Справа № 1-372/11
Провадження № 1/711/97/2012
24 лютого 2012 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді Гримут В.І
при секретарі Тиводар В.І.
з участю прокурора Рошинець В.А.
потерпілих ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, раніше судимого, вироками Тячівського районного суду від 29.04.1998 р. за ст.ст. 215-3 ч. 3, 142 ч. 2 КК України 1960 р. на 7 років позбавлення волі, від 12.01.2005 р. за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі, у злочинах передбачених ст. 185 ч. 2, 3, ст. 395 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, судимого вироком Тячівського районного суду від 21.04.2005 р., за ч. 3 ст. 152 КК України, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 07.07.2005 р. міру покарання було визначено у виді 4-х років позбавлення волі, у злочинах передбачених ст.ст. 122 ч. 1, 185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, судимого вироками Тячівського районного суду від 19.01.2000 року за ст.ст. 81 ч. 3, 140 ч. 2 КК України 1960 р. на 4 роки позбавлення волі, від 17.08.2009 р. за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженку с. Славенка, Приморського краю Російської Федерації, мешканку АДРЕСА_4, зареєстровану в АДРЕСА_5, громадянку України, має середню-спеціальну освіту, не одружену, раніше судиму, вироком Тячівського районного суду від 03.06.2011 р. за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та мешканця АДРЕСА_6, зареєстрованого в АДРЕСА_7, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше судимого вироками Тячівського районного суду від 05.07.1999 р. за ст.ст. 81 ч. 3, 208 КК України 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, від 11.11.1999 р. за ст. 141 ч. 1 КК України 1960 р. на 4 роки позбавлення волі, від 07.12.2004 р. за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, від 17.11.2006 р. за ст. 395 КК України на 1 місяць арешту, від 16.11.2010 р. за ст. 296 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, від 03.06.2011 р. за ст. 186 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, усіх трьох у злочинах передбачених ст. 185 ч. 3 КК України,
10.02.2010 р., приблизно о 10 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_6, умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, зі 124-го км. перегону Тересва-Солотвино Львівської залізниці, вчинив крадіжку 15-ти штук металевих жолобів та 9-ти штук металевих опор до них, загальною вагою 255 кг., чим спричинив відділу прикордонної служби «Тячів» Мукачівського прикордонного загону матеріальну шкоду на загальну суму 135.15 грв.
В середині квітня 2011 р., вночі, підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, попередньо змовившись між собою та розподіливши ролі, таємно, умисно, з метою заволодіння чужим майном, з літньої кухні дворогосподарства АДРЕСА_8, що належить ОСОБА_1, вчинили крадіжку 5-ти пляшок горілки марки «Франківська», ємкістю 0.5 л. та вартістю 24 грв. кожна, загальною вартістю 120 грв., одну пляшку горілки марки «Медов», ємкістю 0.5 л. та вартістю 24.5 грв., одну пляшку тризіркового коняку «Грінвіч», ємкістю 0.5 л. вартістю 30 грв., 5 жерстяних банок шпротів «Море», ємкістю 150 гр. вартістю 7.5 грв. кожна, загальною вартістю 37.5 грв., дві пачки прального порошку », вагою 450 гр. та вартістю 8.5 грв. кожна, загальною вартістю 17 грв., бувший у використанні електрочайник марки «Євротек», ємкістю 1 л. вартістю 80 грв. При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 через вікно проникли у приміщення та передали викрадені речі ОСОБА_8, який знаходився під вікном на подвір'ї. Своїми діями підсудні спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 309 грв.
Тієї ж ночі, ОСОБА_6, таємно, умисно, з метою заволодіння чужим майном, попередньо домовившись з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вчинили крадіжку з будинку АДРЕСА_8, який належить ОСОБА_1 за наступних обставин. Приблизно о 2-й годині, розподіливши між собою ролі та узгодивши свої дії, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вони пішли до будинку ОСОБА_1. Згідно досягнутої домовленості, ОСОБА_9 залишилася на вулиці на сторожі, ОСОБА_8 став під вікном будинку, а ОСОБА_6 через вікно проник у будинок звідки викрав однин килим розміром 2 x 5 м., вартістю 304 грв., три паласи розмірами 2 x 3 м. вартістю 380 грв. кожний, загальною вартістю 1140 грв., однин килим розміром 2.2 х 3.5 м. вартістю 304грв., по одній тюлі розміром 0.6 х 0.5 м. вартістю 7.3 грв., розміром 1 х 0.6 м. вартістю 10.9 грв., розміром 2 х 2.5 м. вартістю 121.6 грв., розміром 2 х 2.3 м. вартістю 83.9 грв., розміром 2 x 2.4 м. вартістю 102.1 грв., розміром 2 x 2 м. вартістю 97.3 грв., розміром 0.5 х 0.6 м. вартістю 7.9 грв., розміром 2 х 2.5 вартістю 121.6 грв., відрізи матерії розміром 5 х 0.5 м. вартістю 93.31 грв., розміром 2 х 0.6 м. вартістю 33.5 грв., розміром 1.5 х 0.7 м. вартістю 16 грв., розміром 2.5 х 1 м. вартістю 93.1 грв., розміром 0.7 х 2 м. вартістю 74.5 грв., двох відрізків матерії розміром 3 х 1 м. вартістю 111.7 грв. кожен, загальною вартістю 223.4 грв. Викрадені речі він через вікно передавав ОСОБА_8, а той передавав ОСОБА_9, яка складала їх біля металевого контейнера, що знаходився неподалік будинку. Своїми діями підсудні спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2834 грв.
17.05.2011 року, приблизно о 22-й год., підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_9, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, попередньо домовившись між собою, таємно, умисно, з метою викрадення чужого майна, проникли в підвальне приміщення будинку АДРЕСА_8, що належить ОСОБА_1, звідки викрали пластикову бочку з вином вартістю 710 грв., яка належала потерпілій ОСОБА_2, чим завдали їй матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 26.06.2011 р., приблизно в 11.20 год., у будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки, наніс ОСОБА_3 один удар рукою затиснутою в кулак в ліву частину обличчя, від якого той упав на підлогу. Після цього, підсудний наніс потерпілому ще один удар ногою в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав перелом гілки нижньої щелепи зліва без зміщення.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів передбачених ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України визнав повністю, у вчинені злочину передбаченого ст. 395 КК України -не визнав. Показав, що 10.02.2011 року, приблизно о 10.00 год., йдучи вздовж залізничної колії, яка сполучає смт. Тересва з с. Грушево, побачив на металеві опори та металеві жолоби. Руками та ногами він почав від'єднувати жолоби один від одного, знімати їх з металевих опор та складати біля насипу залізничної колії. Потім руками витягнув із землі опори, на яких тримались зняті ним жолоби та склав їх на купу, а потім переніс через залізничну колію до автомобільної дороги, де складав біля металевого контейнера. Викрадений метал мав намір здати у пункт прийому металобрухту. Після цього до нього підійшов дільничний інспектор, який його затримав. У середині квітня, точної дати не пам'ятає, ввечері, вони разом з ОСОБА_8 пішли додому до ОСОБА_10, де вживали спиртне. Під час розмови вирішили піти до будинку по АДРЕСА_8, щоб подивитися, що можна звідти викрасти. Приблизно о 23-й год, вони підійшли до будинку. ОСОБА_8 залишився чекати на вулиці, а він та ОСОБА_10, відчинивши вікно, проникли у літню кухню звідки викрали дві упаковки прального порошку «Gala», п'ять консервних банок шпротів, кілька пляшок горілки, та електрочайник. Потім вони склали викрадене у мішок, який знайшли у кухні і він передав його ОСОБА_8 Далі вони втрьох пішли додому до ОСОБА_10 де вживали викрадену горілку. Через деякий час він та ОСОБА_8 пішли до нього додому де разом з його співмешканкою ОСОБА_9 випили одну пляшку горілки і домовилися ще раз піти до будинку з якого викрали горілку, так як він бачив, що там є килими та паласи. Приблизно о 2-й год. вони втрьох прийшли до того будинку і він з ОСОБА_8 зайшли у двір, а ОСОБА_9 залишилася на вулиці та слідкувала щоб їх ніхто не побачив. Через вікно він проник у будинок та почав подавати через нього ОСОБА_8, який стояв під ним надворі, скручені килими та паласи, тюль на вікна та відрізи матерії. ОСОБА_8 у свою чергу подавав їх ОСОБА_9, яка складала речі біля металевого контейнера, що знаходився неподалік. Потім він виліз з будинку і вони пішли на вулицю, де ОСОБА_8 зателефонував комусь зі свого мобільного телефона. Через декілька хвилин під'їхав автомобіль, водій якого забрав у ОСОБА_8 килими. ОСОБА_8 сказав їм, що продав чотири килими, а гроші за них принесуть завтра. Відрізи матерії та один килим він з ОСОБА_9 поніс до себе додому, а ОСОБА_8 забрав тюль. 17.05.2011 року, він з ОСОБА_9 прийшли у будинок ОСОБА_3 і під час розмови у нього виникла думка піти до будинку ОСОБА_1 та викрасти з підвального приміщення бочку з вином. ОСОБА_7 пішов з ними, але йти викрадати вино відмовився і залишився чекати їх на вулиці. Ні він, ні ОСОБА_9 не просили ОСОБА_3 бути на сторожі, так як той залишився досить далеко від будинку. Тоді він разом з ОСОБА_9 пішли на територію дворогосподарства АДРЕСА_8 та зайшли всередину підвального приміщення звідки винесли 50-ти літрову бочку з вином. Йдучи по вулиці вони зустріли ОСОБА_3 і той побачивши, що бочка досить важка пішов до себе додому та привіз візок на якому вони відвезли бочку до нього. Від адміністративного нагляду він не ухилявся. У період з 19.05. по 24.05.2011 р. нікуди не виїжджав. Вдень працював по найму, а вночі був вдома. Працівники міліції, у цей період до нього додому ввечері не приходили. У вчинених злочинах розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали повністю. У судовому засіданні дали показання аналогічні показанням ОСОБА_6 Крім того ОСОБА_9 показала, що під час викрадення вина ОСОБА_7 участі у крадіжці не приймав і ніхто не просив його стояти на сторожі. Чому слідчий у протоколі так виклав її показання їй не відомо.
Підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК не визнав. Показав, що 17.05.2011 р. до нього додому прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Під час розмови ОСОБА_6 запропонував викрасти вино з будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_8. Він пішов з ними, але йти вчиняти крадіжку відмовився і залишився чекати на вулиці приблизно за 120 м. від будинку. Через деякий час ОСОБА_6 та ОСОБА_9 повернулися і принесли бочку з вином. Побачивши що бочка важка він пішов додому за візком, і вони відвезли бочку до нього додому. Ніхто не просив його стояти на сторожі. У нього вдома вони випили по три стакани вина та лягли спати. Зранку, коли він прокинувся, бочки з вином уже не було. Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України визнав повністю. Показав, що 26.06.2011 р., приблизно в 11.20 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння прийшов у будинок АДРЕСА_2, де проживає разом зі своїм дядьком ОСОБА_3 Під час розмови між ними виникла сварка у процесі якої він, рукою, наніс ОСОБА_3 удар по обличчю, від якого той упав на підлогу. Після цього наніс йому ще один удар ногою по обличчю та пішов до своєї кімнати.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів передбачених ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України та ОСОБА_3 вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доведена повністю. Це стверджується наступними доказами.
Так потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що є власником будинку з літньою кухнею по АДРЕСА_8, в якому не проживає, а час від часу навідується в нього та зберігає там деякі речі. 18.05.2011 р. він зі своєю дружиною ОСОБА_11 прийшли до цього будинку та виявили відсутність п'яти килимів, що були скручені та складені під стіною, а також кількох кусків тюлі та відрізів матерії, які були складені в шафі. Пішовши до літньої , що розташована поряд з будинком, виявили відсутність шість пляшок горілки та однієї пляшки коняку, які знаходилися на полиці в серванті. На кухні виявив відсутність п'яти жерстяних банок шпротів, двох упаковок прального порошку та бувшого у використанні електрочайника. Крім того побачив, що з підвального приміщення викрадено 50-ти літрову пластикову бочку з вином, що належали ОСОБА_2 Претензій до підсудних немає та просить суд не карати їх суворо.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_8, який належить ОСОБА_12, вона зберігала домашнє вино, яке знаходилося у 50-ти літровій пластиковій бочці. 18.05.2011 р. ОСОБА_1 повідомив їй що її вино з підвального приміщення його будинку викрали. Претензій до підсудних не має та просить суд не карати їх суворо.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що проживає разом з своїм племінником ОСОБА_7 у будинку АДРЕСА_2. 26.06.2011 р. приблизно об 11-й 20 год. він знаходився вдома і до нього в кімнату, у нетверезому стані, зайшов ОСОБА_7, який під час сварки з ним, несподівано вдарив його рукою стиснутою в кулак по лівій частинні обличчя. Від удару він упав на підлогу де ОСОБА_7 наніс йому один удар по обличчю ногою. Претензій до підсудного не має та просить суд не карати його суворо.
Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що 10.02.2010 р. приблизно о 14-й год. він ішов у бік с. Грушево. Неподалік від автомобільної дороги, на залізничній колії, побачив ОСОБА_6 Біля контейнера, який знаходився неподалік, бачив металеві конструкції складені на купу.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що 10.02.2010 р. він зустрів ОСОБА_6 на залізничній колії в смт. Тересва та підійшовши до нього побачив що той складав біля контейнера металеві конструкції.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що працює на посаді дільничного інспектора Тячівського РВ УМВС на території смт. Тересва та с. Крива. 10.02.2011 р., приблизно о 15 год., об'їжджаючи територію смт. Тересва та рухаючись у напрямку с. Грушево, біля ринку, на залізничній колії, побачив ОСОБА_6, який тримав у руках металеві конструкції. На його питання ОСОБА_6 відповів що збирав металеві конструкції з наміром продати їх як металобрухт. З приводу здійснення адміністративного контролю над ОСОБА_6 пояснив, що на протязі п'яти днів з 19.05. по 24.05.2011 р. він разом з дільничним Бонка навідувались додому до підсудного, але жодного разу не заставали його. Ним відбиралось пояснення від ОСОБА_9 з приводу місця знаходження ОСОБА_6, але остання казала, що не знає де той знаходиться. Також з цього приводу допитувалася ОСОБА_16
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що працює в ЛВ на ст. Чоп на посаді о/у СКР ЛПМ на ст. Тересва. 12.02.2011 р. ним було складено протокол усної заяви по факту крадіжки 15-ти штук металевих жолобів та 9-ти штук металевих опор, загальною вагою 255 кг., на 124-му км. перегону Тересва -Солотвино Львівської залізниці. Він зателефонував оперативному черговому ЛВ на ст. Королево, щоб зареєструвати даний випадок в ЖРЗПЗ, але той повідомив, що даний факт вже зареєстрований.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні дала пояснення аналогічні поясненням потерпілого ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показала, що в середині квітня 2011-го р. її чоловік ОСОБА_19 розповів їй що ОСОБА_8 запропонував йому придбати килими. Через деякий час, приблизно о 4-й годині, ОСОБА_8 зателефонував на мобільний телефон чоловіка та повідомив, що чекає на вулиці Возз'єднання в смт. Тересва з килимами, за якими потрібно приїхати негайно, так як він терміново кудись виїжджає. Вони з чоловіком на автомобілі поїхали на вулицю Возз'єднання, де зустрілися з ОСОБА_8, який продав їм чотири килими, за два з яких вони заплатили 200 грв., а решту обіцяли віддати потім. Три килими залишили собі, а один віддали в рахунок боргу ОСОБА_20 19.05.2011 р. до них додому прийшли працівники міліції, які повідомили, що куплені ними килими крадені.
Свідок ОСОБА_21 суду показала, що є матір'ю ОСОБА_8 з яким проживає в одному будинку по АДРЕСА_3. В поліетиленовому пакеті, який знаходився в її будинку вона бачила куски тюлі. До неї додому приходили працівники міліції, які питали про тюль, яку її син приніс додому. На вимогу працівників міліції вона добровільно видала їм пакет, в якому знаходилася тюль та до цього не знала, що вказаний пакет приніс її син.
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показала, що вона пам'ятає випадки коли один або два рази, у денний час, до неї підходив дільничний інспектор і розпитував про ОСОБА_6. Точно пам'ятає, що у нічний час про нього її ніхто жодного разу не питав.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з будинком ОСОБА_3 26.06.2006 р., приблизно об 11-й год., знаходилася у будинку ОСОБА_3 та чула, як хтось кричав від болю та гуркіт від падіння на підлогу. Як ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_3 вона не бачила. Наступного дня вона спитала у потерпілого, що трапилося, на що той відповів, що його вдарив ОСОБА_7
Показаннями свідка ОСОБА_20 даними ним на досудовому слідстві та оголошеними у судовому засіданні у зв'язку з його неявкою стверджено, що в середині квітня 2011-го року, перед Пасхою, він прийшов до ОСОБА_19, який проживає в АДРЕСА_9. Під час розмови ОСОБА_19 сказав йому що вчора придбав килими, і так як він винен йому гроші, запропонував взяти в рахунок боргу один килим. На його пропозицію він погодився та взяв килим жовтого кольору, розміром 2 х 3 м., який відніс до себе додому. 19.05.2011 р. до нього додому прийшли працівники міліції та повідомили, що придбаний ним у ОСОБА_19 килим крадений (а.с. 229-231, т. 2).
З протоколу огляду місця події, план-схеми та фототаблиці до нього від 10.02.2011 р. вбачається, що місцем огляду є ділянка залізничного полотна в с. Грушево довжиною 20 м. і шириною 15 м. та території з обох сторін залізничного полотна. Даний відрізок полотна являє собою частину залізничної дороги, що проходить в напрямку державного кордону України з Румунією. Зліва від залізничної колії на відстані 1.5 м. знаходяться металеві жолоби призначені для прокладання кабелю довжиною 10 м., решта частина відсутня. Над оглянутою частиною колії знаходиться металева конструкція. Справа та зліва територія, що прилягає до колії, огороджена металевою огорожею висотою 2.5 м., за якою на відстані 3 м. розташована колія, за якою йде спуск, знизу якого знаходиться фотореле. На відстані 15 м. від фотореле знаходяться жолоби для прокладання кабелю, виготовлені з матеріалу схожого на металеву жерсть П-образної форми та металеві Т-образні тримачі. Даний металобрухт було вилучено та зважено (а.с. 9-14, т. 1).
Протоколом зважування від 10.02.2011 р. стверджено, що металеві жолоби та металеві опори до них важать 255 кг. (а.с. 8, т. 1).
Довідкою відділу прикордонної служби «Тячів»№ 71 від 16.02.2011 р. стверджено, що сума оцінки нанесених збитків викраденого металобрухту в кількості 255 кг., який знаходиться на балансі відділу прикордонної служби «Тячів»(пункт пропуску «Тересва»), станом на 10.02.2011 р. за 1 кг. становить 53 коп., загальною сумою 135.15 грв. (а.с. 27, т. 1).
З протоколу огляду та ілюстративної таблиці до нього від 18.05.2011 р. вбачається, що місцем огляду є дворогосподарство АДРЕСА_8, на території якого знаходиться одноповерховий будинок та літня кухня (а.с. 16-20, т. 2).
Актом добровільної видачі на вимогу працівника міліції від 18.05.2011 р. стверджується, що у ОСОБА_6 вилучені наступні речі: матерія рожевого кольору шириною 50 см., довжиною 5 м.; матерія біла з рожевим та синіми квітами 2 м. х 60 см.; сіра матерія 150 х 70 см.; матерія біла з синіми квітами 250 см. х 1 м; матерія коричнева в клітку 3 м. х 1 м.; матерія синя з білими візерунками 1 м. х 30 м.; рожева темна матерія 70 х 200 см.; килим коричневого кольору розміром 3 х 3 м. (а.с. 38, т. 2).
Актом добровільної видачі на вимогу працівника міліції від 19.05.2011 р. стверджується, що у ОСОБА_21 вилучені тюль для вікон в кількості вісім штук розмірами 60 х 50 см, 1 м. х 60 см., 2 х 2.5 м., 2 х 2.3 м., 2 х 2.4 м., 2 х 2 м., 50 х 60 см., 2 х 2.5 м. (а.с. 39, т. 2).
Актом добровільної видачі на вимогу працівника міліції від 19.05.2011 р. стверджується, що у ОСОБА_20 вилучений палас жовтого кольору (а.с. 40 т. 2).
Актом добровільної видачі на вимогу працівника міліції від 19.05.2011 р. стверджується, що у ОСОБА_18 вилучені, килим коричневого кольору, розміром 2 х 5 м., палас жовтого кольору, розміром 2 х 3 м. та килим червоного кольору, розміром 220 х 350 см. (а.с. 41, т. 2).
Висновком про вартість майна від 26.05.2011 р. стверджено, що ринкова вартість товарів -2 штуки килимів, 3 штуки паласів, 8 штук тюлі на вікно та 7 штук матерії -становить 2834 грв. (а.с. 44-75, т. 2).
Довідками виданими приватними підприємцями та директором Тересв'янського ринку «Розмарин»стверджено, що станом на 15.04.2011 р. ринкова вартість бувшого у використанні електрочайника марки «Євротек»ємкістю 1 л. становить 80 грв., однієї пляшки горілки марки «Франківська» ємкістю 0.5 л. -24 грв., однієї пляшки горілки марки «Медов»-24.5 грв., однієї пляшки тризіркового коняку «Грінвіч»-30 грв., однієї жерстяної банки шпротів «Море» ємкістю 150 гр. -7.5 грв., однієї пачки прального порошку la»вагою 450 грв. -8.5 грв. Станом на 18.05.2011 р. ринкова вартість одного літра вина домашнього виготовлення становить 20 грв., ринкова вартість однієї пластикової бочки ємкістю 50 л. - 110 грв. (а.с. 85, 86, 104, 105, т. 2).
Протоколом огляду від 06.07.2011 р. стверджено, що місцем огляду являється прихожа кімната будинку АДРЕСА_2 (а.с. 5, 6, т. 4).
З висновку експерта № 416 від 18.07.2011 р. вбачається, що у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді синця лівої підорбітальної ділянки, множинних саден обличчя, а також перелому гілки нижньої щелепи зліва без зміщення. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів, якими могли бути рука стиснута в кулак та взута нога. Синець лівої підорбітальної ділянки, множинні садна обличчя, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я, чи незначну стійку втрату працездатності. Перелом гілки нижньої щелепи зліва без зміщення, відноситься до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так-як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я строком більше 21-го дня. Дані тілесні ушкодження відповідають строку події -25.06.2011 року (а.с. 26, 27 т. 4).
Таким чином суд вважає, що зібрані та досліджені судом докази у своїй сукупності дозволяють зробити категоричний висновок про винність підсудних.
Дії підсудного ОСОБА_6 щодо викрадення 15-ти штук металевих жолобів та 9-ти штук металевих опор з перегону Тересва - Солотвино Львівської залізниці, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України по кваліфікуючій ознаці -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. По кваліфікуючій ознаці повторності суд кваліфікує його дії тому, що він має непогашені судимості за злочини передбачені ст. 142 КК України 1960 року та ст. 185 КК України 2001 року.
Дії підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо викрадення майна з дворогосподарства АДРЕСА_8, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України по кваліфікуючій ознаці -таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.
Дії підсудного ОСОБА_7 щодо побиття потерпілого ОСОБА_3, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України по кваліфікуючій ознаці -умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Досудовим слідством підсудному ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення у тому, що він, як особа, відносно якої на підставі ст. 3 п. «в», ст. 5 ч. 2, ст. 10 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», постановою Тячівського районного суду від 20.01.2011 року встановлено адміністративний нагляд строком на один рік та згідно якої йому було заборонено: а) перебувати в торгових закладах (барах, кафе, ресторанах), де проводиться реалізація алкогольних напоїв на розлив; б) виїжджати за межі Тячівського району без дозволу керівництва Тячівського РВ УМВС; в) виходити з будинку АДРЕСА_4 з 22-ї години по 6-ту годину наступної доби, порушив пункт «в»встановлених відносно нього обмежень та з 19.05. по 24.05.2011 р., без повідомлення працівників Тячівського РВ УМВС, що здійснювали нагляд, самовільно залишив місце свого проживання, з метою ухилення від адміністративного нагляду, але 24.05.2011 року був затриманий працівниками Тячівського РВ.
Статтею 395 КК України передбачено відповідальність за самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.
Дослідивши всі надані суду докази суд приходить до висновку, що з під цього обвинувачення ОСОБА_6 слід виправдати на підставі ч. 1 ст. 6 КПК України виходячи з наступного. Підтверджуючи вину підсудного у вчиненні злочину передбаченого ст. 395 КК України слідство посилалося на показання свідка ОСОБА_22, підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Однак будучи допитаною у судовому засіданні ОСОБА_22 показала, що вона пам'ятає випадки коли один або два рази, у денний час, до неї підходив дільничний інспектор і розпитував про ОСОБА_6. Точно пам'ятає, що у нічний час про нього її ніхто жодного разу не питав. Підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у судовому засіданні категорично заперечили підтвердження ними на досудовому слідстві обставин відсутності ОСОБА_6 по місцю свого проживання у період з 19-по 24-те травня. Показали, що він вечорами постійно знаходився вдома, так як знав що знаходиться під наглядом. Про те що слідчий написав у протоколах їхніх допитів їм не відомо, так як вони їх не читали.
Суд вважає, що показанням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 даним на досудовому слідстві у частині підтвердження вини ОСОБА_6 слід дати критичну оцінку, так як ці особи не були співучасниками злочину передбаченого ст. 395 КК та інкримінованого ОСОБА_6. Отже вони по цьому епізоду повинні були допитуватися як свідки і попереджатися про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань. Крім того суд віддає перевагу показанням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 даним у судовому засіданні і по тій причині, що їхні показання у протоколі допиту на досудовому слідстві щодо цього епізоду обвинувачення ОСОБА_6 викладені у чіткій обвинувальній формі більше притаманній обвинувачу, але не особам які є співучасниками з обвинуваченим у вчиненні інших злочинів.
Також суд не бере до уваги показання ОСОБА_6 дані ним під час досудового слідства у частині визнання своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 395 КК, так як його допит було проведено у відсутності захисника, а відмова від захисника була прийнята також у його -захисника -відсутності, тобто у той час, коли ОСОБА_6 був затриманий і не мав реальної можливості самостійно укласти з ним угоду.
Згідно ст. 64 КК України при провадженні досудового слідства, дізнання розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви вчинення злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання. Доказами у кримінальній справі, відповідно до ст. 65 цього ж кодексу, є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 67 цього ж Кодексу передбачено, що суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже суд приходить до переконання, що наданими слідством та обвинуваченням доказами не доведено ні факту події злочину ні його мотивів.
Крім вищевикладеного, підсудному ОСОБА_7 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні крадіжки бочки з вином за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_9. Суд вважає, що ОСОБА_3 також слід виправдати з під цього обвинувачення з наступних міркувань.
Так досудовим слідством ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що 17.05.2011 р, близько 22-ї год., він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_9, умисно, таємно з корисливих спонукань, пішов до дворогосподарства АДРЕСА_8, яке належить ОСОБА_1 та залишився на вулиці, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 зайшли на територію даного дворогосподарства де шляхом вільного доступу, проникли до підвального приміщення, вхід до якого здійснюється окремо, звідки скоїли крадіжку пластикової бочки, ємкістю 50 л., вартістю 110 грв., в якій знаходилося близько 50 літрів вина, вартістю 600 грв., яку винесли до гр. ОСОБА_7, який їх чекав на вулиці та в подальшому допоміг їм відвезти до себе додому, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 матеріальні шкоду на загальну сум 710 грв.
Отже злочинність діяння ОСОБА_7 слідчий вбачав у наданні ним ОСОБА_6 та ОСОБА_9 допомоги у транспортуванні викраденого майна. Однак суд з такою кваліфікацією дій підсудного не погоджується. Статтею 27 КК України передбачено 4 види співучасників злочину. Це виконавець, організатор, підбурювач та пособник. Згідно ч. 5 цієї ж статті пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. У частині 6-й цієї статті вказано, що не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальні відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198, 396 КК.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 показав, що 17.05.2011 р. до нього додому прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_9. Через деякий час ОСОБА_6 запропонував вчинити крадіжку вина з підвалу будинку ОСОБА_1. Він пішов разом з ними, але до будинку близько не підходив, так як боявся відповідальності. Домовленості про те, що він буде стояти на сторожі між ними не було. Він чекав ОСОБА_6 та ОСОБА_9 приблизно за 120 м. від будинку. Через деякий час вони повернулися несучи пластикову бочку. ОСОБА_6 попросив його допомогти і тоді він пішов додому та взяв візок на якому привезли бочку до нього. Такі ж показання ОСОБА_7 давав і під час досудового слідства.
Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_9, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні заперечували змову з ОСОБА_7 на вчинення цієї крадіжки та його участь у ній.
Ці показання ОСОБА_7 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердили повністю. Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні вони заперечували змову з ОСОБА_7 на вчинення цієї крадіжки та його участь у ній. Крім того ОСОБА_9 і під час досудового слідства говорила, що ОСОБА_7 не пішов з ними викрадати вино, так як боявся. ОСОБА_6 на досудовому слідстві стверджував, що коли вони з ОСОБА_9 зайшли у двір будинку АДРЕСА_8 ОСОБА_7 залишився на вулиці. Про те що між ними була домовленість що ОСОБА_7 буде на сторожі ОСОБА_6 не говорив.
Згідно ст. 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу. У пункті 4 постанови Пленуму ВС України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вказано, що крадіжку слід вважати закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.
Показаннями ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 стверджено, що він -ОСОБА_7 - пішов додому за візком уже після того, як ОСОБА_6 та ОСОБА_9 викрали бочку з вином.
Здобутими та дослідженими доказами не доведено, що між ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було досягнуто домовленості про те, що він буде будь-яким способом допомагати їм у вчиненні злочину, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяти вчиненню злочину, або обіцяв переховати знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Згідно п. 23 Пленуму Верховного суду України № 5 від 29.06.1990 р. з послідуючими змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВС України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»судам вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
Тому ОСОБА_7 слід виправдати з під обвинувачення у злочині передбаченому ч. 3 ст.185 КК України, а ОСОБА_6 з під обвинувачення передбаченого ст. 395 КК України.
Обираючи підсудним покарання суд враховує обставини, які його пом'якшують: свою вину визнали повністю, підсудний ОСОБА_10 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, потерпілі просять не карати їх суворо; а також обставини, що обтяжують покарання: вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 допустили рецидив злочинів.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»№ 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, за наявності рецидиву злочину.
Враховуючи наведені пом'якшуючі обставини, особу кожного з підсудних, тяжкість вчинених ними злочинів, суд вважає, що ОСОБА_8, ОСОБА_10 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід призначити реальну міру покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим враховуючи особу ОСОБА_9, тяжкість вчинених нею злочинів, наведені вище пом'якшуючі покарання обставини, а також ту обставину, що вона єдина з підсудних хто не допустив рецидив злочинів, є молодою жінкою, яка покаялася у вчиненому та запевнила суд що має намір змінити свій спосіб життя, суд вважає за можливе призначити їй міру покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
Вироком Тячівського районного суду від 17.08.2009 р. за ст. 185 ч. 3 КК України ОСОБА_8 був засуджений на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Інкриміновані йому злочини він вчинив у квітні 2011 року. Тому суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_8 слід призначити з застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків і до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком.
Вироком Тячівського районного суду від 03.06.2011 р. ОСОБА_9 була засуджена за ст. 15 -185 ч. 1 КК України до позбавлення волі на 1 рік з іспитовим строком на 1 рік. З врахуванням тієї обставини, що інкриміновані їй по цій справі злочини вона вчинила до винесення попереднього вироку, їй слід призначити покарання з застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів. До покарання призначеного підсудній за цим вироком слід частково приєднати покарання призначене вироком Тячівського районного суду від 03.06.2011.
Вироком Тячівського районного суду від 16.11.2010 р. -за ст. 296 ч. 1 КК України ОСОБА_10 був засуджений на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, а вироком від 03.06.2011 р. -за ст. 186 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Враховуючи ту обставини, що ОСОБА_10 цей злочин вчинив до винесення вироку від 03.06.2011 р., але під час відбування покарання призначеного йому вироком від 16.11.2010 р. у виді 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, йому слід призначити покарання з застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за вироком по цій справі слід частково приєднати покарання призначене вироком від 16.11.2010 р.
Судові витрати за проведення експертиз у сумі 557.28 грв. слід стягнути з підсудних солідарно.
Тому, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки і шість місяців позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначити ОСОБА_6 чотири роки позбавлення волі.
З під обвинувачення у злочині передбаченому ст. 395 КК України ОСОБА_6 виправдати.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
З під обвинувачення у злочині передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_7 виправдати.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на три роки і шість місяців.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання призначене вироком Тячівського районного суду від 17.08.2009 року у виді шести місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків остаточно до відбуття визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на чотири роки.
ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на три роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Тячівського районного суду від 03.06.2011 року, остаточно до відбуття ОСОБА_9 призначити покарання у виді позбавлення волі на три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного їй покарання, якщо вона протягом трьох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Покласти на засуджену ОСОБА_9 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, навчання або роботи та періодично з'являтися в цю інспекцію для реєстрації.
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на чотири роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Тячівського районного суду від 03.06.2011 року, ОСОБА_10 призначити покарання у виді позбавлення волі на чотири роки та позбавлення волі на два роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік. Покарання у виді позбавлення волі на два роки із застосуванням ст. 75 КК України виконувати самостійно.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання призначене вироком Тячівського районного суду від 16.11.2010 року у виді шести місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків остаточно до відбуття визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на чотири роки і шість місяців та позбавлення волі на два роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік. Покарання у виді позбавлення волі на два роки із застосуванням ст. 75 КК України виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 03.06.2011 року, засудженому ОСОБА_8 з 19.10.2011 року, засудженому ОСОБА_7 з 14.10.2011 року, засудженому ОСОБА_10 з 17.10.2011 року.
Запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, залишити попередній -тримання під вартою.
Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_9 змінити на підписку про невиїзд звільнивши її з під варти у залі судового засідання.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області п'ятсот п'ятдесят сім гривень 28 коп. солідарно.
Речові докази: 15 штук металевих жолобів та 9 штук металевих опор -залишити відділу прикордонної служби «Тячів»Мукачівського прикордонного загону; один килим розміром 2 х 5 м. коричневого кольору, три паласи розмірами 2 х 3 м. жовтого кольору, один килим розміром 2.2 х 3.5 м. червоного кольору, одну тюль розміром 0.6 х 0.5 м. білого кольору, одну тюль розміром 1 х 0.6 м. білого кольору, одну тюль розміром 2 х 2.5 м. білого кольору, одну тюль розміром 2 х 2.3 м. білого кольору, одну тюль розміром 2 х 2.4 м. білого кольору, одну тюль розміром 2 х 2 м. білого кольору, одну тюль розміром 0.5 х 0.6 м. білого кольору, одну тюль розміром 2 х 2.5 м. білого кольору, відрізок матерії розміром 5 х 0.5 м. рожевого кольору, відрізок матерії розміром 2 х 0.6 м. білого кольору, відрізок матерії розміром 1.5 х 0.7 м. сірого кольору, відрізок матерії розміром 2.5 х 1 м., два відрізки матерії розміром 3 х 1 м. коричневого кольору в клітинку, відрізок матерії розміром 0.7 х 2 м. темно-рожевого кольору -залишити у ОСОБА_1
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
Головуючий: Гримут В.І.