Іменем України
01.03.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Власова С.О.
з участю секретаря : Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 21 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної, злочином, -
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд із вищезазначеним позовом та як на підставу своїх вимог посилався на те, що 04.07.2011 року ОСОБА_2 здійснив на неї наїзд автомобілем, чим спричинив тілесні ушкодження середнього, ступеню тяжкості. Постановою Тячівського районного суду від 25.08.2011 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, а справу закрито на підставі ЗУ “Про амністію” від 08.07.2011 року. На лікування витратила вже суму 6574,22 грн., але ОСОБА_2 таку не відшкодував. Внаслідок отримання тілесних ушкоджень, зазнала моральної шкоди, яку визначила в розмірі 15000 гривень. Із цих підстав і просила задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Тячівського районного суду від 21 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто 6500 грн. моральної шкоди, а в решті вимог відмовлено.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на те, що рішення суду є неправосудним, оскільки має місце порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального законодавства.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності ОСОБА_3 підтримав, вимоги апеляційної скарги з підстав наведених у скарзі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 заперечили, доводи апеляційної скарги, так-як позивачкою не подано належних доказів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Проте з рішенням суду першої інстанції не можна погодитись, а тому таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не довела своїх вимог у частині відшкодування матеріальної шкоди заподіяної, злочином.
Проте такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах норм чинного законодавства.
Доведеним є той факт, що внаслідок ДТП, ОСОБА_1 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження в результаті чого вона лікувалась та потребує, продовження лікування.
Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги, і заперечення сторін. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, письмових доказів, тощо.
До позовної заяви, а також у судових засіданнях, ОСОБА_1 подала письмові докази, які стверджують про понесення витрат на придбання ліків та проходження певних медичних обстежень, /а.с. 13-21, 32, 36-47 /.
У супереч вимог ст. 10 ЦПК України, ОСОБА_2 не подав доказів, які б спростовували докази ОСОБА_1 та не довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх заперечень.
А відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому витрати понесені на придбання ліків, посилене харчування тощо.
ОСОБА_1 пред'явила докази по заподіяній шкоді на суму 6574,22 грн., але в суді апеляційної інстанції представила додаткові докази витрат на лікування, які виходять за межі даної суми.
Позаяк апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. А тому, позовні вимоги підлягають задоволенню тільки в розмірі суми 6574,22 грн., яка була заявлена у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з обставин справи та засад виваженості, розумності й справедливості. А звідси, визначений розмір моральної шкоди на думку колегії суддів є співмірним по відношенню до отриманого фізичного болю та страждань, яких ОСОБА_1 зазнала в зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Оскільки судом першої інстанції не було враховано наведених обставин справи та не звернуто уваги на норми процесуального й матеріального права, а тому ухвалене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вимоги про відшкодування матеріальної шкоди з ухваленням нового рішення про задоволення цієї вимог.
На підставі вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору на користь позивача.
Зважуючи на вищезазначене та керуючись вимогами статей 10, 11, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Тячівського районного суду від 21 листопада 2011 року скасувати частково в частині відшкодування майнової шкоди заподіяної, злочином та ухваливши нове рішення із цих вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6574 (шість тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні 22 коп. у відшкодування майнової шкоди заподіяної, злочином та на користь держави 98 грн. 50 коп. судового збору.
У решті рішення суду першої інстанції, залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________