11 листопада 2011 р.Справа № 2020/2а-6748/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.07.2011р. по справі № 2020/2а-6748/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
12.07.2011р. ОСОБА_1 надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку йому пенсій особи 1 категорії по інвалідності 3 групи у вигляді: державної - в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.06.2009р. та здійсненні довічних поточних виплат пенсій особи 1 категорії по інвалідності 3 групи у вигляді: державної - в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити йому перерахунок пенсій особи 1 категорії по інвалідності 3 групи у вигляді: державної - в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.06.2009р., встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з виплатою недоотриманих за результатом перерахунку сум ;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснювати йому довічні поточні виплати пенсій особи 1 категорії по інвалідності 3 групи у вигляді: державної - в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.07.2011р. зазначений позов за період з 01.06.2009р. по 11.01.2011р. залишено без розгляду.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.07.2011р. позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати державної та додатково пенсії ОСОБА_1 в розмірі меншому ніж встановлено ч.4 ст.54, ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12 січня 2011 року - незаконними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 12 січня 2011 року, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеногост.28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказаний перерахунок та виплати проводити з урахуванням фактично виплачених за цей період сум.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 9, 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства, на прийняття постанови без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування судом обставин справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги з 01.06.2009р.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, інвалідами 3 групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення та виплату йому пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів вважає безпідставними вимоги апеляційної скарги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому основну та додаткову пенсію за період з 01.06.2009р. по 11.01.2011р., оскільки ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.07.2011р. позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за період з 01.06.2009р. по 11.01.2011р., залишено без розгляду. Оскаржуваною постановою зазначені позовні вимоги не вирішувались, а тому не можуть розглядатися судом апеляційної інстанції в межах перегляду цього рішення.
При цьому, переглядаючи постанову суду першої інстанції, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.06.2009р. по 11.01.2011р., оскільки вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії були залишені без розгляду ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.07.2011р. та розглянуті при перегляді цієї ухвали в апеляційному порядку.
Отже, переглянувши постанову суду першої в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.07.2011р. по справі № 2020/2а-6748/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис)
(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.
< повний текст >