02 грудня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого судді - Черевка П.М.
суддів - Артеменка І.А., Суворова В.О.
за участю секретаря - Корби Н.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10 листопада 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-
11.08.2009р. позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області про стягнення з відповідача щомісячну державну соціальну допомогу за статусом «Діти війни» з січня 2006 року по день вирішення суду.
Свої позовні вимоги, позивачка обґрунтувала тим, що належить до соціальної групи «Дітей війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячного підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак відповідач, у порушення закону, перерахунок пенсії не здійснив, тому позивачка звернулася до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано УПФ України в Великомихайлівському районі Одеської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 10.11.2009р., відповідно до чинного Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн.40 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, просить постанову суду скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити його апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги,
колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», останнім, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус дитини війни. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18
Головуючий у суді першої інстанції - Пономаренко В.Д. Справа №22а- 11991 /11
Доповідач суддя - Черевко П.М. Категорія: 10.3.1
листопада 2004 року позивач має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при винесенні постанови допустив порушення норм процесуального та матеріального права, а саме.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо такого зупинення дії статті 6 Закону.
Відповідно, при вирішенні справи та задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії позивачці за 2007 рік, судом першої інстанції не було враховано з якого періоду зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у 2007 році з 09 липня 2007 року з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Подібні до 2007 року відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Отже, позивачка відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції помилково визнав право позивачки на підвищення пенсії за 2007 рік відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, також при розгляді справи та винесені постанови не врахував строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України (в редакції від 06 липня 2005 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулася до суду з позовом 11 серпня 2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України (в редакції від 06 липня 2005 року), позивачкою було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції від 06 липня 2005 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, та вказував, що позивачем пропущено строк позовної давності.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 11 серпня 2008 року.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році „Дітям війни” підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Тому позивачка має право на підвищення пенсії відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в 2009 році.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, які ґрунтуються на помилковому та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.
Керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ч.2 ст.205, ст. 207 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 10 листопада 2009 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати безпідставною відмову Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 11 серпня 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Великомихайлівському районі Одеської області здійснити ОСОБА_1 нарахування щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 11 серпня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: П.М. Черевко
І.А. Артеменко
В.О. Суворов