Справа № 0827/2-3330/11
Пр. № 2/827/128/2012
12 березня 2012 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого -судді Щасливої О.В.,
при секретарі Морозової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернулося з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним сторонами 29 вересня 2006 року.
В позові зазначено, що відповідно до кредитного договору без номеру від 29.09.2006 року відповідач отримав кредит в сумі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою 30 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що співпадає з закінченням строку дії картки. В силу умов укладеного договору він складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. Вже 8 вересня 2009 року відповідач прострочив виконання зобов'язання. Оскільки відповідач і в подальшому неналежним чином виконував зобов'язання за договором, на момент розгляду справи судом виникла заборгованість в сумі 30562 грн. 02 коп., з яких 14971 грн. 47 коп. складає заборгованість за кредитом, 13159 грн. 03 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. -фіксована частина штрафу, 1431 грн. 52 коп. процентна складова штрафу, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Крім зазначеної суми, позивач просить стягнути з відповідача видатки по сплаті судового збору в сумі 305 грн. 62 коп. та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача просить про задоволення позову.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що його довіритель, отримуючи платіжну картку, за допомогою якої мав намір розраховуватися за отримання матеріальних цінностей та послуг, не вважав, що укладає з фінансовою установою кредитний договір, а тому не був обізнаний про його істотні умови. Про розмір процентної ставки, штрафні санкції він дізнався з отриманням копії позову. При відкритті рахунку співробітники банку лише роз'яснили йому його право користуватися наявними на рахунку коштами з обов'язковим поверненням їх через касу банку протягом 60 днів після здійснення платежу. З умовами надання банківських послуг та правилами користування платіжною карткою його не знайомили, текст цих документів відповідач не підписував. Оскільки договір за своїми етимологією та значенням є домовленістю сторін про взаємні права та обов'язки, між тим ОСОБА_1 не мав наміру укладати кредитний договір, тим більше не був обізнаний з його умовами, а з заява про отримання кредитної картки не містить істотних умов договору, просить про відмову у задоволенні позову. Крім наведених тверджень, зазначає, що за умови отримання ОСОБА_1 кредиту до правовідносин, які виникли, треба застосовувати правила Закону України «Про захист прав споживачів», а в порушення законодавства про захист прав споживачів банківська установа не проінформувала відповідача у письмовій формі про істотні умови кредитування.
На підставі викладеного просить про залишення позову без задоволення.
Вислухавши осіб, які беруть участь в справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 29 вересня 2006 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг (а. с. 9-10), уклали кредитний договір без номера шляхом відкриття поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у 15000 грн. з базовою відсотковою ставкою в місяць 2,5 відсотки з розрахунку 360 днів на рік (а. с. 8). Станом на 31 серпня 2011 року у позичальника за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 30562 грн. 02 коп., з яких14971 грн. 47 коп. складає заборгованість за кредитом, 13159 грн. 03 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. -фіксована частина штрафу, 1431 грн. 52 коп. процентна складова штрафу (а. с. 4-7). З умов та правил надання банківських послуг випливає (а. с. 9), що форму договору, що укладається, становлять заява позичальника, пам'ятка клієнта, умови та правила надання банківських послуг тарифи.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вирішуючи позов на користь позивача, суд виходить з того, що сторони уклали договір кредитування, суть якого полягає у відкритті відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у 15000 грн. та сплатою 2,5 процентів в місяць з розрахунку 360 днів на рік, що підтверджується наданими суду письмовими фактичними даними.
В силу ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вирішуючи доводи представника відповідача про те, що його довіритель не укладав договору кредитування, а лише підписав заяву на отримання кредитної карти, суд вважає, що сторони, діючи добровільно, уклали договір приєднання, умови якого викладені в «Правилах надання банківських послуг», що є невід'ємною частиною договору.
Про добровільність дій позивача та його обізнаність про умови кредитування свідчить його підпис в графі заяви, в якій він від першої особи констатує те, що ознайомлений і погоджується з умовами надання банківських послуг (а. с. 8, зворотний бік), а з пункту 6.5. «Умов та правил надання банківських послуг»випливає, що клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, сплачувати комісії, тому суд знаходить неспроможними твердження представника позивача про те, що його довіритель не був проінформований про укладення договору і його істотні умови.
На обізнаність про розмір відсоткової ставки вказує посилання в заяві, як вже зазначено, підписаній позичальником, що базова процентна ставка за кредитним лімітом становить 2,5 % в місяць, що шляхом арифметичної операції множення становить 30 % на рік (2,5 % х 12 місяців).
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Про домовленість сторін щодо сплати неустойки свідчить п. 8.6 «Правил надання банківських послуг», з якого випливає, що за порушення позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань він зобов'язаний сплатити банку штраф у сумі 500 грн. та 5 % від ціни позову, що переконує суд і в ґрунтовності вимог про стягнення фіксованої частини штрафу та його відсоткової складової.
Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов'язань за ним, тому не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.
Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд враховує наявність передбачених договором зобов'язань, наданий позивачем розрахунок, який не спростований представником відповідача, оскільки його позиція зводилась по повного невизнання позову, керується принципами диспозитивності та змагальності цивільного судочинства.
За правилами цивільного процесуального судочинства стягненню з відповідача на користь позивача належать і попередньо понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 611, 627, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»30562 грн. 02 коп. заборгованості за кредитним договором, що підлягають перерахуванню на рахунок № 290928290031111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, 305 грн. 62 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя О.В. Щаслива