Іменем України
01.03.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Фазикош Г.В., Власова С.О.
з участю секретаря : Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, -
У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд із вищенаведеним позовом та як на підставу своїх вимог посилалась на те, що з відповідачем мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Через припинення спільного проживання ОСОБА_1 не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина. Самостійно не спроможна забезпечувати сина всім необхідним для його нормального розвитку. На підставі наведеного й просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 08 листопада 2011 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2.
ОСОБА_1 подав на рішення суду, апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно його скасування, та ухвалення нового про відхилення позову. Мотивує свої вимоги тим, що проживає з позивачкою разом та матеріально забезпечує сім'ю. Має постійне місце роботи, та регулярний заробіток. А звідси, рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав, вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити таку з наведених підстав.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 заперечили, вимоги апеляційної скарги, так-як вважають, що апелянт також повинен надавати матеріальну допомогу своєму сину.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є, рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є, рішення, ухвалене на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених, тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим стосовно визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу), та через це підлягає зміні.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, ст. 180 СК України.
Звертаючись із позовом про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_1 не має постійного заробітку.
Як слідує з поданої ОСОБА_1 трудової книжки від 24.02.1986 року, він постійно перебуває на різних посадах, а з 19.08.2011 року прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів у АТ “Закарпатінтерпорт” про, що також свідчить наказ № ЗИП/К-2603 від 19.08.2011 року, /а.с. 26, 27-32/.
Та довідкою № 4 від 17.01.2012 року стверджено, що ОСОБА_1 нараховано зарплату в розмірі 9586,07 гривень за п'ять місяців роботи, /а.с. 25/.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, або частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, ч. 1 ст. 184 СК України.
Позаяк дані обставини відсутні та ОСОБА_1 має постійний дохід, а тому аліменти слід визначити в ? частці від заробітку (доходу) ОСОБА_1. Проте на виконання вимог ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам норм процесуального й матеріального права, а це у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції. Та ухвалення нового рішення про часткове задоволення апеляційної скарги.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись вимогами статей 307, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 листопада 2011 року, змінити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в ? частці заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 30 серпня 2011 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________