м. Харків
13 лютого 2012 р. Справа № 2-а-7175/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Гайворонському В.С.,
за участю:
представника позивача - Музики А.В.,
представника відповідача - Караульної Ю.Л.,
прокурора - Якимчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова за участю Прокуратури Київського району м. Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (надалі за текстом - ТОВ "Караван будівельний Харків") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова) за участю Прокуратури Київського району м. Харкова в якому просить суд: визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 22.11.2010 року № 0004512302/0.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки викладені у акті перевірки від 03.11.2010 року № 6435/23-506/34859030 є безпідставними, зважаючи на обсяг первинних документів, що були надані позивачем до перевірки та норми законодавства, що діяли у період проведення перевірки, а тому податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004512302/0, яке винесено за результатами розгляду акту від 03.11.2010 року № 6435/23-506/34859030 є незаконним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на зміст адміністративного позову та матеріалів, наявних в матеріалах адміністративної справи.
Представник ДПІ у Київському районі м. Харкова у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі посилаючись на надані заперечення проти адміністративного позову та пояснення по справі, додатково зазначивши, що прийняте податковою установою податкове повідомлення-рішення на підставі та в межах повноважень ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію представника ДПІ у Київському районі м. Харкова у повному обсязі, письмових заперечень на адміністративний позов не надав.
Вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
ТОВ "Караван будівельний Харків" зареєстровано 30.01.2007 року у Виконавчому комітеті Харківської міської ради - свідоцтво про державну реєстрацію від 30.01.2007 року № 1 480 102 0000 032761, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ - 34859030.
Взято на податковий облік в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 30.01.2007 року за №823.
На підставі направлень від 30.09.2010 року № 1086, від 14.10.2010 року № 1142 виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова, згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Караван будівельний Харків" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 03.11.2010 року № 6435/23-506/34859030 "Про результати планової виїзної перевірки "ТОВ "Караван будівельний Харків" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.
Згідно висновків акту перевірки від 03.11.2010 року № 6435/23-506/34859030 встановлено наступне:
1) п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 3.4 ст. 3 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, в результаті чого "ТОВ "Караван будівельний Харків" занижено податок на додану вартість всього у сумі 4592042,00 грн., у т.ч.:
- за квітень 2009 року в сумі 1401348,00 грн.;
- за травень 2009 року в сумі 1668190,00 грн.;
- за червень 2009 року в сумі 1108336,00 грн.;
- за липень 2009 року в сумі мінус 38146,00 грн.;
- за серпень 2009 року в сумі 848131,00 грн.;
- за вересень 2009 року в сумі мінус 11845 грн.;
- за жовтень 2009 року в сумі мінус 21437,00 грн.;
- за листопад 2009 року в сумі мінус 20943,00 грн.;
- за грудень 2009 року в сумі мінус 52711,00 грн.;
- за січень 2010 року в сумі мінус 18301,00 грн.;
- за лютий 2010 року в сумі мінус 37789,00 грн.;
- за березень 2010 року в сумі мінус 138230,00 грн.;
- за квітень 2010 року в сумі мінус 58733,00 грн.;
- за травень 2010 року в сумі мінус 25998,00 грн.;
- за червень 2010 року в сумі мінус 46146,00 грн..
2) в ході перевірки ТОВ "Караван будівельний Харків" особам, які здійснювали перевірку, не надано даних бухгалтерського обліку за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, внаслідок чого не має можливості підтвердити або спростувати задекларовані показники у деклараціях з податку на прибуток за період з з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, повноту визначення задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, повноту визначення податкового кредиту за період з з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року згідно податкових накладних виписаних постачальниками у 2009 році та півріччі 2010 року та включених у 2009 році та півріччя 2010 року до складу податкового кредиту.
За результатами акту перевірки від 03.11.2010 року № 6435/23-506/34859030 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Караван будівельний Харків" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова складено податкове повідомлення-рішення № 0004512302 від 22.11.2010 року на підставі якого ТОВ "Караван будівельний Харків" донараховано податок на додану вартість у розмірі 5 446 675,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 723 337,50 грн..
Скориставшись правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», директор ТОВ "Караван будівельний Харків", ОСОБА_3, 30.11.2010 року за № 541 подала скарга начальнику ДПІ в Київському районі м. Харкова на податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004512302/0, яким відповідно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 170 012,50 грн, складене ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі акта про результати виїзної документальної перевірки № 6435/23-506/34859030 від 03.11.2010 року. Рішенням начальника ДПІ в Київському районі м. Харкова від 25.01.2011 року за № 892/10/25-022, за результатами розгляду зазначеної скарги, - її залишено без задоволення.
Позивач 07.02.2011 року звернувся до Державної податкової адміністрації у Харківській області з повторною скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 22.11.2010 року № 0004512302/0, яким відповідно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 170 012,50 грн, складене ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі акта про результати виїзної документальної перевірки № 6435/23-506/34859030 від 03.11.2010 року. Однак, рішенням заступника голови ДПА у Харківській області від 22.02.2011 року № 746/10/25-103, повторну скаргу директора ТОВ "Караван будівельний Харків" залишено без задоволення.
В ході проведення перевірки встановлено та не заперечувалась сторонами під час розгляду адміністративної справи, що директором ТОВ "Караван будівельний Харків" підписано наказ від 02.01.2009 року № 1 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства", в якому опираючись на вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, керуючись принципом послідовності ведення бухгалтерського обліку, забезпечення єдиних (постійних) принципів, методів, процедур при відображенні поточних операцій в обліку та складанні фінансової звітності у 2009 році зазначено наступне:
1. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покласти на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером;
2. Застосувати План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;
3. Застосувати журнально-ордерну систему обліку із застосуванням автоматизованої системи;
4. Вести податковий облік відповідно до Законодавства України.
В ході проведення перевірки 30.09.2010 року директором ТОВ "Караван будівельний Харків" попереджено перевіряючих, що перевірка податкового законодавства буде проводитись на підставі первинних бухгалтерських документів, податкових накладних та реєстрів податкових накладних (виданих, отриманих), а регістри синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, враховуючи внутрішнє розпорядження від 17.08.2009 року № 17, не передбачено для користування в роботі перевіряючими.
ДПІ у Київському районі м. Харкова листами від 01.10.2010 року № 21263/10/23-516 від 06.10.2010 року, № 21559/10/23-516 запросило у ТОВ "Караван будівельний Харків" надати всі без виключення, первинні бухгалтерські документи та документи синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку перевіряємого періоду на паперових носіях.
Згідно з письмовими поясненнями директора ТОВ "Караван будівельний Харків", що надані на зазначені листи (від 01.10.2010 року № 21263/10/23-516 від 06.10.2010 року, № 21559/10/23-516) повідомлено, що чинним законодавством України не передбачено право органів державної податкової служби вимагати документи синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, а також не встановлено обов'язок платника податку їх надавати, а тому представникам ДПІ у Київському районі м. Харкова для проведення перевірки будуть надані лише первинні документи, що можуть забезпечити досягнення цілей перевірки, а саме перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків.
Згідно з п.п. 2.1 розділу № 2 акту перевірки від 03.11.2010 року № 6435/23-506/34859030 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Караван будівельний Харків" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, перевірка проводилась у період з 30.09.2010 року по 27.10.2010 року.
Суд бере до уваги пояснення представника позивача щодо часу проведення головним державним податковим ревізором-інспектором Бувалець Л. П. перевірки, безпосередньо в приміщенні ТОВ "Караван будівельний Харків", та погоджується з ними, виходячи при цьому з наступного, а саме: обсягу первинної документації, яка була надана підприємством та досліджена ревізором під час перевірки, фізичні можливості людини під час дослідження такого обсягу, а також з урахуванням факту, що відповідно до журналу відвідування ТОВ "Караван будівельний Харків", головний державний податковий ревізор-інспектор Бувалець Л. П., перебувала на території підприємства 05.10.2010 року з 11:10 год. до 16:20 годині та 14.10.201 року з 10:30 год. до 10:45 год. та зазначає про неможливість опрацювання зазначеного обсягу інформації за час 05.10.2010 року з 11:10 год. до 16:20 годині та 14.10.201 року з 10:30 год. до 10:45 год. перебування перевіряючого на території зберігання оригіналів первинної документації саме у позивача.
В матеріалах справи наявна службова записка від 13.12.2010 року № 1883/25-518, щодо не надання під час проведення перевірки синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліків.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що діяла на момент проведення перевірки зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.
З урахуванням наведеної норми та дати службової записки (13.12.2010 року № 1883/25-518), враховуючи терміну проведення перевірки (з 30.09.2010 року по 27.10.2010 року), суд приходить до висновку, щодо не реалізації податковою установою своїх повноважень, стосовно отримання документів (даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку), у спосіб їх вилучення у позивача під час проведення перевірки.
Ухвалою суду від 25.10.2011 року по справі призначено судово-економічну експертизу та поставлено на вирішення наступні питання:
1. Чи були включені податкові накладні, виписані ТОВ "Караван будівельний Харків" протягом 2008-2009 років згідно з переліком, що додається до податкового кредиту ТОВ "Караван будівельний Харків" протягом 2008 року - 1 кварталу 2009 року і чи підтверджується це даними відображеними у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за 2008-2009 роки?
2. Чи підтверджується даними бухгалтерського обліку віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту ТОВ "Караван будівельний Харків" в періоді з квітня 2009 року по червень 2010 року відповідно до податкових накладних, що наведені у переліку?
3. Чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ "Караван будівельний Харків" використання товарів (робіт, послуг), придбаних у 2008-2009 роках та вказаних у податкових накладних, відображених у переліку, у господарській діяльності ТОВ "Караван будівельний Харків"?
4. Чи підтверджується документально висновки акту виїзної планової перевірки №6435/23206/34859030 від 03.11.2010 року (з урахуванням змін, внесених листом про розгляд заперечень №24992/10/23-516 від 17.11.2010 року) ДПІ у Київському районі м. Харкова стосовно заниження ТОВ "Караван будівельний Харків" розміру податкового зобов'язання з ПДВ за період з квітня 2009 року по червень 2010 року у сумі 5486181,00 грн.
Проведення експертизи доручено експертам ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, яких попереджено про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладеного на них обов'язку за ст.ст. 384, 385 КК України.
На адресу суду 23.12.2011 року надійшов висновок судово-економічної експертизи, з якого вбачається:
По першому питанню.
Згідно даних, наданих на дослідження, податкові накладні виключені перевіркою, оформленою Актом ДПІ у Київському районі м. Харкова № 6435/23-506/34859030 від 03.11.2010 року з урахуванням змін, внесених Листом про розгляд заперечень від 17.11.2010 року включені до складу податкового кредиту ТОВ "Караван будівельний Харків" по датах, вказаних у додатку № 1, що не заперечується даними перевірки ДПІ.
По другому питанню.
Згідно наданих на дослідження облікових документів підтверджується віднесення до податкового кредиту суму податку на додану вартість за період з квітня 2009 року по червень 2010 року, відповідно до податкових накладних, вказаних у додатку № 1, що також підтверджено даними перевірки ДПІ.
По третьому питанню.
Використання ТОВ "Караван будівельний Харків" товарів (робіт, послуг), вказаних у податкових накладних (додаток № 1) у господарській діяльності підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ "Караван будівельний Харків".
По четвертому питанню.
Висновки Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова № 6435/23-506/34859030 від 03.11.2010 року з урахуванням змін, внесених Листом про розгляд заперечень від 17.11.2010 року в частині завищення ТОВ "Караван будівельний Харків" податкового кредиту з ПДВ в сумі 5486181 грн. внаслідок відображення податкового кредиту на підставі наявних податкових накладних, складених у попередніх періодах, - не підтверджуються.
Суд зауважує, що перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в наслідок завищення на думку податкового органу з боку позивача податкового кредиту по рядку (10.1-16.3) всього у сумі 4573882,86 грн..
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Згідно з п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до пп.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З урахуванням наведених положень Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит з податку на додану вартість кожного податкового періоду формувався позивачем виключно на підставі отриманих протягом таких періодів податкових накладних.
В матеріалах адміністративної справи наявні реєстри отриманих податкових накладних, суд звертає увагу, що зазначена обставина підтверджується актом перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 03.11.2010 року № 506/34859030.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач отримував від постачальників відмову від надання податкових накладних, а відповідачем не подано доказів, що вказані відмови мали місце. Беручи до уваги відсутність таких відмов, позивач не мав підстав для подання заяв зі скаргами на таких постачальників у порядку, визначеному абз. 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість".
Норма пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" надає підприємству право на подання скарги лише в разі наявності відповідних документальних підтверджень (копій товарних чеків або інших розрахункових документів), таким чином, подання такої скарги не є обов'язком підприємства необхідним для відображення отриманих із запізненням податкових накладних. Невикористання зазначеного вище права (у зв'язку із відсутністю відповідних документальних підтверджень) не може вважатися порушенням податкового законодавства.
Неподання позивачем скарги на несвоєчасне надання постачальником податкових накладних не позбавляє його права на відображення в податковому кредиті наступних звітних періодів податку на додану вартість, сплаченого за податковими накладними, отриманими із запізненням.
Суд не погоджується з позицією податкового органу, висвітленою у запереченнях від 17.11.2010 року на адміністративний позов та аналогічними поясненнями представника відповідача, що надані в судовому засіданні, що для підтвердження права на податковий кредит необхідна наявність не лише податкової накладної, а й документа, який підтверджував би дату надходження такої податкової накладної - листа з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитка календарного поштового штемпеля. Оскільки наведене твердження податкового органу суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".
Також суд звертає увагу на пояснення представника податкового органу, надані в судовому засіданні, щодо джерел формування синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, якими є первинні документи та зважаючи на факт не доведення з боку податкового органу обставин надання первинної документації позивачем не в повному обсязі, зазначений факт закріплений висновками акту перевірки не є законодавчо обумовленим.
Щодо позовної вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення незаконним суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії. Різниця у незаконності (протиправності) нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконними (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту прийняття, нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Таким чином, у випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акту протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), а лише в разі оскарження нормативно-правового акту -визнання його не чинним.
Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) може стосуватися тільки індивідуального акту. У такому разі протиправність (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуального акту виникає, у разі набрання рішенням суду законної сили, з моменту його прийняття. При чому, усі ці вимоги фактично є одним і тим же способом захисту.
Зважаючи на наведене та з метою уникнення випадку дублювання позовних вимог суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Беручи до уваги наведене вище, а також висновки судово-економічної експертизи № 11681 від 21.12.2011 року (висновки по питанню № 4), висновки відповідача про порушення позивачем пп.7.2.6 п.7.2. пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підтверджуються. Відповідач у порядку, встановленому ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірності свого рішення про донарахування Позивачеві податкового зобов'язання на загальну суму 5 446 645,00 грн. і застосування до нього штрафних санкцій на суму 2 723 337,50 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0004512302/0 від 22.11.2010 року, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 446 645,00 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 2 723 337,50 грн. підлягають скасуванню.
З огляду на вище викладене та аналіз наданих документів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Караван будівельний Харків".
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова за участю Прокуратури Київського району м. Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41) № 0004512302/0 від 22.11.2010 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 (одна) гривень 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 17.02.2012 року.
Суддя Ю.О.Супрун