Іменем України
14.02.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Власова С.О.
з участю секретаря : Козакової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії ПАТ “Промінвестбанк в м. Рахів” Закарпатської області на рішення Рахівського районного суду від 16 листопада 2011 року по справі за позовом ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії ПАТ “Промінвестбанк в м. Рахів” Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Рішенням Рахівського районного суду від 16 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог, відмовлено.
ПАТ “Промінвестбанк” подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Мотивує її тим, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки ухвалено з порушенням вимог норм процесуального та матеріального права.
Представник апелянта в особі Меженної В.І., яка діє по довіреності підтримала, вимоги апеляційної скарги та просила апеляційну інстанцію задовольнити таку з наведених підстав.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 порушив, умови кредитного договору № 279 від 06.03.2007 року так-як прострочив, виконання взятих на себе обов'язків по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом. Проте позивачем не повідомлено відповідача про дострокову сплату суми заборгованості за кредитним договором, а також про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, не знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводом апеляційної скарги на є те, що станом на 01.02.2011 року відповідач мав заборгованість по кредитному договору на загальну суму 75765,26 гривень. А тому в Банку виникло право вимагати дострокового виконання зобов'язання, відповідачем. Не надіслання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення на підставі ч. 2 ст. 35 ЗУ “Про іпотеку” не є перешкодою для реалізації права Банку на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За загальним правилом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 5.3.2. кредитного договору № 279 від 06.03.2007 р. при достроковій сплаті суми заборгованості за цим договором за наявності істотних умов, Банк зобов'язаний письмово повідомити Позичальника (поштою з повідомленням; при явці останнього в банк; вручення банком особисто позичальнику під розписку) протягом 3 днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.
У матеріалах справи наявне повідомлення від 05.01.2011 року щодо вимоги дострокового повернення боргу. Проте дане повідомлення ніким не підписано й не посвідчено, а тому в розумінні вимог статей 58 і 59 ЦПК України не може вважатись належним та допустимим доказом /а.с. 27/.
Крім вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, апелянт також заявив, вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За умови настання будь-якого з випадку передбаченого п. 3.1.5. Іпотечного договору № 279/279 від 07.03.2007 року, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору, /а.с. 16-17/.
Згідно вимог ст. 35 ЗУ “Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання в не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Вимога, установлена, частиною першою, цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені, статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана, таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Апелянтом не надано суду жодного доказу того, що відповідач отримав цього листа та що йому відомо зміст вимог. Також не надано доказів того, що надсилання письмової вимоги про усунення перешкод, викличе затримку, та це може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Посилання апелянта на зміст ч. 2 ст. 35 ЗУ “Про іпотеку”, що положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому, законом порядку, слід застосовувати за таких умов.
Аналізуючи зміст цієї частини у сукупності з вимогами частин 1 і 3 ст. 35 ЗУ “Про іпотеку”, який зводиться до того, що іпотекодержатель вправі звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, проте в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено за недотримання вимог ч. 1 цієї статті. А також, не вимагається, надсилання іпотекодержателем письмової вимоги іпотекодавцю про усунення порушення, тільки в разі, якщо викликана, таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки, виходячи із вимог ч. 3 даної статті.
ПАТ “Промінвестбанк” звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, що суперечить вимогам п. 3.1.5. Іпотечного договору № 279/279 від 07.03.2007 року. А звідси, задоволення таких вимог призвело б до стягнення в подвійному розмірі.
У такому випадку, правильним є вирішення вимоги, що стосуються звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором.
Так-як іпотекодержателем недотримана процедура, звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасною.
Та оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного й висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла до думки, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін.
Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
апеляційну скаргу ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії ПАТ “Промінвестбанк в м. Рахів” Закарпатської області - відхилити.
Рішення Рахівського районного суду від 16 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________