Іменем України
07.03.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ЛЕСКА В.В., КУШТАНА Б.П.
при секретарі МОЛНАР Е.А.
за участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 р., -
ОСОБА_1 22.07.2011 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2, мотивуючи тим, що з 11.11.1999 р. перебуває у шлюбі з відповідачем, у них народилися доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Приблизно з травня 2011 р. у сім'ї почалися сварки, а 30.06.2011 р. відповідач пішов з дому, фактично проживає з іншою жінкою, із якою має намір створити нову сім'ю. Примирення сторони не досягли, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства - не ведуть, перебування у шлюбі є формальним. Посилаючись на ці обставини, вказуючи, що відповідач має постійну роботу, позивачка просила шлюб, зареєстрований 11.11.1999 р. у Виконкомі Оноківської сільської ради Ужгородського району, розірвати, дітей залишити на проживанні та вихованні у матері, стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у вигляді 1/3 всіх видів заробітку, але не менше прожиткового мінімуму на кожну дитину.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.08.2011 р. позов задоволено: шлюб, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11.11.1999 р. і зареєстрований у Виконкомі Оноківської сільської ради Ужгородського району за актовим записом № 26, розірвано; дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено на проживанні при матері; стягнуто з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 22.07.2011 р., допущено негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць. Стягнуто з відповідача в доход держави 51,00 грн. судового збору, а також постановлено стягнути з нього 17,00 грн. держмита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу.
Відповідач у частині вирішення питання про стягнення аліментів рішення суду оскаржив, вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, суд неправильно визначив аліменти на кожну дитину в розмірі прожиткового мінімуму, чим, крім того, поставив відповідача у скрутне матеріальне становище. Просить призначити виплату аліментів у розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення: відповідача ОСОБА_2, який апеляцію підтримав, позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5, які апеляцію не визнали, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 11.11.1999 р. і мають доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, 6, 9). Сторони зареєстровані у АДРЕСА_1, фактично позивачка проживає у АДРЕСА_2, відповідач - по АДРЕСА_2, діти проживають із матір'ю. Довідкою Відділу охорони здоров'я та медичного забезпечення Ужгородської РДА від 02.08.2011 р. № 474 стверджується, що зарплата ОСОБА_1 як акушерки Оноківської дільничної лікарні за лютий-липень 2011 р. склала 8842,60 грн. (а.с. 13). З довідки Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області від 27.12.2011 р. № 107, поданої із апеляційною скаргою, випливає, що за липень-грудень 2011 р. відповідачу як заступнику начальника РВ УМВС були нараховані 21716,00 грн., оплата праці складала від 3583,00 грн. до 3711,00 грн. на місяць (а.с. 23), суд першої інстанції даних про доходи відповідача не одержував.
Ці факти сторонами не оспорюються, висновок суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей вірний як такий і відповідає положенням ст.ст. 180, 181 СК України. Водночас рішення суду про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно не ґрунтується на законі та суперечить обставинам справи. Присуджуючи аліменти, суд враховує матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, а положення закону про те, що при визначенні аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є імперативним (ст. 182 ч. 1 п.п. 2, 4, ч. 2, ст. ст. 181 ч. 3, ст. 183 СК України). Відповідно до цих норм закону, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти, визначається судом, а якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
На час вирішення справи судом першої інстанції, прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становив 832,00, для дитини віком від 6 до 18 років - 997,00 грн., а на час розгляду справи апеляційним судом прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становив 893,00, для дитини віком від 6 до 18 років - 1112,00 грн., (Закони «Про Державний бюджет України на 2011 рік (ст. 21) і «Про Державний бюджет України на 2012 рік (ст. 12) відповідно). Отже, розрахункові розміри аліментів, присуджених з відповідача судом першої інстанції, складають близько 50 і більше відсотків його місячного заробітку. Такий розмір аліментів суд ніяк не вмотивував і не обґрунтував, він не узгоджується як із законом, так і з позовними вимогами. Заявлені вимоги та відповідне їм рішення суду щодо стягнення одночасно аліментів у розмірі 1/3 заробітку відповідача та у розмірі не менше прожиткового мінімуму на кожну дитину суперечливі, а в апеляційному суді сторона позивачки не змогла чітко пояснити розмір аліментів, які бажала стягнути.
Відтак, у частині визначення розміру аліментів позов не доведений, а рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 57-60, 212-215 ЦПК України. За таких обставин, апеляцію на підставі ст. 309 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 ЦПК України слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів - змінити, стягнувши їх на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. У решті рішення суду, що не оскаржується, слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п.п. 1, 3, ст. 308, ст. 309 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 серпня 2011 р. у частині стягнення аліментів - змінити, стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Кишинева, Республіка Молдова, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, аліменти в користь ОСОБА_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, мешканки АДРЕСА_2, на утримання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 22.07.2011 р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Судові витрати, сплачені ОСОБА_2 із апеляційної скарги, компенсувати за рахунок держави. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскар жене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді