Справа № 2а/1770/56/2012
01 лютого 2012 року 13год. 06хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Костевич Т. О.,
відповідача: представник Наконечний Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватне підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС"
до Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії
Приватне підприємство, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС" звернулося до суду з адміністративним позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 грудня 2011 року засобами факсимільного зв'язку ним отримано лист Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції за №4778/23-24 від 27.12.2011 року про необхідність сплати пені по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та пені по податку на прибуток в розмірі 6754,19 грн. по актах перевірки за 2011 рік. Вважає, що цими діями відповідача порушено вимоги ст.61 Конституції України, ст.129 Податкового кодексу України (далі по тексту судової постанови - ПК України).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача подав заперечення проти позову, позовні вимоги не визнав. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що жодних дій по внесенню до карток особових рахунків позивача зобов'язань по сплаті пені працівники Гощанської МДПІ не вчиняли, нарахування пені та її списання здійснено в автоматичному режимі відповідно до вимог ПК України та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України №953 від 17.12.2010 року, зареєстрованого в Мінюсті 27 грудня 2010 р. за N 1350/18645 (далі по тексту судової постанови - Інструкція).
Зазначив, що нововведенням ПК України є, передбачене пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129, нарахування пені на суми виявленого заниження податків і зборів.
Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України пеня, визначена пп. 129.1.2, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Проте, вказав, що нарахування такої пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом (тобто у день узгодження).
Враховуючи вищенаведене, при складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються. Передбачено нарахування зазначеної пені в автоматичному режимі та на підставі розрахунка податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Представник відповідача вказав, що нарахування пені здійснено за період з моменту вчинення платником порушення вимог податкового законодавства, яке полягало у заниженні податкового зобов'язання по момент сплати його платником 26.06.2011 року (зарахування переплат).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Позивач - Приватне підприємство, що повністю належить іноземному інвестору «ОВАС» зареєстровано виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 24.12.2003 року та взяте на облік у Гощанській міжрайонній державній податковій інспекції 25.12.2003 року.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем проведено перевірку ПП «ОВАС» за результатами якої складено Акт від 03.06.2011 року №184/23-50/32748177 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «ОВАС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року». Зазначена обставина визнається обома сторонами.
На підставі зазначеного акту перевірки Гощанською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011 року:
№0000582342 про визначення зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 25 000,00 гривень (в тому числі 20 000,00 гривень - основного платежу та 5 000,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).
№0000602342 про визначення зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 31 820,00 гривень (в тому числі 30 517,00 гривень - основного платежу та 1 303,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків його оскарження в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Як вбачається з доданих відповідачем до матеріалів справи витягів з карток особових рахунків платника податків ПП «ОВАС» по податку на додану вартість та податку на прибуток, станом на 26 червня 2011 року у ПП «ОВАС» була наявною надмірна сплата платежів за названими видами податків (переплата), а відтак Гощанською МДПІ було здійснено відповідне списання донарахованих податковими повідомленнями-рішеннями сум податкових зобов'язань (за основним платежем та штрафними санкціями) в повному обсязі.
23 грудня 2011 року Гощанською МДПІ в картках особових рахунків ПП «ОВАС», незважаючи на своєчасну сплату визначених податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, було відображено нарахування пені по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та нарахування пені по податку на прибуток в розмірі 6 754,19 грн. про що платника податків повідомлено 27 грудня 2011 року листом за №4778/23-24.
ПП «ОВАС», з урахуванням вимог п. 87.1 ст. 87 ПК України, сплатило визначену пеню по податку на прибуток в розмірі 6 744,47 грн. згідно з платіжним дорученням №254 від 29.12.2011 року, що підтверджується банківською випискою за 29.12.2011 року. Визначена ж відповідачем пеня по податку на додану вартість була списана Гощанською МДПІ відповідно до вимог п. 87.1 ст. 87 ПК України.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 п.14.1. ст.14 ПК України).
Пеня, згідно із абз. б) пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлюють, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Твердження представника відповідача про те, що нарахування пені хоча і здійснено не у день настання строку погашення податкового зобов'язання (тобто не 26.06.2011 року, а лише 23.12.2012 року), однак не вплинуло на її розмір, не ґрунтується на нормах ПК України.
Аналогічні за своїм змістом норми містяться і в Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України №953 від 17.12.2010 року, зареєстрованого в Мінюсті 27 грудня 2010 р. за N 1350/18645 (п.1.3., 2.1., 2.2, 2.3.1.)
Згідно з п. 5.4. Інструкції оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.
За своєю суттю, в розмінні Господарського кодексу України, пеня та штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями.
В існуючих правовідносинах між ПП «ОВАС», як платником податків та Гощанською МДПІ, як суб'єктом владних повноважень пріоритетне застосування мають норми ПК України.
В той же час, норми ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлюють, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Контекстуальний аналіз наведених вище норм дає підстави стверджувати про те, що нарахування пені розпочинається з 11 календарного дня від дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення та несплати визначених ним зобов'язань (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 162, п. 57.3 ст. 57, абз. б) пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України) та з огляду на норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України не обмежене в часовому просторі.
Таким чином, законодавець чітко визначив момент з якого розпочинається нарахування пені - несплата у встановлені податковим повідомленням-рішенням строки нарахованого грошового зобов'язання до бюджету та зазначив, що тривалість нарахування пені за порушення податкового законодавства не обмежена у часі та закінчується у день фактичної сплати податкового боргу, (на відміну від штрафних санкцій передбачених ГКУ). При цьому, законодавцем безпосередньо в Податковому кодексі надано тлумачення норми пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 щодо нарахування пені за весь період заниження - це нарахування і за період адміністративного та/або судового оскарження визначеного податковим органом податкового зобов'язання.
У позивача не виникало податкового боргу по податкових повідомленнях-рішеннях від 15.06.2011 року, оскільки визначені зобов'язання були повністю погашені наявними переплатами.
Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
ПК України встановлено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1. ст. 14); пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162. п. 14.1. ст. 14).
Таким чином, на переконання суду, невідображення в податковій декларації за конкретний період певного зобов'язання по сплаті податку, яке виявляється податковим органом у наступних періодах має своїм наслідком донарахування податковим органом цього зобов'язання та застосування штрафної санкції на таку суму заниження зобов'язання.
При цьому, лише у разі несплати такого, визначеного податковим органом зобов'язання та штрафної санкції у визначені податковим повідомленням-рішенням строки, розпочинається нарахування пені.
Нарахування ж пені з самого моменту вчинення порушення вимог податкового законодавства є застосуванням подвійної відповідальності за одне й те ж правопорушення, що в свою чергу суперечить ст.61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.
Крім того, згідно з нормами п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Оскільки, норма пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, згідно з якою пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) трактується податковим органом, як період з моменту вчинення порушення вимог податкового законодавства до моменту сплати, а платником податків - як період, що розпочинається з 11 дня після несплати зобов'язань визначених податковим повідомленням-рішенням та не обмежений в часі, є в сі підстави для застосування норми щодо конфлікту інтересів та прийняття рішення на користь платника податків.
На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України".
Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки має місце невідповідність Прикладу №2 (який міститься в Інструкції) самій Інструкції та нормам ПК України, застосуванню підлягають норми Кодексу, а не наведеного в Інструкції Прикладу №2.
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу вимог ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищенаведеного, суд встановив, що відповідач діяв не у спосіб та не у порядку передбаченому Конституцією та законами України, а відтак, його дії повинні бути визнані неправомірними із покладення зобов'язання по відновленню порушеного права позивача.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та належать до задоволення повністю.
Відповідно до ст.94 КАС України, понесені витрати позивачем у вигляді сплати судового збору присуджуються позивачу із Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції щодо внесення до картки особових рахунків приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору «ОВАС», зобов'язання по сплаті пені по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та пені по податку на прибуток в розмірі 6754,19 грн. по актах перевірки за 2011 рік.
Зобов'язати Гощанську міжрайонну державну податкову інспекцію відновити в картці особових рахунків приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору «ОВАС», переплату по податку на додану вартість в розмірі 685,58 грн. та переплату по податку на прибуток в розмірі 6754,19 грн.
Присудити на користь позивача - приватного підприємства, що повністю належить іноземному інвестору "ОВАС", із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комшелюк Т.О.