ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-27/1497-201228.02.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Біо мед скло»
до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго»
про стягнення 51 006, 17 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 07.02.2012 року;
від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 28.12.2011 року.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Біо мед скло»до Закритого акціонерного товариства «Укргаз-енерго»про стягнення 51 006, 17 грн., що складається із стягнутих з позивача у судовому порядку 50 267, 49 грн. боргу за транспортування природного газу, 502, 68 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.02.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2012 року подав витребувані судом документи, вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.02.2012 року подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечував
Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Укргаз-енерго», за договором постачальник, та Відкритим акціонерним товариством «Біо мед скло»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Біо мед скло»), за договором покупець, було укладено договір № 168/77/Х-08 на постачання природного газу, надалі договір, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 4 укладених між сторонами у подальшому додаткових угод до договору № 2 від 28.03.2008 року, № 3 від 25.04.2008 року та № 4 від 22.05.2008 року, до ціни на газ включається вартість витрат постачальника на оплату послуг газотранспортного та газоподільних підприємств з транспортування та розподілу газу магістральними та розподільними трубопроводами до пунктів приймання-передачі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до умов договору здійснив розрахунок з відповідачем за поставлений у квітні-червні 2008 року природний газ.
Посилаючись на те, що оскілки відповідно до додаткових угод до договору, до ціни на газ включається вартість витрат постачальника на оплату послуг газотранспортного та газоподільних підприємств з транспортування газу, позивач вважає, що відповідач (постачальник) зобов'язаний був після отримання коштів за договором від позивача здійснювати розрахунок з Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за транспортування природного газу.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так позивач вказує, що невиконання відповідачем розрахунку з Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за послуги з транспортування природного газу спричинило звернення останнього до Господарського суду Житомирської області з вимогами про стягнення з ПАТ «Біо мед скло» заборгованості за транспортування природного газу у розмірі 50 267, 49 грн.
З позовних матеріалів вбачається, що 19.07.2011 року Господарським судом Житомирської області було прийнято рішення по справі № 11/5007/45/11 за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства «Біо мед скло», про стягнення заборгованості за транспортування природного газу у розмірі 50 267, 49 грн. Зазначене рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року та Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2011 року.
Дослідивши зміст договору № 168/77/Х-08 від 29.02.2008 року суд зазначає, що в даному договорі сторонами не встановлено конкретних газотранспортних чи газоподільних підприємств, вартість послуг яких включається до витрат постачальника за договором.
Положеннями договору також не передбачено здійснення позивачем розрахунків із ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»за транспортування природного газу шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства відповідача.
Так судом встановлено, що з договору № 168/77/Х-08 від 29.02.2008 року не виникає жодних правовідносин ані між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та відповідачем ані між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та позивачем.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За договором № 168/77/Х-08 від 29.02.2008 року постачальник (відповідач) зобов'язаний передати у власність покупцю (позивачу), а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, передбаченому договором.
Поряд з цим, договором не встановлений обов'язок здійснення постачальником виплат на користь ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», а також обов'язок компенсації покупцю витрат останнього у разі звернення до нього третіх осіб з вимогами щодо оплати послуг за транспортування природного газу, тому позивач невірно обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем договірних зобов'язань.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 того ж Кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У зв'язку із тим, що позивачем не доведено факту порушення його прав відповідачем, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Згідно положень ст. 49 ГПК України, при відмові в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволені позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання: 07.03.2012 р.