Справа № 2-1002/11
05.03.2012 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Дем'яновський Ю. Г.
при секретарі Котула В.С.
з участю адвоката ОСОБА_8
представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи Рудниківської сільської ради Миколаївського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні майном ,-
позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_4 перенести споруду вольєру для утримання собак на відстань не менше 20-ти метрів від крайньої стінки її колодязя питної води, який знаходиться на межі її з відповідачем садиб; заборонити відповідачу миття автомашини, господарських продуктів( картоп ля, буряк, тощо), прання ковриків, одежі, миття взуття та віддалі не менше 20-ти метрів від вищезазначеного колодязя питної води; заборонити використання питної води з колодязя, шляхом викачування її на сосом для поливу газонів трави на подвір'ї ОСОБА_4 та її городу; заборонити спуск використаної, відпрацьованої води та нечистот на належний ОСОБА_3 город; заборонити накопичування снігу біля криниці не ближче 20- ти метрів від неї.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що вона з відповідачкою є сусідами, і їхні садиби межують між собою. На межі між їхніми присадибними ділянками розташований шахтний колодязь питної води, який є її власністю, що стверджується технічним паспортом на житловий будинок, але сторони ним користуємося спільно, проти чого позивачка не заперечує. Проте, останнім часом відповідач стала систематично порушувати правила сусідського співжиття, чим створює мені перешкоди у нормальному користуванні моїм житловим будинком: Гак. на віддалі приблизно 3 м від вищевказаного колодязя відповідач спорудила вольєр для собак, у якому вона утримує собаку- вівчарку та щенят. Нечистоти з цього вольєра, а саме: шерсть, різні відходи, тощо попадають у колодязь з питною водою.
З протилежного боку колодязя, на віддалі 30 см споруджено яму, де встановлено мотор насоса для викачування води, а на цій ямі накритій металевою кришкою, відповідач та члени її сім'ї перуть миючими засобами та чистять щіткою коврики із -під собаки та щенят, крім цього миють там свою автомашину, поливаючи її зі шланга, миють взуття, городину, тощо. Частина цих брудних вод потрапляє у колодязь позивачки та забруднює питну воду у ньому.
Відповідач не зацікавлена в тому, щоби у колодязі була чиста питна вода, оскільки члени її сім'ї мають власний автотранспорт, і для приготування їжі завозять для себе питну воді із джерела села Криниця, а водою із колодязя позивачки користуються лише для господарських потреб, які вона зазначала вище та для поливу трави на газонах, поливу городу і для будівництва. Відповідачці байдуже, то позивачка фактично залишилася без чистої питної води, яку можна споживати. Крім цього позивач викачує насосом всю воду з колодязя, використовуючи її для вищевказаних цілей, і збовтує її, а для позивачки води не залишається, лише на дні, що перемішана з глиною. Цей колодязі, призначений для використання його як джерела в першу чергу питної води, а не для полив газонів та городу, будівництва, тощо.
Взимку відповідач відгортає на подвір'ї сніг та накопичує його біля колодязя, а талі води також проникають у колодязь та забруднюють йото.
На межі між при садибами сторін, вздовж сітки, відповідач прокопала рівчак, у який зливає всі брудні води: від миття автомашини, з вольєру, талі води від снігу, виливає туди нечистоти. Вся ця брудна вода проникає на город позивачки та забруднює його.
Замість того, щоби прокласти на своєму городі трубу для відведення використаної води, чи прокопати рівчак лише на своєму городі, але таким чином, щоби вода не залипала город ОСОБА_3, відповідач зловмисне зробила так, що каналізаційні води затікають на город позивачки, заливають городину, якою вона після цього не може користуватися. Таким чином відповідач чинить ОСОБА_3 перешкоди у користуванні її майном-колодязем та городом.
У відповідь на прохання не робити такої шкоди,вонга чую з боку відповідача та членів її сім'ї лише насмішки, тому що вони дуже горді, бо заможні, займаються підприємництвом, без дозволу спорудили на своєму подвір'ї приміщення магазину будівельннх та інших товарів, а до позивачки , як до не заможної сусідки ставляться зверхньо та зневажливо. Позивачка поскаржилася у Миколаївську районну СЕС на дії відповідача щодо утримання вольєра біля колодязя, а у відповідь отримала від виконавчого комітету Рудниківської сільської ради рішення № 67 від 26.07.2011 року, яким зобов'язано перш за все ОСОБА_3 перенести господарську будівлю для утримання худоби та птиці на відстань не менше 20 м від шахтного колодязя води спільного користування, а відповідача зобов'язано перенести вольєр для утримання собаки на відстань не менше 20 м від шахтного колодязя питної води спільного користування.
Відповідач ніколи не скаржилася на те що існування цієї господарської будівлі заважає нормальному використанню колодязя питної води, це лише зараз несумлінні люди придумали такий спосіб, щоби не допустити перенесення цього вольєра, це є очевидний шантажем
Позивачка вважаю, що припис ДЗ «Миколаївська районна санітарно-епідеміологічна станція» від 04.07.2011 року № 1652-01, а також рішення виконавчого комітету Рудниківської сільської ради № 67 від 26.07.2011 року «Про розгляд припису Миколаївської районної СЕС», яким ставиться питання про одночасне перенесення належної їй господарської будівлі для утримання худоби і птиці та вольєру для утримання собаки на відстань не менше 20 м від шахтного колодязя питної води є тенденційним, прийнятим з метою зменшити відповідальність відповідача за забруднення колодязя питної води.
Колодязь питної води, яким ми з відповідачем користуємося спільно, забруднюється лише різними чинниками, які походять з вольєру для собаки, недопустимим миттям автомашини та інших речей біля колодязя, виливанням брудних вод.
Вичерпавши всі можливості щодо позасудового вирішення даного спору, змушена звернутися до суду.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав. Додатково пояснили, що у них є наявні всі передбачені законом документи, які підтверджують та встановлюють їхнє право власності. Крім цього позивачка 02.12.2011року подала додаткову позовну заяву, в якій просить зобов'язати ОСОБА_4 демонтувати насос , яктй призначений для викачування води для поливу газонів, а також зобов'язати встановити насос у криниці, призначений для викачування води для потреб у житловому будинку на стороні колодязя що розташована з боку житлового будинку ОСОБА_4 Таким чином, своїми неправомірними діями відповідач ОСОБА_4 здійснює перешкоди у користуванні та вільному доступі до колодязя.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 заперечили проти задоволення позовних вимог. Ствердили, що жодних перешкод у користуванні ОСОБА_3 колодязем вона не чинить, дотримується усіх передбачених законом вимог добросусідства, не порушує прав та інтересів позивачки, а тому просили у позові відмовити за безпідставністю.
Представник третьої особи Рудниківської сільської ради в судове засідання не з'явився , про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовом є необґрунтований і не підлягає до задоволення з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30.10.1989року, батькові позивачки - ОСОБА_6 належить цілий будинок по АДРЕСА_1.
З заповіту складеного 13.01.2005року вбачається, що ОСОБА_6, усе своє майно заповів дочці - позивачці по справі - ОСОБА_3.
З листа голови Миколаївської райдержадміністрації Львівської області №02-34/Р-66/10 від 29.06.2011року вбачається, що розглянуто заяву ОСОБА_3 і встановлено, що вольєр для утримання собаки знаходиться близько до колодязя питної води, що є порушенням санітарних норм, тому ОСОБА_3 порекомендовано звернутися в санітарно-епідеміологічну станцію для вирішення цього питання, крім цього, вказано, що у зв'язку із відсутністю документації на житловий будинок та земельну ділянку не можна вирішити питання межових знаків(огорожі).
Згідно акту складеного комісією Рудниківської сільської ради Миколаївського району Львівської області від 25.07.2011року, вбачається що межі між земельними ділянками жителів села рудники, Миколаївського району Львівської області ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2) відповідають зазначеним в документах розмірам.
04.07.2011року за №1652/01 було видано припис ДЗ « Миколаївська районна санітарно-епідемологічна станція» голові Рудниківської сільської ради « Про розгляд питання та прийняття рішення щодо перенесення господарської будівлі для утримання худоби і птиці гр.. ОСОБА_3 та вольєра для утримання собаки гр.. ОСОБА_4 на відстань не менше 20-м. від шахтного колодязя питної води спільного користування».
26.07.2011року виконавчим комітетом Рудниківської сільської ради прийнято рішення №67 « Про розгляд припису Миколаївської районної СЕС» , яким вирішено : зобов'язати гр. ОСОБА_3 перенести господарську будівлю для утримання худоби та птиці на відстань не менше 20м. від шахтного колодязя питної води спільного користування; зобов'язано гр. ОСОБА_4 перенести вольєр для утримання собаки на відстань не менше 20 м. від шахтного колодязя питної води спільного користування.
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.12.2004року стверджується, що спадкоємцем майна ОСОБА_7, померлої 11.04.2004року є гр. ОСОБА_4. Спадкове майно складається з житлового будинку разом з господарськими будівлями, розташованого на земельній ділянці в АДРЕСА_2.
Згідно технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_2 виданого Стрийським МБТІ 04.03.2004року до складу майна спадкодавця ОСОБА_7 входить : А-1 житловий будинок, пд.- підвал, а1- сходи, Б-сарай, В-сарай, Г-вбиральня, N1 - ворота, N2 огорожа,N3 - огорожа, І- замощення, к- колодязь.
Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №495031, стверджується, що ОСОБА_4, є власником земельної ділянки площею 0,2500га, по АДРЕСА_2 цільове призначенні земельної ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №495030, стверджується, що ОСОБА_4, є власником земельної ділянки площею 0,0110га, по АДРЕСА_2 цільове призначенні земельної ділянки ведення особистого селянського господарства.
В судовому засідання відповідач навів та представив факти та докази, які спростовували вимоги ОСОБА_3 щодо зобов'язання ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні колодязем та не чинити інших дій пов'язаний із спірним колодязем.. Відповідач ОСОБА_4 заперечувала той факт, що вона здійснює будь-які перешкоди ОСОБА_3 у користуванні колодязем, оскільки вважає, що спірний колодязь належить їй в повному обсязі, як це зазначено в технічному паспорту від 04.03.2004року виданого Стрийським МБТІ та у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 03.12.2004, а ці дані є правдивими і ніким не оспорювалися.
Відповідно до статті 41 Конституції України власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав.
Згідно статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з ст. 375 Цивільного Кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.
Суд не бере до уваги покликання ОСОБА_3 на те, що йому чинилися перешкоди в користуванні майном, оскільки такі нічим не підтверджені, натомість судом було встановлено, що останній користується на праві власності спірним колодязем, що підтверджено технічним паспортом та на своїй земельній ділянці, що стверджується відповідними виданими на ім'я ОСОБА_4 державними актами на земельну ділянку
Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників. Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За таких умов, виходячи з принципу змагальності сторін, встановленого ст. 10 ЦПК України, та враховуючи непідтвердження позовних вимог, суд вважає позовні вимоги не доведеними
Оскільки в судовому засіданні не встановлено, що відповідач ОСОБА_4 систематично, без причинно перешкоджає ОСОБА_3 користуватися колодязем, та чинити інші дії пов'язані з даним колодязем та питною водою, яка в ньому знаходиться, а тому, суд вважає, що є всі підстави відмовити ОСОБА_3 у її позові до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст. 10,15,107,31,110,118, 212-215, 218 ЦПК України, ст.. 41 Конституції України, ст.ст. 15,16,375, 386, 391 ЦК України, суд,-
у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити за безпідставністю
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя : Дем'яновський Ю. Г.