15 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/4965/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.
представників: позивача - Ковальової Ю. В., відповідача - Єрьоменка Д. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Донецька залізниця" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі № 2а-1870/4965/11
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"
до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про визнання нечинною постанови, -
Позивач - Державне підприємство «Донецька залізниця» - звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України з вимогою визнати нечинною Постанову Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління № 18 від 30.06.2011 року про порушення, пов'язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень та накладення штрафу на Державне підприємство «Донецька залізниця» у розмірі 8500 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Донецька залізниця» - до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання нечинною постанови від 30.06.2011 року № 18 про накладення штрафу в сумі 8500 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та визнати недійсною Постанову № 18 від 30.06.2011 року про правопорушення, пов'язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме Закону України «Про прикордонний контроль», ст. 1 Закону України « Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби "Зернове" Сумського прикордонного загону складений протокол від 13.06.2011 року №99530132 про правопорушення, пов'язане зі здісненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, яким встановлено, що 13.06.2011 року під час здійснення прикордонного контролю потягу №347 сполученням "Санкт - Петербург - Маріуполь" в вагоні №04 виявлено громадянина Таджикистану ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який для паспортного контролю пред'явив внутрішній паспорт громадянина Таджикистану №НОМЕР_1, виданого 12.01.2011 року, чим Державним підприємством "Донецька залізниця" скоєно правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Сумським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України винесена постанова від 30.06.2011 року №18 про правопорушення, пов'язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на Державне підприємство "Донецька залізниця" накладений штраф в розмірі 8500 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з визначеного Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" обов'язку перевізника перед початком міжнародного пасажирського перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про прикордонний контроль», уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: 1) наявності в нього дійсного паспортного документа; 2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; 3) наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; 4) підтвердження мети запланованого перебування; 5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про прикордонний контроль», під час в'їзду на територію України іноземців чи осіб без громадянства процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства для перевірки виконання іноземцем або особою без громадянства вимог щодо строку перебування на території України.
Як встановлено матеріалами справи, 13.06.2011 року громадянин Таджикистану ОСОБА_5 намагався в'їхати з території Росії на територію України потягом №347 сполученням "Санкт-Петербург - Маріуполь" та пред'явив для паспортного контролю внутрішній паспорт громадянина Таджикистану №НОМЕР_1, виданий 12.01.2011 року.
Відповідно до п.2 додатку до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про взаємні поїздки громадян, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N 1277 від 29.08.2002р., дійсними документами для в'їзду та виїзду за кордон у розумінні цієї Угоди для громадян Республіки Таджикистан є: дипломатичний паспорт Республіки Таджикистан; службовий паспорт Республіки Таджикистан: загальногромадянський закордонний паспорт Республіки Таджикистан; паспорт громадянина Республіки Таджикистан; свідоцтво про народження (для дітей, що які не досягли 6 років); дипломатичні, службові і загальногромадянські закордонні паспорти: зразка колишнього СРСР із записом або відміткою про громадянство Республіки Таджикистан тільки для повернення в Республіку Таджикистан (до 1 квітня 2003 року посвідчення члена екіпажу повітряного судна (під час проходження в складі екіпажу): посвідчення для повернення в Республіку Таджикистан (тільки для повернення в Республіку Таджикистан).
Пунктом 3 Примітки до Додатку до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Таджикистан про взаємні поїздки громадян передбачено, що документи, зазначені в пунктах 1.8, 2.4 і 2.5 цього Додатка, будуть застосовуватися для в'їзду-виїзду, прямування транзитом і перебування на території держави іншої Сторони до 31 грудня 2001 року.
Документом, зазначеним у п. 2.4 Додатку, є паспорт громадянина Республіки Таджикистан.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 1січня 2002 року дійсними документами для в'їзду на територію України для громадян Республіки Таджикистан є загальногромадянський закордонний паспорт Республіки Таджикистан замість паспорту громадянина Республіки Таджикистан .
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України ''Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Отже, Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, у відповідності до вимог ст. ст. 1,2 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", обґрунтовано виніс постанову і притягнув до відповідальності Державне підприємство "Донецька залізниця".
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Донецька залізниця" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання невинною постанови від 30.06.2011 року №18 про накладення штрафу в сумі 8500грн.
Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі № 2а-1870/4965/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис)
(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2011 р.