Справа № 22ц-626/12
Копія
29 лютого 2012 року м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.,
суддів: Кізюн О.Ю.,
Переверзєвої Н.І.
при секретарі: Косташ К.В.
з участю: апелянта та представника відповідача
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-626 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання заповіту недійсним, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія ,
в серпні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, в обґрунтування своїх вимог зазначала, що секретарем Клубівської сільської ради посвідчено заповіт її сина ОСОБА_4 з порушенням положень Інструкції про вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів, сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, а саме: заповіт посвідчено в той час, коли ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп'яніння і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Крім цього, заповіт посвідчений в присутності співмешканки останнього ОСОБА_7, чим порушено таємницю складання заповіту.
В ході розгляду справи позивачка свої вимоги підтримала, представник відповідача позовні вимоги не визнавала.
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено, за безпідставністю позовних вимог.
На рішення суду від 06 січня 2012 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам
Головуючий в першій інстанції -Столковський В.І. Справа № 22ц-626
Доповідач -Харчук В.М. Категорія № 37
справи.
Апелянт зазначає, що згідно акту посмертної судово-психіатричної експертизи від 12 грудня 2011 року № 15 встановлено, що на час складання заповіту ОСОБА_4 виявляв психіатричні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, з поведінковими змінами та за своїм психічним станом не міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій керувати ними та передбачати наслідки, тобто на цей період його можна вважати обмежено дієздатним.
Крім того, в ході розгляду справи свідки підтвердили, той факт, що перед складанням заповіту ОСОБА_4 вживав спиртні напої.
Апелянт посилається на положення ст. 225 ЦК України та постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06 листопада 2009 року, вважає, що судом не прийняті до уваги зазначені норми права і не надано їм належної правової оцінки.
На думку апелянта, секретарем Клубівської сільської ради порушено п.29 Інструкції про вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів, сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, оскільки вона мала всі підстави відкласти посвідчення заповіту і з'ясувати чи є рішення суду про визнання особи недієздатною чи обмежено недієздатною, в разі відсутності такого рішення в порядку ст. 256 ЦПК України мала звернутися до відповідних органів для прийняття такого рішення, проте таких дій вона вчиняла.
З викладених в апеляційній скарзі мотивів просила рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення Ізяславського районного суду від 06 січня 2012 року скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову позивача з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права -ст.ст.203, ч. 3, 215, ч.ч. 1 та 3, 225, ч. 1 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 66, 145, ч. 1, п. 2), 213 ЦПК України.
Відповідно до зазначених норм матеріального права волевиявлення учасника правочину повинне бути вільним і відповідати його волі.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог щодо вільного волевиявлення.
У випадку укладення правочину з пороками волі (без вільного волевиявлення сторін чи сторони) такий правочин може бути в судовому порядку визнаний недійсним.
Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті -за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до зазначених норм процесуального права суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності. Кожна сторона доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Зокрема, психічний стан особи в момент вчинення правочину може бути встановлений лише експертним висновком і призначення експертизи для встановлення такого стану є обов'язковим. Психічний стан особи не може бути встановлений показами свідків чи представників сторін.
У випадку обґрунтованих сумнівів щодо достовірності експертного висновку, за клопотанням сторін суд зобов'язаний призначити повторну судово-психіатричну експертизу.
Судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, 1966 року народження, житель села Васьківці Ізяславського району Хмельницької області, на протязі тривалого часу зловживав спиртними напоями, внаслідок чого хворів багатьма хронічними захворюваннями, в тому числі і деградацією особистості, хронічним алкоголізмом, алкогольною полінейропатією нижніх кінцівок, алкогольним цирозом печінки.
01 жовтня 2007 року біля 13 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виявляючи психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності з помірними змінами, перебуваючи в психічному стані, коли він не міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки, ОСОБА_4 в приміщенні Клубівської сільської ради Ізяславського району склав заповіт, яким все належне йому майно заповів співжительці гр. ОСОБА_7.
Цей заповіт посвідчено 01 жовтня 2007 року секретарем Клубівської сільської ради Ізяславського району за реєстром № 133 при неналежному встановленні вільного волевиявлення заповідача та його психічного стану на час складання заповіту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і спадщину за законом після його смерті прийняла його мати ОСОБА_2, яка 23 вересня 2009 року звернулась до Ізяславської державної нотаріальної контори з відповідною заявою.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 спадщину після смерті ОСОБА_4 не приймала і померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Наведені обставини фактично визнаються сторонами і підтверджуються листом Ізяславської державної нотаріальної контори (а.с.77), висновком посмертної судово-психіатричної експертизи (а.с.73-74), картою виклику швидкої медичної допомоги (а.с.62), показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту, що ОСОБА_4 під час складання заповіту перебував в такому психічному стані, коли не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Однак такі висновки суду суперечать акту судово-психіатричної експертизи; показам свідка ОСОБА_8, який підтвердив факт розпивання спиртних напоїв ОСОБА_4 перед відвідуванням сільської ради та складанням заповіту; показам свідка ОСОБА_9 -фельдшера швидкої допомоги, який підтвердив стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 та його неадекватність під час надання медичної допомоги 01 жовтня 2007 року.
При цьому суд першої інстанції послався на недопустимий доказ - покази свідка ОСОБА_11, працівника сільської ради, яка не є спеціалістом в галузі психіатрії.
Судом не враховано вимоги процесуального законодавства в тій частині, що психічний стан особи може бути встановлений лише висновком судово-психіатричної експертизи, а не показами свідка.
Судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, в обґрунтування судового рішення покладено недопустимі докази, допустимі докази необґрунтовано відхилені, ухвалено незаконне та необґрунтоване судове рішення.
Обговорюючи питання стягнення судових витрат, апеляційний суд вважає, що з відповідача Клубівської сільської ради на користь позивача підлягає стягненню сплачене позивачем при зверненні до суду державне мито в сумі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 гривень.
Позивачем суду не надано оригінали квитанцій про сплату витрат на проведення експертизи. Тому ці витрати стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 січня 2012 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 01 жовтня 2007 року, посвідчений секретарем Клубівської сільської ради 01 жовтня 2007 року за реєстром № 133.
Стягнути із Клубівської сільської ради на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати -сплачене мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 8,50 та 37 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: (підпис)
судді: (підписи)
Копія відповідає оригіналу:
Суддя апеляційного суду В.М. Харчук