23 вересня 2011 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Сегеди С.М.
Станкевича В.А.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради) про усунення перешкод в здійсненні права власності, виділення в натурі частки приміщення самостійним блоком у ізольовану квартиру за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2010 року,
встановила :
26 вересня 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділення в натурі 558/1000 ідеальних часток квартири АДРЕСА_1, що складаються з наступних приміщень: трьох житлових кімнат, площею 34,6; 17,5 та 17,1 кв.м., коридору, площею 6,2 кв.м., та частини загальної кухні, коридору, туалету, душової та комори, загальною площею 9,2 кв.м., а всього - площею 85,6 кв.м., а також дозволити їй здійснення перепланування і переобладнання квартири у дві самостійні квартири з облаштуванням окремих санвузла, кухні і виходу та про зобов'язання відповідачів не перешкоджати її у здійснені перепланування та переобладнання квартири.
В обґрунтування позовних вимог позивачка послалась на те, що вона є власником 558/1000 ідеальних часток квартири АДРЕСА_1.
З метою приведення квартири в належний стан та усунення причин для конфліктів, вона за свій рахунок одержала висновок фахівців про можливі варіанти перепланування квартири у дві ізольовані. Ці варіанти передбачають виділення її приміщень у самостійну квартиру.
Головуючий у першій інстанції - Дерус А.В. Справа № 22 ц - 2066/2011р.
Доповідач - Гайворонський С.П. Категорія ЦП : 5
В подальшому, позивачка уточнила свої вимоги і просила суд зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити їй перешкод у виділи блоком ізольовану квартиру в натурі, ідеально належної їй, ОСОБА_2, 558/1000 частки квартири АДРЕСА_1 з наступними приміщеннями: три жилі кімнати, площею 34,6; 17,5 та 17,1 кв.м., балкон - 1,0 кв.м., душова кімната - 3,25 кв.м., комора - 1,7 кв.м, коридор - 1,8, туалет - 2,24 кв.м., та частки коридору пл. 6,2 кв.м.; загальною площею 81,1 кв.м., в т.ч. житловою 52,1 кв.м. та переобладнанні виділеної їй частини за її рахунок. Вхід у виділенню її самостійним блоком квартиру зберегти з боку коридору «1» площею 6,2 кв.м, який залишиться у сумісному користуванні з відповідачкою ОСОБА_3 Переобладнання душової кімнати розміром 1,4 кв.м. здійснити за рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Переобладнання в виділеній блоком ізольованій квартирі здійснити за рахунок ОСОБА_2 Встановити порядок виконання рішення, за яким, у разі набрання рішенням законної сили, це рішення стане підставою для реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_2 права власності на самостійну окрему квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 81,1 кв.м., в т.ч. житловою 52,1 кв.м.
У зв'язку з виділом блоком ізольованої квартири частка позивачки у праві власності зменшиться на 6,3 кв.м. На грошову компенсацію вона не буде претендувати якщо відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переобладнають душову кімнату для свого користування за свій рахунок.
У судовому засіданні:
- позивачка та її представник, позов підтримали та просили задовольнити з наведених підстав;
- відповідачі, заперечували проти позову, пояснили що вони не бажають міняти улаштування квартири;
- представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до суду не з'явився.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2010 року зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинить ОСОБА_2 перешкод у виділи блоком ізольовану квартиру в натурі, ідеально належній ОСОБА_2, 558/1000 частки квартири АДРЕСА_1 з наступними приміщеннями: три жилі кімнати, площею 34,6; 17,5 та 17,1 кв.м., балкон - 1,0 кв.м., душова кімната - 3,25 кв.м., комора - 1,7 кв.м, коридор - 1,8, туалет - 2,24 кв.м., та частки коридору пл. 6,2 кв.м.; загальною площею 81,1 кв.м., в т.ч. житловою 52,1 кв.м. та переобладнанні виділеній їй частині квартири за рахунок ОСОБА_2
Вхід у виділенню ОСОБА_2 самостійним блоком квартиру зберегти з боку коридору «1» площею 6,2 кв.м., який залишиться у сумісному користуванні з відповідачкою ОСОБА_3
Переобладнання душової кімнати розміром 1,4 кв.м. здійснити за рахунок ОСОБА_3, ОСОБА_4
Переобладнання в виділеній блоком ізольованій квартирі здійснити за рахунок ОСОБА_2
Зазначено, що вищевказане рішення є підставою для реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_2 права власності на самостійну окрему квартиру у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 81,1 кв.м., в т.ч. житловою 52,1 кв.м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх задовольнити повністю з наступних підстав.
Задовольняючи вищевказаний позов суд першої інстанції виходив з того, що сторони проживають у квартирі АДРЕСА_1.
Позивачка є власником 558/1000 ідеальних часток цієї квартири. Відповідачі є співволодільцями та користувачами з спільною ідеальною часткою 442/1000.
При цьому, районний суд зазначив, що відповідно до висновку Одеського НДІСЕ від 12 серпня 2009 року, експерт запропонував третій варіант розділу, по якому існує технічна можливість виділити належну позивачці частку квартири, при якому реальна її частка буде складати 520/1000 або 13/25 часток проти ідеально належної 558/1000 частки, з виділом блоком ізольованої квартири, в складі необхідних жилих та підсобних приміщень, які складаються з наступних приміщень: три жилі кімнати, площею 34,6; 17,5 та 17,1 кв.м., балкон - 1,0 кв., душова кімната - 3,25 кв.м., комора - 1,7 кв.м, коридор - 1,8, туалет - 2,24 кв.м., та частки коридору пл. 6,2 кв.м.; загальною площею 81,1 кв.м., в т.ч. житловою 52,1 кв.м., що відповідає діючим на Україні нормативно-технічним вимогам.
При таких обставинах, районний суд вважав, що заперечення відповідачів проти виділу у натурі самостійним блоком квартиру є безпідставними.
У зв'язку з виділом блоком ізольовану квартиру, частка позивачки у праві власності зменшиться на 6,3 кв.м. На грошову компенсацію вона не претендує, а тому суд першої інстанції вважав можливим переобладнання душової кімнати розміром 1,4 кв.м. здійснити за рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а переобладнання в виділеній блоком ізольованій квартирі здійснити за рахунок ОСОБА_2
Вхід у виділенню самостійним блоком квартиру для позивачки запропоновано зберегти з боку коридору «1» площею 6,2 кв.м, який знаходиться та залишиться у сумісному користуванні з відповідачкою ОСОБА_3
При цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що переобладнання вищевказаної квартири не порушує права відповідачів та відповідає діючому законодавству України.
Судова колегія вважає, що з вищевказаним рішенням суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до невірного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно із ч. 1 ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Відповідно до матеріалів даної справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділення в натурі 558/1000 ідеальних часток квартири АДРЕСА_1.
Однак, як вбачається з свідоцтва про право власності на житло, співвласниками вищевказаної квартири в рівних долях, крім відповідача ОСОБА_3, є також, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які судом першої інстанції не були залучені до участі у даній справі (а.с. 163, 212).
Районний суд своїм рішенням зобов'язав ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 у виділи блоком ізольовану квартиру в натурі, ідеально належній ОСОБА_2, 558/1000 частки квартири АДРЕСА_1 з наступними приміщеннями: три жилі кімнати, площею 34,6; 17,5 та 17,1 кв.м., балкон - 1,0 кв.м., душова кімната - 3,25 кв.м., комора - 1,7 кв.м, коридор - 1,8, туалет - 2,24 кв.м., та частки коридору пл. 6,2 кв.м.; загальною площею 81,1 кв.м., в т.ч. житловою 52,1 кв.м. та переобладнанні виділеній їй частині квартири.
Також, суд першої інстанції зобов'язав здійснити переобладнання душової кімнати у зазначеній вище квартирі за рахунок ОСОБА_4
Між тим, як вбачається з матеріалів даної справи, ще на момент пред'явлення вищевказаного вищевказаного позову, відповідач по справі ОСОБА_4 - вже була померлою (а.с. 03-05, 55).
У пунктах 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 (з наступними змінами) «Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» зазначено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Під час поділу житлового будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради.
Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
На порушення положення ст. 152 ЖК суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи при поділі житлового будинку в натурі визначено здійснення ряду переобладнань та перепланувань будинку.
У зв'язку із цим, позивач повинна була мати відповідний дозвіл, який остання до суду не надала.
Відповідно до ст. 100 ЖК України, пункту 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року), дозволяється переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України, ст. 152 ЖУ України, власник може на свій розсуд здійснювати ремонт та зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно з підп. 6 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів.
Переобладнання і прийняття в експлуатацію переобладнаних квартир проводиться з дозволу і за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади, а не рішенням суду.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі зазначеного вище, судова колегія вважає, що позивач та її представник не довели ті обставини на які вони посилались як на підстави своїх вимог.
Із всього вищевикладеного вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі не врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити повністю.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради) про усунення перешкод в здійсненні права власності, виділення в натурі частки приміщення самостійним блоком у ізольовану квартиру - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради) про усунення перешкод в здійсненні права власності, виділення в натурі частки приміщення самостійним блоком у ізольовану квартиру - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Суду Касаційної інстанції України.
Судді С.П. Гайворонський
С.М. Сегеда
В.А. Станкевич