Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 1616/107/2012
Провадження № 2/1616/394/2012
01.03.2012м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі головуючого Жилки О.М., при секретарі Каленіченко В.О., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за борговою розпискою та моральну шкоду.
В своїй заяві та в судовому засіданні позивач вказав, що 25 квітня 2009 року на прохання відповідача ОСОБА_2 між ними було укладено договір позики відповідно до якого він дав в борг останньому 3000 грн., про що відповідач написав йому власноручно розписку, в якій зобов'язувався повернути гроші до вересня 2009 року. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 на його неодноразові звернення до цього часу не повернув вказану суму боргу, позивач просив суд стягнути з останнього на його користь борг за договором позики, на загальну суму 5685 грн. 26 коп. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 1314 грн. 74 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди, та 700 грн. судового збору, а всього 7700 грн. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав повністю посилаючись на те, що ОСОБА_2 не брав у позивача в борг вказану ним суму коштів а лише мав намір їх позичити . Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 25 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики відповідно до якого, ОСОБА_1 дав в борг ОСОБА_2 3000 грн. які, відповідно до боргової розписки, останній зобов'язувався повернути позивачу до вересня 2009 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Факт передачі відповідачу 3000 грн., підтверджується оглянутим в судовому засіданні оригіналом боргової розписки, наданої суду позивачем а представник відповідача в судовому засіданні не заперечував факт написання такої розписки ОСОБА_2 власноручно.
-2-
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. боргу.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог в іншій частині позову не надав суду будь-яких доказів.
Позивачем не визначено в чому саме полягає моральна шкода, та якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її заподіяно, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення а саме, на суму 3000 грн. а в іншій частині позову, позивачу необхідно відмовити за безпідставністю.
Заперечення представника відповідача проти позову ОСОБА_1 спростовуються наведеними вище доказами.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця.
Приймаючи до уваги, що зазначений вище правочин, який укладений у письмовій формі, недійсним судом не визнаний, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. боргу за договором позики.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 -215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -3000 (три тисячі) грн. боргу за договором позики.
Крім того, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 91 грн. 96 коп. судового збору.
В іншій частині позову ОСОБА_1 -відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави О. М. Жилка