07 грудня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Каранфілової В.М.
суддів - Михайлова В.О., Фальчука В.П.
при секретарі - Йовенко К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Фрунзовського районного суду Одеської області від 09.04.2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до дирекції відділення в Роздільнянському районі Одеської області фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії про призначення страхових виплат, -
встановила:
03.08.2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області в якому просила постановити рішення, яким визнати відмову відповідача щодо нарахування та сплати їй одноразової допомоги на сина ОСОБА_2.
При цьому вказувала, що вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_3 не перебуваючи у шлюбі. Має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. Своє батьківство ОСОБА_3 належним чином оформив.ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_3 загинув на роботі у результаті нещасного випадку на виробництві, про що складений акт форми Н-1 від 02.03.2009 року.
На день смерті батька син ОСОБА_2 не працював, був учнем денної форми навчання 10 класу навчально-виховного закладу 1-ш ступені - дошкільний заклад с. Перехрестове, і як непрацездатна особа перебував на утриманні свого батька.
Вважає, що син померлого має право на страхові виплати.
Відповідач своїми постановами від 13.04.2009 року призначив сину щомісячну страхову виплату у розмірі 1 283 грн.15 коп. та одноразову допомогу 29 790 грн.20 коп., виходячи з середнього заробітку загиблого у розмірі 2 414 грн.20 коп..
Вважає, що постанова про виплату одноразової допомоги не відповідає нормам закону, оскільки вона з сином проживала однією сім'єю з загиблим і у зв'язку з цим розмір одноразової допомоги повинен бути не меншим п'ятирічної заробітної плати загиблого у відповідності до ст..34 ч 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яки спричинити втрату працездатності». І, крім того не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилась протягом не більш як десятимісячного строк після смерті потерпілого
Позивачка вважає, що допомога на сім'ю повинна бути 144852 грн. \2414,20 х 12 мес. Х 5 років, а не 28970,40 грн., які вони з сином отримали. Просила зобов'язати виплатити їй 115 881,60 грн..
10.02.2010 року позивачка уточнила та доповнила свої вимоги.
Вважає, що їй як члену сім'ї необхідно виплатити п'ятирічну заробітну плату та на утримання сина однорічну заробітну плату загиблого, яка вже була сплачена. Просила зобов'язати виплатити їй 144 852 грн. \а.с.39-40 \.
Постановою Фрунзівського районного суду Одеської області від 09.04.2010 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у позові, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до Закону України від 2 грудня 2010 року № 2748-УІ "Про внесення змін до розділу ХП "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справа підлягає розгляду апеляційним судом загальної юрисдикції за правилами КАС України.
Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у позові з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з сином були членами сім'ї загиблого ОСОБА_3.
Колегія не може погодитись з таким висновком.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп99 вказується, що стосовно поняття „член сім'ї” Конституційний суд виходить з об'єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства.
Колегія вважає, що відповідно до вимог ст. 3 СК України, не можна назвати сім'єю сумісне проживання чоловіка та жінки у разі не розірвання ними зареєстрованого у встановленому порядку шлюбу. Проживання чоловіка з іншою жінкою, являється реалізацією свого права на приватне життя. Фактична сім'я повинна характеризуватися відсутністю формальних перешкод до шлюбу. За таких обставин вважати у такому випадку такі стосунки сімейними не можна.
На підставі викладеного колегія вважає, що підстав для задоволення позову про нарахування соціальних виплат на сім'ю немає.
Керуючись ст.ст196, 198 ч. 1 п. 3 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
постановила:
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі Одеської області задовольнити.
Постанову Фрунзівського районного суду Одеської області від 09.04.2010 року скасувати.
Ухвалити нову постанову.
У позові ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії про призначення та виплаті страхових виплат відмовити.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом 20 днів з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області В.М.Каранфілова
В.П.Фальчук
В.О.Михайлов