Справа № 230/1179/2012
іменем України
13 березня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Строгий І.Л.
при секретарі Палій М.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
27.02.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 19.10.1996 року. Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що спільне життя в шлюбі з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя і виховання дітей, а також те, що відповідач зловживає спиртними напоями, перебуваючи, практично, щоденно, в стані алкогольного сп'яніння, вчиняє безпричинні скандали та сварки, які лякають дітей та заважають їх нормальному вихованню та розвитку.
Вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим, оскільки шлюб існує лише формально.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, на примирення з відповідачем не згодна, на розірванні шлюбу наполягає, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу. Не заперечує про ухвалення рішення у справі при заочному розгляді.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Судова повістка, направлена судом на ім'я відповідача за місцем його проживання в АДРЕСА_1 ним отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки в суд відповідач не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи з поважної причини чи про розгляд справи у його відсутність від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому, з урахуванням згоди позивачки, суд проводитиме заочний розгляд справи.
Вирішуючи спір, суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 19.10.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-6).
Позивачка наполягає на розлученні, миритися не бажає. Причиною розладу в сім'ї стали різні погляди на сімейне життя і виховання дітей, а також те, що відповідач зловживає спиртними напоями, безпричинно вчиняє сварки, які лякають дітей та заважають їх нормальному вихованню та розвитку. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки.
Відтак, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб згідно ч. 1 ст. 36 СК України є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Статтею 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч. 3 ст. 105 СК України).
Позов відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивачки, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 21, 36, 55, 56, 104, 105,110, 112, 113 СК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Пеньківською сільською радою Шаргородського району Вінницької області 19.10.1996 року, актовий запис за №16.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя