.06.2010 по 18.08.2010 в загальній сумі 22020,33 грн. (до державного бюджету - 3670,05 грн., до місцевого бюджету - 18350,28 грн.);
- ЗАТ "Половки" по договору оренди № 456/1 від 14.07.1999 за період з 27.02.2010 по 08.04.2010 в загальній сумі 1111,69 грн. (до державного бюджету -185,28 грн., до місцевого бюджету - 926,41 грн);
- СПД ОСОБА_11 по договору оренди № 35/4 від 08.06.2005 за період з 13.08.2010 по 08.09.2010 в загальній сумі 860,98 грн. (до державного бюджету - 143,50 грн., до місцевого бюджету - 717,48 грн.);
- ПП "Дружба" по договору оренди № 1134/4 від 21.07.2010 за період з 22.05.2010 по 09.06.2010 в загальній сумі 459,35 грн. (до державного бюджету -76,56 грн., до місцевого бюджету - 382,79 грн.);
- СПД ОСОБА_12 по договору оренди № 55/2 від 02.06.2008 за період з 29.09.2009 по 19.10.2009 в загальній сумі 7052,83 грн. (до державного бюджету - 1175,47 грн., до місцевого бюджету - 5877,36 грн.);
- ПП ФОП ОСОБА_9 по договору оренди № 135/6 від 12.12.2008 за період з 13.10.2010 по 24.11.2010 в загальній сумі 1241,02 грн. (до державного бюджету - 206,84 грн., до місцевого бюджету - 1034,18 грн.);
- МІПІ "ЧІК" по договору оренди № 139/3 від 23.11.2007 за період з 27.11.2009 по 23.12.2009 в загальній сумі 1165,11 грн. (до державного бюджету -194,18 грн., до місцевого бюджету - 970,93 грн.);
-ПП ОСОБА_13 по договору оренди № 97/1 від 09.09.2008 за період з 21.03.2009 по 15.05.2009 в загальній сумі 4877,56 грн. (до державного бюджету - 812,93 грн., до місцевого бюджету - 4064,63 грн.);
-ПП "Меркурій 2000 М" по договору оренди № 83/1 від 03.08.2006 за період з 30.03.2010 по 13.04.2010 в загальній сумі 639,72 грн. (до державного бюджету -106,62 грн., до місцевого бюджету - 533,10 грн.);
-ТОВ ФК "Провізор" по договору оренди № 95/4 від 09.09.2008 за період з 26.01.2010 по 11.02.2010 в загальній сумі 374,40 грн. (до державного бюджету - 62,40 грн., до місцевого бюджету - 312,00 грн.);
- TQB ФК "Провізор" по договору оренди № 52/37 від 01.06.2007 за період з 17.06.2009 по 21.06.2009 в загальній сумі 3048,52 грн. (до державного бюджету - 508,09 грн., до місцевого бюджету - 2540,43 грн.);
- ТзОВ "АТБ - Інвест" по договору оренди № 102/6 від 25.09.2008 за період з 21.09.2009 по 24.09.2009 в загальній сумі 527,18 грн. (до державного бюджету - 87,86 грн., до місцевого бюджету - 439,32 грн.);
- ФОП ОСОБА_14 по договору оренди № 33/3 від 15.03.2001 за період з 29.07.2009 по 18.08.2009 в загальній сумі 269,46 грн. (до державного бюджету - 44,91 грн., до місцевого бюджету -224,55 грн.);
- ФОП ОСОБА_15 по договору оренди № 109/1 від 23.10.2007 за період з 01.01.2009 по 13.01.2009 в загальній сумі 1080,11 грн. (до державного бюджету -180,02 грн., до місцевого бюджету - 900,09 грн.);
- ПП ОСОБА_16 по договору оренди № 91/3 від 09.09.2008 за період з .11.2009 по 10.12.2009 в загальній сумі 761,73 грн. (до державного бюджету 26,95 грн., до місцевого бюджету - 634,78 грн.);
- ПП ОСОБА_8 по договору оренди № 1/7 від 09.01.2009 за період з .01.2010 по 18.03.2010 в загальній сумі 3610,62 грн. (до державного бюджету - 1,77 грн., до місцевого бюджету - 3008,85 грн.);
- Полтавська регіональна біржа нерухомості по договору оренди № 32/4 14.04.2007 за період з 14.08.2009 по 27.08.2009 в загальній сумі 231,42 грн. до державного бюджету - 38,57 грн., до місцевого бюджету - 192,85 грн.);
- ПНВП "Тех - Трейд" по договору оренди № 25/5 від 03.03.2008 за період з 23.07.2009 по 19.08.2009 в загальній сумі 698,67 грн. (до державного бюджету - 116,45 грн., до місцевого бюджету - 582,22 грн.);
- ТОВ ТД "Полагросервіс" по договору оренди № 61/17 від 26.04.2004 за період з 03.10.2008 по 27.10.2008 в загальній сумі 8967,22 грн. (до державного бюджету - 1494,54 грн., до місцевого бюджету - 7472,68 грн.);
- ПП ОСОБА_18 по договору оренди № 74/37 від 02.08.2007 за період з 12.2008 по 11.02.2009 в загальній сумі 6526,26 грн. (до державного бюджету - 87,71 грн., до місцевого бюджету - 5438,55 грн.);
- СПД ФО ОСОБА_7 по договору оренди № 68/15 від 14.07.2008 за період з 22.12.2009 по 17.01.2010 в загальній сумі 2140,64 грн. (до державного бюджету - 356,77 грн., до місцевого бюджету -1783,87 грн.).
Для отримання несплачених коштів провести претензійно-позовну роботу з Орендарями та перерахувати кошти до відповідних бюджетів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні коштів бюджетами, шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України. В подальшому дотримуватись вимог частини І статті 334 Цивільного кодексу України та статті 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" № 2171-ХП від 06.03.1992 в частині зобов'язання Орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі;
- у пункті 5 вимоги - приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень проводити у відповідності до вимог пункту 51 Закону України „Про Державну програму приватизації" № 1723-ІІІ від 18.05.2000.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що письмова вимога контрольно-ревізійної служби повинна містити лише зобов'язання усунути певні встановлені ревізією порушення законодавства, а не пропозицію щодо їх запобіганню у майбутньому.
Також судом першої інстанції зазначено, що конкретний спосіб приватизації певних об'єктів малої приватизації повинен визначатися органом, який затверджує їх переліки, а тому проведення Управлінням майном комунальної власності міста протягом 2009-2010 років приватизації 65 об'єктів комунальної власності міста відповідно до затверджених рішеннями сесії Полтавської міської ради Програм приватизації на 2009-2010 роки, шляхом викупу приміщень орендарями, є правомірним.
В акті № 06-21/95 від 15.03.2011 ревізором не конкретизовано нормативний акт, порушення вимог якого допущено позивачем та зумовило прийняття пункту 3 спірної вимоги, в тому числі, відсутнє посилання і на недотримання приписів Положення про порядок та умови надання пільг щодо орендної плати орендарями нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності міста.
Розрахунок заподіяних державному та місцевому бюджетам збитків проведений за весь період надання пільг без детального дослідження обставин та підстав невиконання ремонтних робіт та без врахування того, що у договорах оренди та додаткових угодах до них не передбачено жодних спеціальних умов, за яких відбувається надання пільг або їх скасування, та не визначений граничний строк проведення орендарем ремонту приміщення.
Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правильності обчислення збитків державному бюджету в загальній сумі 17892,53 грн. та місцевому бюджету в сумі 89462,63 грн.
Також судом першої інстанції зазначено, що одночасне існування договорів купівлі-продажу та оренди щодо одного й того об'єкту нерухомого майна між одними й тими ж особами не відповідає загальними засадам цивільного судочинства, а тому правові підстави для нарахування та сплати орендної плати за користування комунальним майном з моменту укладання договору купівлі-продажу приміщень до набуття права власності на майно відсутні.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4, 5 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області про усунення виявлених порушень № 16-06-3-14/2251 від 4 квітня 2011 року.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.
Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно визначена Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року.
У відповідності до п.7 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається, серед іншого, право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Зазначені положення деталізовані у п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, у відповідності до якого якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Пунктом 49 Порядку передбачено, що у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
З урахуванням системного аналізу зазначених норм колегія суддів зазначає, що у разі заподіяння матеріальної шкоди державі або підконтрольній установі діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю, державна контрольно-ревізійна служба пред'являє підконтрольній установі вимогу про відшкодування в позовному провадженні зазначеної шкоди за рахунок зазначених осіб.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
У відповідності до ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що письмова вимога контрольно-ревізійної служби повинна містити лише зобов'язання усунути певні встановлені ревізією порушення законодавства, а не пропозицію щодо їх запобіганню у майбутньому, з огляду на що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування пунктів 2, 5 вимоги КРУ колегія суддів вважає обґрунтованими.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що Управлінням майном комунальної власності міста протягом 2009-2010 років проведено приватизацію 65 об'єктів комунальної власності міста, класифікованих як об'єкти групи А, шляхом їх викупу орендарями.
Згідно з пунктом 48 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 № 1723-III, продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.
Відповідно до ч. 4 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація майна невеликих державних підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Частинами 1, 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
У пункті 2.1 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1998 № 1511, також вказано на те, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів малої приватизації, які перебувають, відповідно, у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності та підлягають: продажу на аукціоні; продажу за конкурсом; викупу.
Відповідно до пункту 30 частини 1 стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР такі питання як затвердження місцевих програм приватизації, переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що конкретний спосіб приватизації певних об'єктів малої приватизації повинен визначатися органом, який затверджує їх переліки, а тому проведення Управлінням майном комунальної власності міста протягом 2009-2010 років приватизації 65 об'єктів комунальної власності міста відповідно до затверджених рішеннями сесії Полтавської міської ради Програм приватизації на 2009-2010 роки, шляхом викупу приміщень орендарями, є правомірним.
Відносно висновків акту ревізії КРУ в Полтавській області № 06-21/95 від 15.03.2011 про порушення позивачем вимог статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 334, 345, 525 Цивільного кодексу України, статті 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо безпідставного припинення нарахування і сплати орендної плати за користування комунальним майном з моменту укладання договору купівлі-продажу приміщень до набуття права власності на майно 22-ма орендарями, що призвело до недоотримання доходів державним бюджетом в загальній сумі 11619,54 грн. та місцевим бюджетом в загальній сумі 58097,73 грн. (пункт 4 вимоги) колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря).
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, що приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу органу приватизації.
Пункт 7.10 договорів оренди також передбачає таку підставу припинення угоди як приватизацію об'єкта оренди.
Доводи суду першої інстанції про те, що одночасне існування договорів купівлі-продажу та оренди щодо одного й того об'єкту нерухомого майна між одними й тими ж особами не відповідають загальними засадам цивільного судочинства є обґрунтованими, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правові підстави для нарахування та сплати орендної плати за користування комунальним майном з моменту укладання договору купівлі-продажу приміщень до набуття права власності на майно відсутні.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині визнання протиправним та скасування пунктів 2, 4, 5 вимоги КРУ № 16-06-3-14/2251 від 04.04.2011 року суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування пункту 3 вимоги КРУ № 16-06-3-14/2251 від 04.04.2011 року з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 3 вимоги відповідачем приписано забезпечити отримання фінансових ресурсів державним бюджетом в загальній сумі 17892, 53 грн. та місцевим бюджетом в загальній сумі 89462,63 грн. шляхом стягнення з Орендарів, а саме з: підприємства "Полтава Капітал-Буд" за оренду приміщення по АДРЕСА_3, за період 01.01.2009 по 30.06.2009 (недоотримано: державним бюджетом - 3274,59 грн., місцевим бюджетом - 16372,94 грн.); фізичною особою -підприємцем ОСОБА_8 за оренду приміщення по АДРЕСА_2, за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 (недоотримано: державним бюджетом - 2128,98 грн., місцевим бюджетом -10644,89 грн.); фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 за оренду приміщення по АДРЕСА_1 за період з 01.03.2009 по 01.09.2009 (недоотримано: державним бюджетом - 12488,96 грн., місцевим бюджетом - 62444,80 грн.), що недоотримані внаслідок невиконання ними робіт по ремонту орендованих приміщень, на які було надано пільговий коефіцієнт при нарахуванні орендної плати.
Положенням про порядок та умови надання пільг щодо орендної плати орендарями нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності міста, затвердженим рішенням сімнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 09.08.2007, визначено Порядок та умови надання пільг щодо орендної плати (т. 1, а.с. 177).
Згідно з пунктом 2 цього Положення пільги при сплаті орендної плати надаються у таких випадках: а) якщо об'єкт оренди має важливе соціальне значення, сприяє забезпеченню мешканців окраїн міста продуктами харчування та товарами першої необхідності, то при розрахунку місячної орендної плати застосовується коефіцієнт 0,5 на весь термін оренди. Для отримання пільг орендар подає заяву та висновок відділу торгівлі міськвиконкому про соціальну важливість даного об'єкта оренди та доцільність надання пільги; б) якщо об'єкт потребує значних інвестиційних заходів щодо поліпшення його стану, а саме, внутрішнього та зовнішнього ремонту, необхідного для використання орендованого приміщення за призначенням. В залежності від важливості об'єкта стосовно збереження цілісності архітектурного ансамблю міста або його соціального значення пільги можуть надаватися із застосуванням коефіцієнту 0-0,5 до розміру місячної орендної плати.
Таким чином, колегія суддів зазначає про можливість встановлення орендарям пільги при сплаті орендної плати, серед іншого, у разі необхідності проведення орендарем ремонту орендованого приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході ревізії не підтверджено проведення орендарями - ПП «Полтава Капітал Буд», ФОП ОСОБА_8 та ПП ОСОБА_19, капітальних ремонтів орендованого приміщення, а тому колегія суддів дійшла висновку про необґрунтоване користування зазначеними орендарями пільгою при сплаті орендної плати, що призвело до заподіяння збитків державному бюджету в загальній сумі 17892,53 грн. та місцевому бюджету в сумі 89462,63 грн.
Крім того, колегія суддів зазначає, що, зазначені орендарі, отримавши відповідні пільги та не виконавши покладених на них обов'язків по ремонт приміщень, який був умовою надання відповідної пільги, завдали позивачеві збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року такі збитки стягнуто з ФОП ОСОБА_8, а рішенням господарського суду Полтавської області від 22.09.2011 року - з ПП «Полтава Капітал Буд».
У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування пункту 3 вимоги КРУ № 16-06-3-14/2251 від 04.04.2011 року, а тому рішення суду першої інстанції в зазначеній частині підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги КРУ № 16-06-3-14/2251 від 04.04.2011 року з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні зазначеної частини позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011р. по справі № 2а-1670/3685/11 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області про усунення виявлених порушень №16-06-3-14/2251 від 14 квітня 2011 року.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити Управлінню майном комунальної власності міста в задоволенні позовних вимог заявлених до Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області про усунення виявлених порушень №16-06-3-14/2251 від 14 квітня 2011 року .
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 р. по справі 2а-1670/3685/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис)
(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.
Повний текст постанови виготовлений 22.11.2011 р.