ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-41/1857-201212.03.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Крайзель -Будівельні матеріали»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна комерційна фірма «Фасад-Майстер»
Простягнення 17 786,74 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № 6/03-1 від 05.03.2012 р.;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крайзель -будівельні матеріали» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна комерційна фірма «Фасад-Майстер»про стягнення 17 786,74 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений товар відповідно до видаткової накладної наявної в матеріалах справи.
Ухвалою від 20.02.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.03.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2012 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
В судове засідання 12.03.2012 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.03.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 17 786,74 грн., що засвідчується видатковою накладною № РН-0001178 від 15.08.2008 року та довіреністю № 15 від 15.08.2008 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей за рахунком фактурою № СФ-0001143 від 15.08.2008 р.
У видатковій накладній № РН-0001178 від 15.08.2008 року є посилання на рахунок-фактуру № СФ-0001143 від 15.08.2008 р., тобто вимогу про сплату поставленої продукції відповідачем було отримано.
Згідно вимог статті 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був оплатити поставлений товар у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, проте відповідач вартість поставленої продукції згідно видаткової накладної № РН-0001178 від 15.08.2008 року та рахунку-фактури № СФ-0001143 від 15.08.2008 р. не сплатив, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 17 786,74 грн.
Крім того, позивачем 03.03.2012 р. було напралено на адресу відповідача лист-вимогу № 1/03-2012 від 02.03.2012 р. про погашення існуючої заборгованості протягом трьох банківських днів, проте вищезазначена вимоги також залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 786,74 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 17 786,74 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна комерційна фірма «Фасад-Майстер»(місцезнаходження: 03141, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Заболотного, буд. 15, код ЄДРПОУ 35791398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крайзель - будівельні матеріали»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р-н, вул. Л. Первомайського, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 32917949) 17 786 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість ) грн. 74 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
15.03.2012 року
Суддя О.М. Спичак