Справа № 2а/1770/750/2012
28 лютого 2012 року 17год. 40хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Бондарчук А.О.,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рокитнівський РВ УМВС України в Рівненській області
до Громадянин Російської Федерації ОСОБА_2
про затримання та примусове видворення з території України, -
Позивач - Рокитнівський РВ УМВС України в Рівненській області звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про затримання та примусове видворення з території України.
На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що після прийняття рішення органами внутрішніх справ про примусове повернення, громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 ухилився від виїзду з України - в добровільному порядку не покинув територію України до встановленого йому терміну, чим порушив законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства. Відтак, вважає, що наявні правові підстави для затримання та видворення відповідача в примусовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.02.2012 року в ході проведення відпрацювання речових та продовольчих ринків Рівненської області по лінії протидії нелегальній міграції, співробітниками СГІРФО та СКР Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області виявлено без документів громадянина Російської Федерації ОСОБА_2.
Також судом встановлено, що відповідач прибув на територію України у лютому місяці 2010 року у приватних справах, перебував на Україні нелегально, без постійного місця проживання, офіційно працевлаштований не був, заробляв тимчасовими заробітками, вів антисоціальний спосіб життя.
З пояснень осіб, які беруть участь у справі встановлено, що відповідач у 2011 році втратив свій національний паспорт, однак, із клопотанням про втрату та відновлення документа до компетентних органів не звертався, продовжуючи нелегально проживати на території України.
За проживання без документів на право перебування в Україні позивач притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП (а. с. 13). Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області відповідача звільнено від адміністративної відповідальності згідно з ст. 22 КУпАП, винесено усне зауваження та попереджено про отримання документів для повернення на територію Російської Федерації та своєчасний виїзд з території України (а. с. 14).
Попри це, ОСОБА_2 жодних заходів для повернення до Російської Федерації не вжив та продовжував проживати нелегально в смт. Рокитно Рівненської області.
На цій підставі 14.02.2012 року відповідачем прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 (а. с. 7, 8) відповідно до якого останнього було зобов'язано покинути територію України до 15.02.2012 року. Одночасно відповідач був попереджений про наслідки ухилення від невиконання прийнятого рішення. Вищевказане рішення суб'єкта владних повноважень оскаржене не було та є чинним.
Відповідно до ч. ч. 1, 15 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання. Іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Згідно з п. 11 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМ України від 29 грудня 1995 року №1074, в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися - за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством України.
Відповідно до п. 19 цих Правил іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Згідно з ч. 1 ст. 30 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо затримання та видворення громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 за межі території України в примусовому порядку належать до задоволення.
Позовні вимоги стосовно поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 5, 6 Постанови Кабінету Міністрів Укарїни від 17 липня 2003 року N1110 "Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" іноземці та особи без громадянства утримуються у пункті тимчасового перебування протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду про їх примусове видворення за межі України, але не більш як 12 місяців. Розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі рішення територіального органу ДМС або органу охорони державного кордону згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців та осіб без громадянства до пункту.
Таким чином, вирішення судом позовної вимоги про поміщення іноземця до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства буде не що іншим, як підміною функцій компетентних не те органів, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства України.
При поданні адміністративного позову позивач заявив вимогу про звернення постанови до негайного виконання.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства в частині затримання.
Відповідно до ч. 9 ст. 183-5 КАС України позовні заяви та апеляційні і касаційні скарги у справах, передбачених частиною першою цієї статті, подаються до адміністративного суду без сплати судового збору.
Керуючись статтями 160-163, 183-5, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Затримати та примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду в частині затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 виконується негайно.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Комшелюк Т.О.