Справа № 216/174/2012 р.
13 березня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої -судді Тучинської Н.В.,
при секретарі Хонькович Л.І.
з участю прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М. потерпілого ОСОБА_1
підсудного ОСОБА_2
захисника - адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, - у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_2 01 січня 2012 року в період часу з 18-ої по 19-ту годину вечора, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи власним технічно справним автомобілем марки «Москвич ІЖ 412», білого кольору, номерний знак АВ 3124ВВ, по автодорозі із с. Рівне Мурованокуриловецького району по вулиці Жовтневій в смт Муровані Курилівці, будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля, в порушення вимог п. 19.3 ПДР не прийняв міри до зупинки свого транспортного засобу, а в порушення п. 10.1 ПДР з'їхав на обочину дороги, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку. Після вчинення наїзду на пішохода ОСОБА_2 з місця ДТП зник. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 22/10 від 16.01.2012 року, ОСОБА_1 отримав закритий перелом верхньої третини обох кісток лівої гомілки із зміщенням уламків та травматичним шоком важкої ступені (пульс не чути, АТ 50/0 мм.рт.ст.) які вважаються небезпечним для життя станом і по даному критерію належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, та виникли від дії тупих предметів, можливо, 01.01.2012 року при дорожньо-транспортній пригоді.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинах визнав повністю і показав суду: Він 01.01.2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля 19-ої години вечора разом із своїм братом ОСОБА_4 автомобілем «Москвич ІЖ 412»поїхали в смт Муровані Курилівці до брата ОСОБА_5 аби допомогти йому перетягнути його автомобіль із с. Дружба на ремонт в с. Роздолівка Мурованокуриловецького району. Заїхавши в смт Муровані Курилівці та рухаючись у напрямку перехрестя, він на відстані біля 20 - 30 метрів від свого автомобіля побачив пішохода, який рухався в попутному напрямку. Пішохід йшов по краю проїжджої частини дороги, в цей момент на зустріч рухався якийсь транспортний засіб із включеним дальнім світлом. Будучи засліпленим таким світлом, він прийняв своїм автомобілем праворуч та ледь з'їхав на праве узбіччя, де відбулось зіткнення з людиною. З огляду на свій стан він не придав значення своїм діям, а тому не зупинився, і поїхав далі до брата.
Крім власного визнання вини самим підсудним, вина ОСОБА_2 у скоєних злочинах доведена показаннями потерпілого, свідків, матеріалами справи.
Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 01.01.2012 року в період часу з 18-ої по 19-ту години вечора він разом із братом ОСОБА_6 повертались із магазину «На Жовтневій», де купували сигарети. Прямуючи додому він йшов по правому узбіччі в напрямку центра селища. Дійшовши майже додому, він почув роботу двигуна автомобіля і далі відбувся удар в його ліву ногу. Від удару він відлетів в сторону від дороги та впав на землю. Після падіння він встиг помітити, що його було збито легковим автомобілем світлого кольору марки «Москвич», який не зупиняючись поїхав далі в напрямку центра селища. Пізніше він втратив свідомість і прийшов до себе лише в Мурованокуриловецькій ЦРЛ. Претензій до підсудного він не має, оскільки той відшкодував йому і матеріальні витрати, і моральну шкоду.
Допитаний в судовому засіданні в свідок ОСОБА_4, показав, що 01.01.2012 року, біля 19-ої години вечора він разом із своїм братом ОСОБА_2 після святкування зустрічі Нового року автомобілем «Москвич ІЖ 412»поїхали в смт Муровані Курилівці до брата ОСОБА_5 Він сидів на передньому сидінні, але не відчув удару від зіткнення з будь-якою перешкодою, оскільки дрімав дорогою. Про те, що ОСОБА_2 збив людину він дізнався від працівників міліції уже коли вони поверталися додому.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він 01.01.2012 року між 19-ою та 20-ою годинами повертався з магазину «На Жовтневій»додому. Брат -потерпілий ОСОБА_1 -йшов метрів 100-150 попереду. Ззаду над'їхав автомобіль і коли він поминав брата, почувся глухий звук удару, а потім брат покликав на допомогу. Він знайшов ОСОБА_1 в ярку біля дороги, доніс на плечах додому, а вже дома хтось із родичів відвіз його в лікарню.
З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 на досудовому слідстві (а.с. 56-57) слідує, що 01.01.2012 року він попросив брата ОСОБА_2, щоб той своїм автомобілем марки «Москвич 412», допоміг йому перетягнути пошкоджений автомобіль із с. Дружба в с. Роздолівка до автомайстра. На дане прохання ОСОБА_2 погодився. Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 приїхали до нього, перший розповів, що коли розминався з автомобілем, йому засліпило очі дальнім світлом фар, а тому він зачепив своїм автомобілем якусь людину, однак не зупинився.
Крім показань підсудного, потерпілого та свідків, вина ОСОБА_7 в інкримінованих йому злочинах відносно ОСОБА_1 стверджується:
1) рапортом ОЧ Мурованокуриловецького РВ УМВС капітана міліції ОСОБА_8 від 01.01.2012 року (а.с. 2) в якому вказано, що 01.01.2012 року о 19-ій годині в чергову частину Мурованокуриловецького РВ УМВС надійшло повідомлення від фельдшера Мурованокуриловецької ЦРЛ ОСОБА_9 про те, що в лікарню із тілесними ушкодженнями було доставлено ОСОБА_1;
2) протоколом огляду місця події та фото таблицями від 01.01.2012 року (а.с. 3-13), яким зафіксовано місце, де було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_1;
3) рапортом слідчого СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС капітана міліції ОСОБА_10 від 06.01.2012 року (а.с. 32) в якому вказано, що під час розслідування кримінальної справи, яка порушена відносно ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення особи в небезпечному для життя стані;
4) заявою ОСОБА_1 від 12.01.2012 року (а.с. 45), в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_2, який 01.01.2012 року здійснив на нього наїзд;
5) висновком судово-медичної експертизи за № 22/10 від 16.01.2012 року (а.с. 61) в якій вказано, що ОСОБА_1 отримав закритий перелом верхньої третини обох кісток лівої гомілки із зміщенням уламків та травматичним шоком важкої ступені (пульс не прощупується, АТ 50/0 мм. рт. ст., які враховуються як небезпечні для життя стану ) і по даному критерію належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що виникли від дії тупих предметів, можливо, 01.01.2012 року при дорожньо -транспортній пригоді;
6) протоколом огляду предмета, постановою про визнання та приєднання речового доказу до матеріалів кримінальної справи від 16.01.2012 року, - шапки потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 62, 63);
7) протоколом огляду предмета, постановою про визнання та приєднання речового доказу до матеріалів кримінальної справи від 16.01.2012 року (а.с. 64-65) - автомобіля марки «Москвич ІЖ 412», який належить ОСОБА_2Г;
8) висновком авто-технічної експертизи за № 20 а від 20.01.2012 року, відповідно до якого в ситуації, яка склалася, дії водія автомобіля марки «Москвич ІЖ -412»ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. п. 10.1, 19.3 Правил дорожнього руху і з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 69-72).
Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати:
- за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження;
- за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, зокрема, що відповідно до класифікації злочинів, визначеної у ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_2 умисне порушення правил безпеки дорожнього руху є тяжким злочином; особу винного, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 67) як такий, що не зловживає спритними напоями, не порушує громадського порядку; обставини, що пом'якшують покарання підсудному, зокрема: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше (а.с. 34), відшкодування потерпілому заподіяних матеріальної та моральної шкоди (а.с. 119). До обставин що обтяжують йому покарання суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд вважає за правильне, а також достатнє для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, призначити підсудному покарання за кожен з інкримінованих йому злочинів у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкціями інкримінованих частин статтей. Крім того, з огляду на тяжкість злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, наявності обтяжуючої покарання обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України -позбавлення права керування ТЗ, а строк визначити як мінімальний -один рік.
Суд вважає за правильне на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і визначити його у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Враховуючи сукупність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність претензій з боку потерпілого, клопотання потерпілого про застосування іспитового строку (а.с. 120), бажання підсудного довести своє виправлення на волі, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від покарання з призначенням мінімального іспитового строку.
З огляду на обране для підсудного покарання, суд не вбачає підстав для зміни чи скасування йому запобіжного заходу.
Визнані у справі речовими доказами шапка потерпілого та автомобіль підсудного марки «Москвич ІЖ 412»на підставі п. 5 ст. 81 КПК можуть бути повернуті законним володільцям.
Відповідно до ст. 91 КПК України до судових витрат належать, зокрема, суми, витрачені на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів. У справі було проведено авто-технічне дослідження (а.с. 27-28) та авто-технічна експертиза (а.с. 70-71). Вартість проведення експертом (спеціалістом) таких робіт загалом складає 900 гривень 48 копійок (а.с. 29, 72). Судові витрати підлягають відшкодуванню в доход держави і стягуються з осіб, щодо яких винесено обвинувальний вирок, у тому числі із звільненням від покарання.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;
- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді одного року позбавленням волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає такі обов'язки: не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтиметься для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити без зміни -підписку про невиїзд.
Речові докази: шапку повернути потерпілому ОСОБА_1, а автомобіль марки «Москвич ІЖ 412»повернути ОСОБА_2
З ОСОБА_2 на користь держави (науково-дослідний експертно-криміналістичний Центр при ГУМВС України у Вінницькій області (код -24525055, рахунок -31250272210172 (плата за послуги), банк -ГУДКУ у Вінницькій області, МФО-802015 (за проведення експертизи) судові витрати в сумі 900 (дев'ятсот) гривень сорок вісім копійок.
На вирок протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: _____________