Іменем України
23.02.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Собослоя Г.Г.,
суддів - Павліченка С.В., Куцина М.М.,
при секретарі - Калинич С.І.,
з участю - представника Міжгірської районної
державної адміністрації ОСОБА_1,
ОСОБА_2 і його представників ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою голови Міжгірської районної державної адміністрації на рішення Міжгірського районного суду від 26 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до голови Міжгірської районної державної адміністрації про скасування рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на роботі, -
Міжгірська районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду, яким скасовано розпорядження РДА від 22.11.2011 року № 299 про оголошення ОСОБА_2 догани, розпорядження від 01.12.2011 року № 319 про оголошення ОСОБА_2 догани та розпорядження від 02.12.2011 року № 320 про звільнення ОСОБА_2 з посади головного лікаря Міжгірської районної лікарні та поновлено позивача на займаній посаді.
Вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки накладення дисциплінарних стягнень та звільнення позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства і даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення представника Міжгірської РДА - ОСОБА_1, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 та його представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Розпорядженням голови Міжгірської РДА від 02.12.2011 року звільнено із займаної посади головного лікаря Міжгірської районної лікарні ОСОБА_2 з 02 грудня 2011 року.
Підставою звільнення ОСОБА_2 стало те, що ним порушено ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відпустки», яка визначає, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів і всупереч цьому головним лікарем видано ряд наказів з грубим порушенням цієї норми, тобто з перевищенням максимального терміну надання щорічних основної та додаткових відпусток, та порушено ст. 105 КЗпП України та п. 3 підпункту 3.1.2. спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року № 308/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 року за № 1209/11489, «Про впровадження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», в якому передбачено, що доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт провадяться у розмірі до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника.
Враховуючи те, що до головного лікаря раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення, погодження відділу охорони здоров'я на звільнення та за систематичне невиконання головним лікарем ОСОБА_2 без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором і Статутом районної лікарні, його звільнено із займаної посади 02.12.2011 року.
При постановленні рішення суд першої інстанції на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, з врахуванням вимог ст. 149 КЗпП України, що до ОСОБА_2 застосовано два види дисциплінарних стягнень за одне і те ж порушення -догану і звільнення з роботи, від нього не було взято письмових пояснень, не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і в порушення вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України звільнення позивача проведено в період його тимчасової непрацездатності, що стверджується листком непрацездатності (а.с. 65), обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не грунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу голови Міжгірської районної державної адміністрації - відхилити.
Рішення Міжгірського районного суду від 26 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :