Копія
Україна
16 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-4928/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя -Пасічник Ю.П., секретар -Юрчук Л.М.,
за участю представників: позивача -Стахнюк О.О., Левченко В.В., відповідача -Панасенко І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського міжрайонного управління водного господарства до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,?
Кіровоградське міжрайонне управління водного господарства (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2011р. №0001712330, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 10965 грн., в т.ч. 8772 грн. за основним платежем та 2193 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 24.10.2011 року № 134/23-3/01039563 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував податковий кредит за результатами діяльності з контрагентами - ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград», оскільки, правочини вчинені з вказаними контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.
Позивач, вказує, що відповідачем незаконно зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених між ним та вказаними контрагентами, оскільки ці правочини підтверджені належним чином складеними первинним документами, доводи відповідача щодо порушення кримінальної справи відносно керівників контрагентів не повинні братись судом до уваги, оскільки порушення відносно особи кримінальної справи не є доказом її вини у вчиненні злочину і тим більше не є підставою для скасування права платника податків на податковий кредит з ПДВ.
В судовому засіданні представники позивача вимоги позову підтримали та просили суд позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у зв'язку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.
В судовому засіданні 16.02.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 21.02.2012р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити враховуючи наступне.
Відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання, в т. ч. і з ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград»за період з 01.04.2008р. по 31.07.2011р.
Результати перевірки оформлені актом від 24.10.2011 року № 134/23-3/01039563 (а.с.12-18).
В ході перевірки встановлено порушення:
- ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України в зв'язку з чим взаємовідносини з ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград»є нікчемними, в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;
- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок а додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 14761 грн., в т.ч. за квітень 2008 р. -1092 грн., серпень 2008 р. -2603 грн., грудень 2008 р. -1107 грн., березень 2009 р. -595 грн., квітень 2009 р. -4468 грн., травень 2009 р. -4529 грн., серпень 2009 р. -367 грн.
07.11.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001712330, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 10965 грн., в т.ч. 8772 грн. за основним платежем та 2193 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 11).
Визначаючи позивачеві грошові зобов'язання відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград».
В ході проведення перевірки позивача та згідно відомостей СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області встановлено, що контрагенти мають ознаки фіктивності, у зв'язку з чим відносно посадових осіб вказаних підприємств порушено кримінальну справу за ознаками злочинів передбачених КК України, в т.ч. ч. 2 ст. 205 КК України.
У зв'язку з вищевикладеним відповідачем зроблено висновок, що правочини між позивачем та контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами, а отже, правомірності формування податкового кредиту приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи протягом перевіреного періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград», предметом яких було виконання робіт та постачання товарно-матеріальних цінностей використаних позивачем у власній господарській діяльності.
Факт здійснення господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами підтверджується фінансово-господарськими документами долученими до матеріалів справи (а.с. 23-66).
Контрагентами позивача виписано податкові накладні (а.с. 25, 30, 35, 38, 51, 56, 61, 64) на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
Незважаючи на наявність вищевказаних документів, відповідачем юридична оцінка їм не надавалась, а висновок про безтоварність вказаних господарських операцій ґрунтуються виключно на факті порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград», в т.ч. за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.
За інформацією відповідача відносно посадових осіб ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград»дійсно порушена кримінальна справа і після розслідування з обвинувальним вироком направлена до Ленінського районного суду м. Кіровограда (а.с. 118).
Разом з тим, на запит суду (а.с. 122), з Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшла інформація (а.с. 123), що кримінальна справа повернута прокурору Кіровоградської області для організації додаткового розслідування.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що доводи відповідача щодо фіктивного підприємництва ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград», до набрання вироком суду законної сили, носять лише характер припущень та не можуть слугувати беззаперечним доказом безтоварності операцій між позивачем та вказаними контрагентами.
З урахуванням вищевикладеного та зважаючи на наявність у позивача належним чином складених первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами, суд не знаходить підстав для висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за вказаними операціями.
Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з контрагентами ПП «Арна-Кіровоград», ПП «Регіон-Кіровоград», ПП «Некс-Кіровоград», «Алегро-Кіровоград», ПП «2008-Кіровоград», ПП «Єлісаветград-Кіровоград»суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення позивачем з контрагентами правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.
Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість отриманих товарів та послуг, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість та правомірність формування валових витрат.
У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.11.2011р. №0001712330, яким визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 10965 грн.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 28,23 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 20.02.2012р.
Суддя-підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.