22 листопада 2011 р.Справа № 2а-12305/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі № 2а-12305/11/2070
за позовом Приватного підприємства "Сапсан" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування наказу та визнання дій неправомірними,
Позивач, Приватне підприємство "Сапсан" (надалі - ПП "Сапсан") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (надалі - відповідач) про скасування наказу та визнання дій неправомірними, в якому просив скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” від 18.08.2011 року №1763; визнати неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП “Сапсан” код ЄДРПОУ 31092608 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2011.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом суттєвих обставин по справі та на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ПП "Сапсан" зареєстровано як юридичну особу 10.07.2001 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 10.07.2001 року. Місц3езнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 61166Харків, вул.. Берестова, 14. Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова.
Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
На підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 18.08.2011 №1763 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «Сапсан» код ЄДРПОУ 31092608 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2011.
Результати перевірки оформлені актом від 19.08.2011 р. №3762/2305/31092608 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Сапсан» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2011».
Зазначений акт був отриманий ПП «Сапсан» поштою 07.09.2011 року.
Відповідно до висновків, викладених в акті, контролюючим органом встановлено порушення позивачем: ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про ПДВ», ст. 134, ст. 135, ст. 185-203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, ПП «Сапсан»за період з 01.10.2010 по 30.06.2011 р. завищено податкові зобов'язання та податковий кредит на загальну суму 21711522 грн. в т.ч. податкове зобов'язання завищено на загальну суму 21418619 грн. та податковий кредит - завищено у сум 292 903 грн.; ст.ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валового доходу на загальну суму 80 046 642 грн. та валові витрати - на загальну суму 79 995 075 грн.
Позивач, обґрунтовуючи вимоги позовної заяви та суд першої інстанції, задовольняючи позов, посилались на те, що контролюючим органом не дотримано приписи ст.. 73 Податкового кодексу України щодо складання та вручення запиту позивачу, а відтак і безпідставність прийняття наказу про проведення перевірки, а відповідно і протиправність дій суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст. 42, 73 Податкового кодексу України, колегія суддів відзначає, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту; 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків; 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу; 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 42 та ст. 73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.
З оглянутого в судовому засіданні оскаржуваного наказу про призначення перевірки, колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для призначення спірної перевірки було ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що запит ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вих. № 15990/10-23-53 від 21.07.2011р. був направлений відповідачем позивачу засобами спеціального зв'язку (а.с. 153-156). Вказаний запит не був отриманий позивачем, у зв'язку з чим повернутий відправнику з відміткою про неможливість вручення.
Слід відзначити, що правила листування з платником податків врегульовані ст. 42 Податкового кодексу України. Так, відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження у відповідності до норм Закону України «Про поштовий зв'язок», Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. № 270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від І2.07.2002р. № 139 «Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення» на адресу позивача не надсилав.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86 КАС України); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86 КАС України); суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86 КАС України).
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежність, як доказу, даних поштової кореспонденції спецзв'язку, яка була направлена на адресу позивача, оскільки в реєстрі відправлення не зазначено опис вкладення, незрозуміло чому відповідач користувався послугами саме Куп'янського пункту спецзв'язку Харківської області (а.с. 155).
Відтак є правильним висновок суду першої інстанції про те, що запит було складено податковим органом з порушенням приписів п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що в силу абз. 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді, а отже відсутність відповіді платника податків на письмовий запит податкового органу, що є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, в даному випадку не є підставою для винесення наказу для проведення перевірки з підстав наведених вище.
Виходячи з вище викладеного, наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 18.08.2011 року №1763 прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України.
Оскільки, перевірка була проведена ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі незаконного наказу, то дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є неправомірними.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Колегія суддів, погоджується з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі № 2-а-12305/11/2070 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі № 2а-12305/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >