04 січня 2012 року 10:10 Справа № 2а-0870/11353/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання Приймаку Є.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя,
до:Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя
про:стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік,
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 156,74 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), не сплачується у повному обсязі самостійно нарахована сума страхових внесків за 2010 рік. Вказує, що недоплата відповідачем відповідних сум до бюджету Пенсійного фонду робить неможливим виконання останнім покладених на нього завдань та в свою чергу завдає шкоди інтересам держави.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду клопотання від 04.01.2012 вх.№ 232, в якому просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, направлена на його адресу у справі ухвала про відкриття провадження та судова повістка повернулися без вручення з приміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання».
Враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження направлялася відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то згідно ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про порушення щодо нього адміністративної справи та необхідність надання відзиву.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, а зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Підпунктом 4 пункту 8 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно з приписами ст. 1 Закону № 1058-ІV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Пунктом 2.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 № 26-1 встановлено, що особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Як встановлено з матеріалів справи, ПП ОСОБА_1 нарахував суму страхових внесків до сплати за 2010 рік у розмірі 2 248,92 грн., згідно наданого ним у квітні 2011 року звіту. Відповідач вказану суму сплатив частково у розмірі 2 092,18 грн., в результаті чого недоїмка по страховим внескам за 2010 рік ФОП ОСОБА_1 склала 156,74 грн.
Відповідно до п. 8.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
На підставі вищенаведеного, спеціалістами УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя ПП ОСОБА_1 була виставлена вимога № Ф-529/5 від 06.10.2011 про сплату недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 156,74 грн., яка була отримана ним особисто 22.10.2011.
Оскільки відповідачем не було здійснено вищезазначеної доплати, то відповідно до картки особового рахунку його заборгованість становить 156,74 грн.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (69067, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, 32, р/р 25607301077, МФО 313957, банк: філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 20508427 ) 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 74 коп. недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко